Експорт озброєння, взаємодія з військовими, штучний інтелект. Які питання обговорювалися на третьому Міжнародному форумі оборонних технологій?
Фото: Зоряна Стельмах Панельна дискусія на DFNC3 Зброя на експорт та спільне виробництво
Головною причиною відкриття ринку української зброї для партнерських країн є бажання не лише збільшити бюджет для розширення цього сектору, але й сприяти новим розробкам. Внутрішні фінансові ресурси виявляються недостатніми для закупівлі продукції, яку можуть створити вітчизняні виробники.
"Наприклад, морські дрони можуть бути експортовані одні з перших, бо їм не так багато роботи залишилося в Чорному морі, не так багато з російського флоту залишилося на ходу. Наші дрони вже заявили, що вони ефективні і Велика Британія, як морська країна, може бути зацікавлена в них", -- зазначив Олександр Камишін, радник президента України зі стратегічних питань.
Велика Британія дійсно проявляє інтерес до співпраці з українськими підприємствами у сфері оборони. Це включає можливість локалізації виробництва за межами країни. Енді Старт, голова директорату з питань озброєнь Міністерства оборони Великої Британії, вважає, що таким чином їхній уряд може підтримувати українські компанії у виході на світові ринки.
Фото: Зоряна Стельмах Енді Старт виступає під час дискусії
Експорт української зброї за межі країни: які виклики обговорюються, що заявляють представники влади та якою є ситуація з військовою технікою на фронті.
"Політика нашого уряду спрямована на підтримку компаній, що забезпечують нові робочі місця в Великій Британії. Ми вважаємо важливим розвиток спільного виробництва. На сьогодні вже 35 українських компаній мають свої активи на території Великої Британії," -- зазначив Старт.
Він додав, що виробництво озброєння між країнами має працювати, як одне ціле. Що відповідає принципам ініціативи "Build in and Build With Ukraine".
"Для того, щоб створити найсучасніші технології, ми зможемо переважати над країнами, які становлять загрозу, що забезпечить нам більшу безпеку," — підкреслив представник Міністерства оборони Великої Британії.
Андреас Флом, державний секретар Міністерства оборони Королівства Норвегія, також підкреслив чітку підтримку України та готовність до співпраці. Він звернув увагу на те, що у 2025 році Україні буде виділено 8,5 млрд доларів на розвиток оборонної промисловості, і така ж сума запланована на наступний рік.
"Ми зосереджені на ключових напрямках: безпосередньо закуповуємо продукцію в українській промисловості і прагнемо створити стратегічне партнерство між норвезькими та українськими промисловими гравцями, тому відкриваємо можливості для норвезьких компаній та їхніх стійких зв'язків з Україною," - зазначив Флом.
Фото: Зоряна Стельмах Андреас Флом під час дискусії
Норвегія також висловила зацікавленість у тому, щоб деякі українські підприємства започаткували своє виробництво на її території.
Окремо Флом наголосив, що кожна європейська країна має вкладатися в цю співпрацю.
"Є багато механізмів, але зрештою все впирається в кошти. Зараз настав час виділяти кошти від кожної країни. Ми це робимо з боку Норвегії", -- зазначив норвезький урядовець.
Невдовзі стало відомо, що Україна і Норвегія започатковують спільну ініціативу для підтримки стартапів у галузях безпілотних технологій, кіберзахисту та оборонних інновацій. Для реалізації цієї програми Норвегія виділила 10 мільйонів євро.
Єва Гагволл, керівниця національного озброєння Шведського управління оборонних матеріалів (FMV), впевнена, що європейським державам необхідно оновити свої стандарти та вимоги щодо придбання озброєння.
"Ми усвідомлюємо, що Україна володіє цінним досвідом і знає, які рішення є ефективними. Однак, на жаль, ми (європейські країни) використовуємо підходи, які вже втратили свою актуальність, що ускладнює діяльність нашої промисловості та знижує її потенціал", -- підкреслила Гагволл.
Зображення: Зоряна Стельмах. Виступ Єви Гагволл на форумі.
Вона вважає, що встановлення партнерських відносин між компаніями має практичну спрямованість.
"Якщо ми домовимося про спільну конфігурацію, наша техніка стане взаємозамінною, що спростить процес замовлення запчастин, дозволить раціональніше витрачати кошти, а також підвищить ефективність роботи компаній," -- зазначила представниця Швеції.
