Дві Юлії та одне крісло: у чому подібності та відмінності Свириденко і Тимошенко.
Свириденко представила три основні напрямки роботи нового уряду після переговорів з президентом.
Невдовзі в Україні може відбутися зміна уряду. Зокрема, існує ймовірність, що прем'єр-міністра Дениса Шмигаля замінить міністр економіки Юлія Свириденко. Ця подія може стати знаковою, адже вона не буде першою жінкою на цій посаді — у 2005 та 2007 роках країною керувала відома Юлія Тимошенко.
"Телеграф" зауважив, що в суспільному обговоренні почали з'являтися аналогії між двома Юліями. Що їх об'єднує, а що, навпаки, робить їх абсолютно різними?
Юлія Тимошенко з'явилася на світ у Дніпрі в 1960 році. Вона отримала освіту як інженер-економіст, а згодом здобула науковий ступінь кандидата економічних наук. Наприкінці 1980-х років вона розпочала свою підприємницьку кар'єру, а з 1991 року її бізнесова діяльність сконцентрувалася в енергетичному секторі. Спочатку вона очолила корпорацію "Український бензин", а згодом стала керівницею "Єдиних енергетичних систем України".
У середині 90-х Тимошенко стала помітною політичною фігурою. У 1997 році вперше пройшла до парламенту, а у 1999-му створила партію "Батьківщина", якою керує досі. З 1999 року -- віцепрем'єрка з питань енергетики, а після Помаранчевої революції двічі очолювала Кабінет Міністрів -- у 2005 та 2007-2010 роках. Її діяльність завжди супроводжувалася політичною напругою, резонансними конфліктами, але також і високими рейтингами довіри.
Нинішня очільниця Мінекономіки народилася у 1985 році в Чернігові. Має освіту магістра з менеджменту антимонопольної діяльності, навчалася також у Німеччині та Швеції за управлінськими й урядовими програмами. Професійну кар'єру почала у приватному секторі, проте ще з 2015 року активно працює в органах виконавчої влади.
Вона пройшла шлях від радниці голови Чернігівської обласної державної адміністрації до виконуючої обов'язки голови області, а згодом стала заступницею міністра економіки. У 2020 році її призначили на посаду заступниці керівника Офісу Президента, а з листопада 2021 року вона обіймає посаду першої віцепрем'єрки та міністерки економіки. Відомою є її репутація дисциплінованої, технократичної та лояльної до чинної влади особи, яка вміло уникала гучних публічних суперечок.
Обидві Юлії є економістами за фахом і походять з регіонів, що славляться потужним промисловим потенціалом. Вони обидві мають досвід роботи на керівних посадах в уряді або в державних структурах. Проте, якщо Тимошенко відома своїм харизматичним стилем лідерства, популістськими ідеями та яскравими політичними кампаніями, то Свириденко асоціюється з професійним підходом до державного управління, адміністративною строгою та відсутністю політичного піару.
Тимошенко формувала свою політичну кар'єру в складні часи трансформацій, тоді як Свириденко діє в умовах війни, кризи та з огляду на міжнародну підтримку. Їхній стиль публічної комунікації також має суттєві відмінності: одна з них - емоційна і медійна, тоді як інша - більш стримана і практична.
Однією з ключових різниць між Юлією Тимошенко та Юлією Свириденко є їхній рівень знання іноземних мов, що є важливим чинником у контексті дипломатичних переговорів та міжнародної співпраці.
На 2018 рік було відзначено, що Юлія Тимошенко не мала знань англійської мови. Під час зустрічей з іноземними політиками роль перекладача зазвичай виконував її давній партнер Григорій Немиря, який раніше був віцепрем'єром у її уряді.
Замість цього, Юлія Свириденко вражає своєю високою мовною підготовкою. Вона завершила навчання у школі з акцентом на вивчення іноземних мов, вільно говорить англійською, а також освоїла китайську мову під час стажувань у Китаї, куди неодноразово їздила у службові відрядження. Крім того, вона вивчила японську мову, маючи за викладача носія цієї мови.
Сімейне життя обох політикинь -- ще один важливий аспект, що формує образ лідера в очах суспільства. Юлія Тимошенко має багаторічний шлюб із бізнесменом Олександром Тимошенком. У 2011 році, під час гучного судового процесу, чоловік публічно підтримував дружину, виступаючи її захисником. У 2012 році він отримав політичний притулок у Чехії, проте після звільнення Юлії Тимошенко з ув'язнення повернувся до України.
