Економіка тріумфу: Революційні заходи для забезпечення фінансування оборонних потреб.

Від імені проекту "Сім кроків до успіху"
В умовах повномасштабної війни Україна має негайно перейти від мирної економіки до "економіки війни". Це означає не просто зміну пріоритетів, а радикальну фінансову хірургію. Кошти, які раніше витрачалися на будь-які несуттєві цілі - благоустрій, озеленення, будівництво стадіонів - повинні бути спрямовані на посилення військової міці.
Ми вважаємо, що економічні реформи не слід відкладати на час "після війни" — їх потрібно реалізовувати саме в умовах активних бойових дій. Наразі найгострішою проблемою є серйозне недофінансування збройних сил, що викликає нестачу не лише у високотехнологічних засобах (таких як дрони та FPV), а й у найнеобхідніших речах, як-от пікапи, автомобілі швидкої допомоги та навіть турнікети для підрозділів.
Грошово-кредитна політика
Сучасна монетарна політика Національного банку, зокрема застосування депозитних сертифікатів і облігацій внутрішнього державного боргу (ОВДП), призводить до відтоку коштів із реального сектора економіки. Це, в свою чергу, формує фінансові бульбашки, які в будь-який момент можуть стати причиною девальвації. Комерційні банки отримують безризиковий дохід від НБУ і не проявляють інтересу до кредитування бізнесу.
Для фінансування армії та забезпечення економічного зростання необхідне дуже просте і широке кредитування, особливо для малого бізнесу та ФОПів. Сума кредитів в економіці (близько 20% ВВП) є неприпустимо малою. Для порівняння у Польщі -- 44,8%, США -- 88,2%, Китаї -- 166,3% ВВП.
Світовий досвід показує, що створення нових грошей відбувається не лише через емісію Національного банку України, а й у процесі надання кредитів комерційними банками. Емісійний механізм розподілений між центральним банком, який відповідає за випуск готівки, та системою комерційних банків, що займаються емісією безготівкових грошей. Держава не стикається з обмеженнями в процесі створення нових грошей комерційними банками, якщо ці кошти інвестуються у виробничу сферу, що дозволяє уникнути ризиків інфляції.
Досвід Китаю в епоху Ден Сяопіна демонструє, що інвестування нових ресурсів у розвиток виробничих потужностей може призвести до сталого економічного зростання без проявів інфляції.
Фінансування виробництв, включаючи виробництво озброєння, повинно бути без обмежень. Хоча така діяльність може виглядати витратною, оскільки зброя підлягає знищенню, вона вкрай важлива для збереження життя наших солдатів. Крім того, розвиток оборонної промисловості сприяє активізації суміжних галузей, таких як металообробка, машинобудування, електроніка та виробництво акумуляторів. Водночас суворо забороняється спрямовувати кредитні кошти на фінансові ринки, споживчі кредити чи іпотеку, оскільки це лише призводить до інфляційних процесів та підвищення цін на активи.
Для фінансування іпотечних кредитів та торгівлі фінансовими активами слід застосовувати кошти, що вже знаходяться в обігу у приватних осіб і компаній.
Фінансова стратегія держави
Чинна фіскальна система є жахливою з погляду адміністрування та створює постійний тиск на бізнес. Проблеми не у ставках, а у схемах (фіктивне відшкодування ПДВ, блокування податкових накладних, система штрафів та оскарження, схеми з ТЦУ, контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля підакцизними товарами).
Ми пропонуємо повністю відмовитися від податку на додану вартість (ПДВ), податку на прибуток та зарплатних податків на користь єдиного податку з транзакції (transaction tax).
Усі існуючі податки вже враховані в ціні продукту для споживачів. За допомогою розрахунків можна визначити єдиний незначний відсоток, який буде стягуватися з кожної фінансової операції. Якщо не брати до уваги міжбанківські фінансові транзакції, то потрібна ставка становитиме приблизно 3,5% від суми угоди для забезпечення доходів бюджету, що складають 2,8 трлн грн.
Цей податок сплачуватимуть усі (включно з переказами між приватними особами), а його адміністрування відбуватиметься автоматично через банківську систему. Це дозволить скоротити податкову службу та усунути податківців, що перетворить Україну на фактично вільну економічну зону від податкового контролю.
Також варто розглянути можливість введення платні за використання природних ресурсів, таких як вода, газ, ліс, частоти та дороги. Наприклад, в Україні обсяг споживаної води досягає 12 трильйонів літрів. Якщо встановити тариф у 1 копійку за літр води, використаного населенням і підприємствами, це може забезпечити надходження до бюджету у розмірі 120 мільярдів гривень.
Фінансова стратегія держави
Щоб стимулювати економічний розвиток, витрати на утримання державних установ (за винятком витрат на армію) та соціальні витрати повинні залишатися в межах 30% від валового внутрішнього продукту, як це спостерігається у країнах зі стабільним економічним зростанням.
Ми наполягаємо на необхідності суттєвого скорочення державного апарату. Функції, які виконує Кабінет Міністрів, повинні бути зведені до чотирьох ключових сфер: безпека — Міністерство оборони, фінанси — Міністерство фінансів, зовнішні зносини — Міністерство закордонних справ та правова система — Міністерство юстиції. Інші важливі сфери, такі як освіта, охорона здоров'я, правоохоронні органи, суди та прокуратура, повинні бути децентралізовані та передані на місцевий рівень.
Зведений бюджет країни в цьому році (2025) складе понад 6 трлн грн, тоді як на оборону виділено лише близько 1,9 трлн грн. Це неприпустимо. В умовах браку зброї на фронті викликає сумнів збільшення фінансування на 2026 рік непріоритетних сфер (наприклад, освіта на 66 млрд грн) загалом на понад 470 млрд.
У сфері соціального захисту ми пропонуємо ідею централізації допомоги та верифікації отримувачів. Це допоможе виявити осіб з великими фінансовими ресурсами, які не потребують державної підтримки в умовах війни, та зосередити ресурси на близько 10 мільйонах найбільш вразливих груп населення, таких як пенсіонери, внутрішньо переміщені особи, а також родини загиблих і поранених. Виплати мають базуватися на реальному рівні прожиткового мінімуму, що становить приблизно 8000 грн на місяць.
Після впровадження реального прожиткового мінімуму слід створити систему виплат для державних службовців і працівників бюджету. Різниця між найнижчою зарплатою та максимальною винагородою чиновника не повинна перевищувати десятикратний розрив. Наразі ж, доходи пенсіонера, що отримує мінімальну пенсію, і судді Верховного суду відрізняються в сто разів (!!!). Це є несправедливим, викликає обурення і є неприйнятним для демократичної країни, яка прагне євроінтеграції.
Різкі трансформації в монетарній, фіскальній та бюджетній політиці є єдиним шляхом для підвищення виробництва озброєння, забезпечення військових, стабільного економічного розвитку навіть у воєнний час і гідного існування для вразливих категорій населення. Ці кардинальні зміни є вирішальними для досягнення перемоги.
Ось посилання на ефір: https://www.youtube.com/watch?v=zdLpyHfvZ7k&t=1s
Ось посилання на наш канал: https://youtube.com/@7_krokiv?si=XLp0kwXgerx-JhjF
Посилання на ініціативу "7 Кроків до перемоги" https://petition.fb.ua/uk