Колишній генеральний секретар НАТО висловився щодо космічного "вразливого місця" в оборонних системах Європи.

Військова агресія Росії щодо України продемонструвала європейським державам, що не можна вважати свою безпеку самоочевидною чи сподіватися на інших у виконанні життєво важливих завдань.

Однак Європейський Союз саме так і чинить, дозволяючи собі залишатися позаду у новому змаганні в космічній сфері.

Космічні амбіції Європи вже дуже давно не відповідають її потребам у сфері безпеки.

У колонці колишнього генерального секретаря НАТО (2009-2014) Андерса Фог Расмуссена розглядаються три ключові завдання для Європи в космічній сфері. Він акцентує увагу на ризиках, які пов'язані з надмірною залежністю від США, та аналізує, як затримка ЄС у космічній гонці може загрожувати його безпеці та технологічному розвитку. Пропонуємо стислий огляд його думок.

Расмуссен підкреслює, що для Європи існує три ключових завдання, які потребують термінової уваги.

Перше - зруйнувати табу на інвестиції в оборонні космічні програми.

Інтеграція проєкту Space Shield (Космічний щит) до плану European Defence - Readiness 2030 від Європейської комісії є позитивним кроком, однак нам необхідно продовжувати рухатися вперед.

Для цього необхідна політика європейського рівня, яка стимулюватиме зростання космічної галузі.

"У нас є перспективні космічні стартапи, яким потрібні нові джерела фінансування та сприятливе політичне середовище для розвитку галузі", - пише автор колонки.

Друге завдання - забезпечити незалежність у космосі, так само як на землі, у повітрі та на морі.

Враховуючи ситуацію, коли Сполучені Штати зупинили постачання супутникових даних для України.

Колишній генеральний секретар НАТО виступає з ініціативою щодо створення спільної скандинавської системи супутників для моніторингу та забезпечення надійного зв'язку.

"Об'єднавши оборонні інвестиції та експертизу приватного сектора скандинавських країн, ми могли б розподілити витрати, зміцнити колективну оборону та стимулювати розвиток наших космічних індустрій", - зазначає Андерс Фог Расмуссен.

Третє завдання полягає в тому, щоб забезпечити захист наших ринків і зайняти провідні позиції в охороні навколоземного середовища та суверенітету, який воно надає.

На думку автора статті, швидкий ріст кількості супутників є недооціненою небезпекою для національної безпеки, суверенітету та забезпечення безпечного доступу до космічного простору.

"Коли супутники на низькій орбіті зазнають руйнування, їхні фрагменти рухаються вісім разів швидше за кулю, що збільшує ймовірність виникнення синдрому Кесслера – серії зіткнень уламків, які можуть зробити низьку орбіту непридатною для подальшого використання", - зазначає колишній генеральний секретар НАТО.

Крім того, зростання кількості супутників, які претендують на обмежений радіочастотний спектр, може призвести до нестачі спектра та перешкод від мегасузір'їв. Це загрожуватиме здатності Європи підтримувати критично важливі системи безпеки, спостереження та зв'язку, що залежать від космічного доступу.

За словами Андерса Фога Расмуссена, Європейський Союз повинен забезпечувати захист своїх ринків від тих, хто діє безвідповідально у космічному середовищі. Виходячи з положень Європейського космічного акта, важливо налагоджувати співпрацю з країнами, які поділяють наші цінності, щоб впроваджувати нові національні регуляції, що сприятимуть збереженню космосу для майбутніх поколінь.

Джон Ф. Кеннеді якось висловився про американську "місячну програму": "Ми прагнемо до цього не через легкість завдання, а через його складність".

Європа повинна вжити заходів не лише з огляду на простоту цього процесу, а через його невідкладність та важливість, підкреслює колишній генеральний секретар НАТО.