Їхня дочка Євгенія є випускницею Лондонської школи економіки, де спеціалізувалася на політиці та філософії. Під час ув'язнення матері вона активно займалася боротьбою за її звільнення на міжнародній арені. Раніше Євгенія була заміжня за британським музикантом Шоном Карром, а з 2014 року щасливо married одеським бізнесменом Артуром Чечоткіним. У їхній родині росте троє дітей.
Братів чи сестер у Тимошенко немає: вона - єдина дитина у сім'ї.
Юлія Свириденко також має сім'ю. Її чоловік -- Сергій Дерлеменко -- підприємець і керівник кількох компаній, що працюють у сферах будівництва, телекомунікацій та обслуговування інженерних мереж. У 2015 році балотувався до Чернігівської міської ради від партії "Самопоміч". Подружжя виховує доньку на ім'я Софія.
Народна депутатка Мар'яна Безугла звернула увагу на факт, що брат першої віцепрем'єрки Юлії Свириденко, ймовірної майбутньої очільниці уряду, перебуває за кордоном. За її словами, Віталій Свириденко виїхав на навчання до Лондона і досі не повернувся до України.
У своєму повідомленні Безугла підкреслила, що раніше вже здійснювала спроби неформально з’ясувати це питання, але не отримала жодної відповіді. Вона також акцентувала, що відповідно до доступних джерел, до 2022 року Віталій Свириденко був на чолі Чернігівської обласної федерації стрільби та перебував в Україні в часи активної підготовки Росії до вторгнення.
Найбільш резонансні кримінальні справи проти Юлії Тимошенко стосуються часу її прем'єрства та керівництва ЄЕСУ. У грудні 2010 року Генеральна прокуратура звинуватила її у нецільовому використанні коштів, отриманих в рамках Кіотського протоколу, а також у фінансуванні придбання автомобілів швидкої медичної допомоги. Проте міжнародні аудиторські компанії та перевірка Рахункової палати підтвердили, що порушень не було. У квітні 2011 року ГПУ відкрила кримінальне провадження щодо перевищення повноважень під час підписання газових угод з Російською Федерацією.
У жовтні 2011 року Юлію Тимошенко засудили до семи років ув'язнення. Цей вирок викликав численні критичні відгуки з боку Європейського Союзу, Сполучених Штатів, Росії, Ради Європи, Freedom House та інших впливових організацій. Міжнародні спостерігачі, в тому числі представники Данського Гельсінського комітету, висловили думку про політичну мотивацію цього переслідування. У 2013 році Європейський суд з прав людини визнав арешт незаконним і таким, що порушив права Тимошенко.
Національне агентство з питань запобігання корупції ініціювало перевірку діяльності першої віцепрем'єрки, міністерки економіки Юлії Свириденко. Причиною для цього стало депутатське звернення Володимира Ар'єва, який розкрив дані про значні гонорари чиновниці за її викладацьку діяльність у Київській школі економіки.
Відповідно до офіційної інформації з НАЗК, процес перевірки розпочався 14 квітня 2025 року і включає в себе аналіз способу життя та можливих конфліктів інтересів. Ар'єв зазначає, що у 2024 році Свириденко задекларувала більше ніж 3,1 мільйона гривень у вигляді гонорарів, отриманих від KSE, організація якої також реалізує грантові програми за участі Міністерства економіки, яке вона очолює.
У відповідь на запитання, президент KSE Тимофій Милованов підтвердив, що Свириденко отримує зарплату в розмірі 6 тисяч доларів щомісяця за викладання, що, на його думку, є відповідним ринковим стандартам. Він також зазначив, що сама KSE не бере участі у виконанні проєктів Міністерства економіки — цим займаються незалежні організації, які мають свої ради директорів та механізми для уникнення конфлікту інтересів.
Незважаючи на це, скандал вже привернув увагу професійної спільноти. Освітяни акцентують на явній диспропорції: середня зарплата викладача в державному університеті в Україні коливається в межах 12-15 тисяч гривень, тоді як державний службовець, який займається іншим бізнесом, може отримувати гонорари, що в десятки разів перевищують цю суму. Аналітики підкреслюють, що ця проблема має не лише правове, але й етичне значення, адже йдеться про прозорість, пріоритети державної політики та рівень довіри суспільства до представників влади.
21 вересня 2018 року в Києві Юлія Тимошенко, голова партії "Батьківщина", представила свою нову економічну ініціативу під назвою "Новий економічний курс України". Ця презентація відбулася у вигляді відкритого форуму, в якому взяли участь фахівці, експерти та представники бізнес-середовища.
