Євро ставить долар у скрутне становище: які зміни відбуваються на глобальному валютному ринку і яке відношення до цього має Трамп?
Долар знижується до найнижчого рівня за чотири місяці, тоді як євро демонструє значне зростання. УНІАН досліджував ситуацію на глобальному валютному ринку та проаналізував, як політика Дональда Трампа веде американську економіку до небезпеки.
Політика президента США Дональда Трампа викликає безлад не лише в українських медіа. Його провокаційні висловлювання та рішення мають значний вплив на валютні ринки, що негативно відбивається на курсі долара.
Отже, з початку весняного сезону курс американського долара зазнав значного зниження, досягнувши найнижчого рівня за останні чотири місяці. На 11 березня обмінний курс долара склав 0,916 євро, в той час як 28 лютого він ще тримався на позначці 0,96 євро.
І хоча вже 14 березня американська валюта дещо відновила свої позиції, укріпившись до 0,921 євро, це і близько не компенсує падіння останніх тижнів.
УНІАН провів бесіду з фінансовими аналітиками та експертами, щоб зрозуміти причини такої динаміки, її наслідки для США, глобальної економіки та України, а також чи може це бути ознакою початку серйозної кризи. Крім того, було обговорено, в якій валюті українцям доцільніше зберігати свої заощадження.
Основною причиною ослаблення американської валюти є хаотична та непослідовна політика скандально відомого президента США, який серйозно має намір розпочати глобальну торговельну війну. Практично щодня звучать резонансні заяви про введення мит на товари з різних країн, які в свою чергу, не залишаються байдужими та погрожують контрзаходами. У відповідь на дії інших країн Трамп запроваджує або погрожує запровадити ще більші мита, доводячи ситуацію до абсурду. Відповідно до цього ринки демонструють свою реакцію.
Таким чином, Трамп ввів 25% мита на імпорт сталі та алюмінію з Європейського Союзу, стверджуючи, що він був "створений для обману США". Крім того, "торговельний тиск" американського президента поширився також на Канаду, Мексику та Китай. Відповідні заходи не забарилися. Згідно з даними Reuters, митні конфлікти, ініційовані Трампом, призвели до того, що на 10 березня фондовий ринок США втратив вражаючі 4 трильйони доларів!
Європейці першими оголосили про свою готовність вжити дзеркальних заходів. 12 березня Європейський Союз офіційно повідомив про введення мит на американські товари на загальну суму 28 мільярдів доларів, які набудуть чинності вже в квітні. Зокрема, під ці обмеження потрапили американський бурбон, джинси, мотоцикли марки Harley-Davidson, а також ряд промислових і сільськогосподарських товарів.
"Мита - це вид податків, які негативно впливають на бізнес і ще більше ускладнюють життя споживачів. Вони порушують стабільність ланцюгів постачання та створюють економічну невизначеність. Це може загрожувати робочим місцям та призвести до зростання цін як в Європі, так і в Сполучених Штатах. Європейський Союз зобов'язаний вжити заходів для захисту інтересів як споживачів, так і бізнесу. Ми запроваджуємо жорсткі, але пропорційні контрзаходи", - зазначила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Реакція президента США була миттєвою — 13 березня Дональд Трамп заявив про намір ввести мита у розмірі 200% на європейське вино, шампанське та різні алкогольні напої.
Цікава ситуація виникла у відносинах між США та Канадою. Канадський уряд відповів на дії президента США, запровадивши великий пакет контрзаходів у вигляді мит на метали, комп'ютерну техніку та спортивне обладнання з Америки, загальна вартість яких становить 21 мільярд доларів. Окрім цього, у провінції Онтаріо оголосили про підвищення тарифів на електроенергію на 25% для 1,5 мільйона американських споживачів, які живуть у штатах Міннесота, Нью-Йорк і Мічиган. Трамп відреагував на це, пригрозивши Канаді подвоєнням мит на сталь та алюміній до 50%, але вже через кілька годин відмовився від цієї пропозиції. Натомість Онтаріо тимчасово скасувало податок на експорт електроенергії до США. Проте раніше запроваджені мита залишаються в силі, що змусило Канаду звернутися зі скаргою до Світової організації торгівлі (СОТ).