Подібну думку про зміну підходів до закупівлі висловив і Максим Макарчук, керівник з розвитку портфоліо Brave1.
"Закупівлі мають бути відкриті для український компаній. Окремі країни повинні прийняти їх, як надавачів послуг і це означає, що їм потрібно змінити свої світоглядні налаштування. З якоїсь причини багато європейських країн досі вважають, що вони можуть закуповувати якесь озброєння на 5-10-12 років уперед. Але як сказали мої колеги, ці цикли і зміни (на фронті) відбуваються весь час. Тож не можна щось купити на роки, потрібна гнучка система закупівель, яка буде адаптивна", -- поділився Макарчук.
Изображение: Зоряна Стельмах, Максим Макарчук (в центре)
Олег Цільвік, виконуючий обов'язки голови Державної служби експортного контролю України, підкреслив, що Україна вже створила необхідну інфраструктуру для здійснення контролю за експортом озброєння.
"Наша інфраструктура практично ідентична європейській, тож уже готова починати своє функціонування", -- зазначив він.
Вирішення питання, якій компанії дозволити експорт товарів, буде прийнято Міністерством оборони України у співпраці зі Службою безпеки та іншими розвідувальними органами.
"В даний момент ми працюємо над створенням навчальної програми для користувачів системи, і вже отримали численні заявки від компаній, які прагнуть стати суб'єктами міжнародного товарообміну. Крім того, ми запроваджуємо електронну систему ліцензування і маємо вже певний досвід у процесі реєстрації," – зазначив Цільвік.
Зображення: Зоряна Стельмах Олег Цільвік (зліва) на форумі в Києві.
Стейсі Каммінгс, генеральна менеджерка Агентства НАТО з підтримки та постачання (NSPA) каже, що в їхній системі з конкурсних закупівель ще до повномасштабного вторгнення Росії були зареєстровані 78 українських компаній. Втім, за ці роки не вдавалося співпрацювати зі зрозумілих причин.
"Я прагну внести зміни. Необхідно, щоб українські підприємства оновлювали свої реєстраційні дані і активно брали участь у торгах. Ми маємо певну бюрократію, тому співпраця з нами може бути складною. Існують специфічні перевірки, стандарти та вимоги. Проте ви також можете співпрацювати з партнерськими компаніями і подаватися разом на участь у конкурсах," - зазначила Каммінгс.
Зображення: Зоряна Стельмах Поява Стейсі Каммінгс на форумі.
Водночас Україна разом із партнерами активно працює над створенням експортно-імпортних платформ у Європі та Сполучених Штатах.
За словами Дениса Шмигаля, міністра оборони України, загалом у межах ініціатив "Build with Ukraine" та "Build in Ukraine" вже налагоджена співпраця з понад 25 іноземними компаніями. Ще сім нових угод у межах "Build with Ukraine" планують укласти до кінця року.
Співпраця з військовими та потреби на передовій
У сучасній війні не існує єдиного рішення, яке буде вирішальним на полі бою. Це постійний процес досліджень і оновлень, вважає Віталій Колесніченко, засновник компанії Airlogix, що виготовляє розвідувальні крила.
"Сьогодні не існує поняття "остаточний продукт". Розробка -- це тривалий процес, який постійно повторюється і основа для всього -- це постійні відгуки із фронту. Тому потрібні центри підтримки чи групи для роботи зі зворотнім зв'язком із передової", -- наголосив він перед іноземними та вітчизняними виробниками зброї.
Фото: Зоряна Стельмах Віталій Колесніченко
Василь Дубовий, фахівець з аеророзвідки, підкреслює, що конфлікт між Росією та Україною є не лише змаганням на витривалість, а й процесом адаптації для обох учасників.
"Ми спостерігаємо за початком численних еволюційних циклів у сфері озброєння, які варіюються від незначних удосконалень до абсолютно нових технологічних рішень. Важливо враховувати не лише продукт та ринок, але й функціональні можливості засобів. Необхідно роздумувати про те, як можна ефективно підтримувати їх у сучасних бойових умовах," - зазначив він, звертаючись до присутніх.