Серед основних завдань курсу – перехід від кланово-олігархічної моделі до соціально орієнтованої ринкової економіки інноваційного характеру, забезпечення щорічного зростання валового внутрішнього продукту на рівні 7%, реалізація податкової реформи, стабілізація курсу гривні та впровадження нової монетарної політики. Тимошенко також акцентувала увагу на важливості залучення інтелектуалів і підприємців до процесів управління державою, а також на необхідності зменшення податкового навантаження шляхом скасування ПДВ, єдиного соціального внеску та численних дрібних податків.
Вона акцентувала увагу на тому, що основою економічного прогресу повинні стати не сировинні запаси, а інноваційні підходи, які включають доступні кредити, трансформацію банківської системи та нову роль держави як співпартнера для бізнесу.
4 листопада 2021 року Юлію Свириденко було призначено на посаду міністерки економіки України та першої віцепрем'єрки. У своєму дебютному виступі в парламенті вона висловила ідею залучення інвестицій у сфери машинобудування, енергетики та залізничних перевезень. Проте втілити ці плани завадило повномасштабне військове вторгнення, яке розпочалося менш ніж за чотири місяці після її призначення.
Значну увагу держави було зосереджено на відновленні енергетики та "Укрзалізниці", але вже у воєнному контексті. За оцінками Світового банку, після падіння ВВП на третину у 2022 році, у 2023-му він зріс на 5,5%, однак згодом темпи уповільнились: 2,9% у 2024-му, а у 2025-му очікується ще менше. Прогноз на 2026 рік також погіршено -- з 7% до 5,2%.
Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев звинувачує Мінекономіки у неефективному розподілі коштів, зокрема на проєкти типу "Національний кешбек", замість підтримки пріоритетних секторів, як-от оборонно-промисловий комплекс. Він також вказує на недостатню адаптацію старих програм до нових реалій, зокрема у сфері гуманітарного розмінування.
Водночас, у Національному банку та серед деяких депутатів від "Слуги народу" можна почути позитивні відгуки. Програму "5-7-9" вважають успішною, особливо завдяки адаптивному підходу Міністерства економіки до її умов і постійному спілкуванню з бізнес-спільнотою. Крім того, підкреслюється важлива роль Свириденко в переговорах зі США щодо створення спільного інвестиційного фонду: після кількох етапів консультацій і особистої зустрічі між Зеленським і Трампом вдалося досягти угоди на умовах взаємної вигоди.
Окрім цього, команда Свириденко отримує позитивні відгуки за реалізацію Ukraine Facility Plan — документу, що проклав для України шлях до отримання 50 мільярдів євро від Європейського Союзу.
На посаді прем'єр-міністра Юлія Тимошенко зосередила увагу на подоланні економічної кризи, реформуванні енергетичного сектору та впровадженні земельної політики. У 2008-2009 роках її уряд активно взаємодіяв з Міжнародним валютним фондом для стабілізації економіки в умовах глобального фінансового спаду.
Серед основних заходів — виключення компанії "РосУкрЕнерго" з газового ринку та встановлення прямих угод з "Газпромом". Крім того, уряд ініціював безкоштовне оформлення державних актів на землю для населення, що стало початковим етапом масштабної земельної реформи.
Після очікуваної зміни прем'єр-міністра, про яку заявив президент Володимир Зеленський, новий уряд України зосередиться на трьох головних завданнях. Про це повідомила перша віцепрем'єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко, якій, за її словами, запропоновано очолити Кабінет Міністрів.
Після зустрічі з президентом, Свириденко зазначила, що серед ключових завдань є зміцнення економічної бази, розширення соціальної допомоги та збільшення виробництва озброєння в Україні. Вона підкреслила, що для досягнення цих цілей потрібно провести істотну дерегуляцію, усунути бюрократичні перешкоди, зменшити необов'язкові видатки з державного бюджету та переорієнтувати державні ресурси на потреби оборони.
"Державний апарат не має права витрачати ресурси та потенціал нашої країни бездумно. Україна заслуговує на місце серед найсильніших економік Європи. Суспільство повинно отримати ясніші інструменти для соціальної підтримки. Кожен військовослужбовець та ветеран України має право на реальну та відчутну державну повагу і вдячність", – підкреслила Свириденко у своєму пості на Facebook. Вона також додала, що незабаром представить новий склад уряду, відповідно до вимог Конституції.
Нагадаємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про реакцію соціальних мереж на ймовірне призначення Юлії Свириденко на пост прем'єра – ми підготували підбірку найцікавіших мемів і асоціацій з Юлією Тимошенко.
