Економічна ситуація в кризі: нові тарифи монопольних компаній - катастрофа для промисловості та державного бюджету -- Delo.ua

Війна, яку Росія вже п'ятий рік проводить проти України, продовжує поступово виснажувати економіку країни. Промисловий сектор виявився одним з найбільш вразливих, страждаючи від бойових дій, втрати ринкових можливостей та логістичних труднощів. Багато ключових підприємств зараз або перебувають на межі зупинки, або змушені значно зменшувати обсяги виробництва. У цей складний період головним завданням держави стає створення умов для підтримки виробничих потужностей, збереження робочих місць і надходжень до бюджету. Проте нещодавні ініціативи щодо підвищення тарифів державних монополій можуть суттєво ускладнити ситуацію для реального сектора економіки.

Яскравим свідченням цього є те, що 19 червня Міністерство розвитку громад і територій представило проект наказу, згідно з яким з 1 серпня вантажні тарифи "Укрзалізниці" планується підвищити на 30%. Таке рішення вимагає детального вивчення його наслідків для економіки та конкурентоспроможності українських виробників.

У контексті масштабної війни, постійних атак та енергетичних нестач, компанії в металургійній, гірничодобувній, феросплавній, хімічній та будівельній сферах потребують кардинально нових підходів.

Щоб зрозуміти масштаб проблеми, достатньо поглянути на показники виробництва у ключових секторах.

В Україні на металургійних комбінатах відзначається значне зниження виробництва, на одному з найбільших з них обсяги впали на 70%, скоротившись з майже 5 мільйонів тонн до 1,2-1,5 мільйонів тонн. Підприємства змушені закривати цілі виробничі цехи та зупиняти роботу доменних печей. На ряді заводів призупинені основні виробничі процеси, і повний цикл металургійного виробництва більше не функціонує. Інші великі гравці галузі зменшили обсяги виробництва на 65% через проблеми з електропостачанням та високу ціну на енергоресурси.

Ведучі гірничо-збагачувальні та залізорудні підприємства стикаються з серйозними труднощами. Нещодавно Південний гірничо-збагачувальний комбінат повідомив про часткову зупинку видобутку залізної руди та зменшення виробничих потужностей через проблеми з експортною логістикою, викликані атаками Росії на цивільні судна в Чорному морі. Ті компанії, які продовжують свою діяльність, зазнали значного скорочення показників: наприклад, обсяги видобутку на деяких ключових підприємствах знизилися з 11,2 млн тонн до 6,14 млн тонн.

Феросплавна індустрія опинилася в надзвичайно складному становищі. Провідні заводи зменшили обсяги виробництва на 82-85%. Виникає масова зупинка плавильних установок: на одному з підприємств 14 з 16 агрегатів перебувають у тривалому простої, тоді як на іншому зупинено 19 з 22 печей.

Суттєве падіння фіксують також виробники будматеріалів (зокрема, цементні заводи) та скляна промисловість, де виробництво скорочено в рази через руйнування та високу вартість енергоресурсів.

Причини цих труднощів є зрозумілими: нестача та підвищені ціни на електрику, порушення логістичних ланцюгів, нестача кадрів через мобілізацію, а також впровадження європейського механізму коригування вуглецевого імпорту (CBAM).

Саме в цей момент, коли кожна гривня у витратах вплине на конкурентоспроможність українських товарів, з'являється пропозиція про нове підвищення тарифів.

Визначити наслідки такого рішення не складає труднощів.

По-перше, ті підприємства, які ще працюють, можуть бути змушені скорочувати виробництво або зупиняти окремі потужності. Це означатиме втрату робочих місць та подальше звуження промислової бази країни.

Згідно з оцінками Об'єднання підприємств "Укрметалургпром", можливе підвищення вантажних тарифів на 37% може призвести до втрат для української економіки у розмірі близько 100 млрд грн валового внутрішнього продукту. Це також може спричинити втрату приблизно 2,4 млрд доларів валютних надходжень, зменшення бюджетних надходжень на понад 36 млрд грн і зменшення кількості робочих місць на щонайменше 76 тисяч. Ці розрахунки були надані в листі до колишньої прем'єрки Юлії Свириденко, в якому організація закликала уникнути впровадження такого рішення.

Парадокс ситуації полягає ще й у тому, що сама монополія від цього може не отримати очікуваного ефекту. Збільшення тарифу на 30% не означає автоматичного зростання доходів на 30%, якщо обсяги перевезень скорочуватимуться.

За розрахунками, які раніше оприлюднювали представники бізнесу та галузевих асоціацій, фактичний фінансовий ефект для "Укрзалізниці" може виявитися значно нижчим від прогнозованого через зменшення вантажопотоку.

Саме з цієї причини я вирішив публічно звернутися до прем'єр-міністра України та всього складу Кабінету Міністрів з конкретними запитаннями. Чи проводилася незалежна оцінка макроекономічних наслідків даного проекту наказу? Хто особисто відповідатиме за ті підприємства, які будуть змушені зменшувати обсяги виробництва внаслідок цього рішення?

Уряд повинен детально вивчити наслідки запропонованого підвищення тарифів і повернутися до активного обговорення цього питання з представниками промислових секторів, бізнес-об'єднань та експертів. Державі необхідно впроваджувати політику, що підтримує виробництво та зберігає економічний потенціал. Адже без стабільної економіки неможливо забезпечити ані стабільність бюджету, ані адекватне фінансування оборонних потреб країни.