Зображення: Зоряна Стельмах та Василь Дубовий (справа)
Максим Макарчук з компанії Brave1 підкреслює важливість створення нової культури, в якій інженери щоденно співпрацюватимуть з військовими, щоб мати можливість повноцінно усвідомлювати всі зміни, що відбуваються на фронті.
"Декілька років тому виробництво задавало тон військовій діяльності, а тепер, навпаки, саме бойові дії формують промисловий сектор. Ситуація змінюється з кожним днем," -- зазначив він.
З початку року Україна реалізує новий підхід для вдосконалення співпраці між військовими та виробниками через часткову децентралізацію закупівель на рівні бригад, повідомив Павло Паліса, заступник керівника Офісу Президента.
"На початку року попередній щомісячний бюджет для бригади складав близько 2,1 млрд грн. Наразі він зріс до 4,3 млрд грн на місяць. Також було розширено асортимент товарів, які можна придбати," -- повідомив Паліса.
Такий підхід, на його думку, важливий, адже жоден командир не буде купувати речі, які він не може використати на полі бою.
"Це спонукає виробників постійно бути в курсі подій та удосконалювати свої засоби ураження. Противник швидко адаптується, тому безпосередня комунікація між виробником та командиром суттєво скорочує час на вдосконалення техніки. Отже, найбільш ефективним чинником прогресу стане відкритий діалог між тими, хто розробляє, і тими, хто використовує ці засоби," -- зазначив заступник керівника ОП.
Зображення: Зоряна Стельмах Павло Паліса (другий зліва) Технології та прогрес штучного інтелекту
"Ми активно займаємося інтеграцією штучного інтелекту. Це новий етап розвитку. У повітрі, на землі та в програмних рішеннях. Це справжня революція для майбутнього. І це зовсім не таке вже й віддалене майбутнє," -- підкреслив Денис Шмигаль, міністр оборони України, під час форуму.
Фото: Зоряна Стельмах Денис Шмигаль
Ерік Шмідт, мільярдер та колишній виконавчий директор Google, який займається виробництвом дронів, переконаний, що те, що відбувається в Україні, назавжди змінило розуміння національної безпеки.
"У Європі вже літають (російські) дрони і немає дієвого захисту. Якби таке відбулося у США -- у нас теж немає дієвих заходів, щоб захиститися. Зараз відбувається нове розуміння оборони. Але багато країн досі діє по-старому в підходах у оборонній сфері", -- сказав Шмідт.
Він вважає, що в основі майбутньої системи оборони стоятимуть сенсори, датчики, розвідувальні операції, штучний інтелект та безпілотники.
"У майбутніх війнах управління боями буде здійснюватися за допомогою комп'ютерних систем. Людина формуватиме завдання для комп'ютера, який розроблятиме оптимальні стратегії для конкретних атак, використовуючи сучасні технології для підсилення своїх можливостей. У військових колах існує думка, що люди можуть робити це ефективніше, але насправді комп'ютери з інтелектом штучного походження здатні досягати кращих результатів. Важливо, щоб західні держави розробили цю технологію та контролювали її, адже я маю побоювання, що Росія може випередити нас у цьому питанні," – підкреслив Шмідт.
Фото: Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України 'Армія дронів' передала 1740 розвідувальних, ударних та інших дронів і авіаційних комплексів на фронт, вересень 2023
Те, що створюється в Україні, він охарактеризував як майбутнє для всіх систем протиповітряної оборони.
"Якщо ви займаєтеся оборонною промисловістю, я закликаю вас замислитися над конфліктом, де стримування є настільки ефективним, що жодна зі сторін не наважується на напад, адже обидва учасники мають алгоритми, здатні до масштабування. З часом питання використання дронів еволюціонуватиме в більш складні системи, а військові стратегії буде розроблено в рамках симуляцій," - підкреслив Шмідт.
Літати, вистрілювати та стратегічно організовувати битви в ігрових режимах. Як українські військові вдосконалюють свої навички з використання зброї на симуляторах та наскільки це приносить користь.
Водночас Єва Гагволл, керівниця національного озброєння Шведського агентства оборонних матеріалів (FMV), зазначила:
Необхідно також зосередитися на тому, щоб не зосереджувати всі ресурси в одному напрямку (маючи на увазі дрони). Тож важливо замислитися над питанням: що ж буде наступним кроком після дронів? Це непросте питання. Які нові виклики можуть виникнути перед нами?
