Аналітичне інтернет-видання

Єрмак як перешкода: чи готовий президент на це піти?

Протягом років масштабного вторгнення ми, здається, жодного разу не бачили президента Зеленського без його головного радника поруч. Вони нагадують сіамських близнюків, яких важко роз'єднати. Тим часом українці, закордонні медіа та представники еліти впевнені, що це одна з найконтроверсійніших фігур у владі, безпосередньо пов'язана з найбільшою системною кризою в країні. Сьогодні Андрій Єрмак святкує свій день народження - які побажання ми могли б йому висловити?

Розглянемо ще одну думку про міндічгейт від особи, яка сприяла формуванню політичного іміджу Зеленського через власні медіа та успішно представила його на виборах 2019 року. Мова йде про Ігоря Коломойського, який охоче спілкувався з журналістами під час слухання своєї судової справи. Він зневажливо висловився про колишнього партнера своєї доньки Тимура Міндіча, зазначивши, що той може бути хіба що "стрілочником, а не ватажком мафії".

Отже, Зеленському необхідно буде знайти когось, щоб відвернути підозри, що він сам є головним Дон Корлеоне. Або ж існує інший варіант — президент незламної нації може виявитися з недостатньо розвиненими когнітивними здібностями, через що "кооператив Квартал" зміг обвести його навколо пальця. Адже перший варіант демонструє, що гарант справедливості готовий пожертвувати значною особистістю, показуючи свою мудрість та адекватність, а також те, що він не злився з кимось у бункерах на завжди.

Про Єрмака як потенційну жертву заговорили неспроста. Хоча Politico та The Economist писали про президентські амбіції цієї людини - жоден рейтинг за останній роки три не показував сплеску симпатій до цього політика від громадян.

Незламний образ Андрія Борисовича завжди виринав, коли країну колотили скандали та політичні шторми. Оманські канікули, вагнергейт, ілюзія переговорів з Росією, коли саме Єрмак обіцяв, що війни не буде і до дипломатичного вирішення конфлікту на Донбасі рукою сягнути. Додамо спроби легалізації ОРДЛО і працевлаштування токсичного Олексія Арестовича.

Подальше зростання народної неприязні до цього політика супроводжувалося значною залежністю президента від нього та його впливом на військові рішення. У медіа відкрито стверджували, що саме керівник Офісу протягом кількох місяців заохочував Зеленського до усунення генерала Валерія Залужного. Також періодично з’являються публікації про напружені стосунки з іншим військовим, який наразі має доступ до ключових рішень - Кирилом Будановим.

Цього літа портрет Єрмака отримав новий штрих. Його ім’я стало асоціюватися з спробою тиску на парламент з метою ліквідації НАБУ та САП. А потім послідувала не менш епатажна спроба написати колонки у французьких виданнях, де "президент підтримує картонні протести". Могутній Андрій Борисович, здається, послизнувся на тонкому льоду, намагаючись пояснити студентам УКУ та Могилянки, що все зовсім просто і однозначно. Проте це призвело лише до висновку, що молодь краще розуміє політичні процеси. І якщо Єрмак спілкується з бакалаврами в такій манері, то можна лише уявити, як він проводить переговори на складних міжнародних зустрічах з представниками кремлівської дипломатії.

Читайте також