Схожі коливання можна спостерігати й у відносинах між США та Китаєм, де країни здійснили обмін митними "пасами". Проте, на відміну від попередніх випадків, коли торгові війни призводили до негативних наслідків для всіх учасників, європейські чиновники вважають, що Китай, навпаки, отримує вигоду від агресивного підходу нової американської адміністрації щодо важливих торгових партнерів.
За даними Бюджетної лабораторії Єльського університету, мита доводять американські імпортні збори до найвищого середнього рівня з 1943 року, але це призведе до додаткових витрат американських домогосподарств на суму до 2000 доларів. Це також означатиме значне сповільнення економічного зростання в США, особливо якщо інші країни вживатимуть заходів у відповідь.
Політика президента вже викликає занепокоєння та невдоволення серед американців. Найбільші виробники продуктів харчування в США висловлюють стурбованість щодо наслідків введення мит на імпорт. Вони звернулися до Трампа з проханням звільнити деякі товари, такі як какао та фрукти, від додаткових податків. Виробники переживають, що їм доведеться підвищити ціни для споживачів, які й так вже зменшили свої закупівлі через зростання інфляції.
Безумовно, це впливає і на курс долара на глобальному валютному ринку. Як повідомляє Reuters, інвестори починають розпродавати долар у зв'язку з зростаючими занепокоєннями щодо того, що найбільша економіка світу вже показує сигнали уповільнення.
"Зростаюча напруга в глобальній торгівлі та тривога щодо потенційних рецесійних ризиків у США викликали значні коливання на світових ринках, призводячи до великої волатильності валют", - повідомляють журналісти.
Експерти Центру економічної стратегії зазначають, що підвищення курсу євро щодо долара зумовлене нещодавніми рішеннями уряду США та реакцією з боку Європи.
"На курс долара впливають прогнози щодо потенційного зниження відсоткових ставок Федеральною резервною системою (ФРС) США. ФРС тримала ставки на високому рівні протягом тривалого періоду, щоб стримати інфляцію, однак останні економічні показники вказують на уповільнення зростання економіки", - зазначено в повідомленні Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Тут слід зазначити, що зниження процентних ставок Федеральною резервною системою США стимулює зростання економіки: кредити стають дешевшими, стимулюється економічна активність шляхом збільшення витрат населення. Але водночас це може призвести до зростання інфляції та зниження курсу долара, адже дешевші кредити роблять інвестиції в доларові активи менш привабливими.
У той же час, згідно з інформацією ЦЕС, Європа має намір активніше використовувати боргові інструменти для фінансування оборонних проектів, що робить європейські облігації більш привабливими для інвесторських кіл. Це, в свою чергу, підвищує їх дохідність і підтримує зміцнення євровалюти.
Ця активність Європи також можна пояснити, як не дивно, заявами та вчинками Трампа, який відкрито висловлює намір вивести американських військових з континенту. Це робить європейські держави більш уразливими до посилення загроз з боку Росії, до якої американський президент виявляє певну нездорову прихильність.
Ще до того, як Трамп повернувся до Білого дому, в Європі виникали побоювання, що у разі його переобрання він може оголосити про вихід США з НАТО. У зв'язку з цим європейські лідери прагнуть досягти більшої стратегічної автономії та зміцнити власну оборонну спроможність. Це передбачає збільшення витрат на оборону, розвиток спільних військових ініціатив та поглиблення співпраці в межах Європейського Союзу.
Олександр Мартиненко, керівник департаменту корпоративного аналізу групи ICU, у розмові з УНІАН зазначив, що зниження курсу долара щодо євро викликане побоюваннями інвесторів про можливе серйозне ослаблення економіки США через безглузду політику Трампа.
"Ці страхи в основному зумовлені важко прогнозованими різкими кроками США в сфері торгівлі. Велика невизначеність негативно впливає на довіру інвесторів і бізнесу, і може завдати економіці навіть більшої шкоди, ніж саме підвищення мит США і їхніх торгових партнерів," - зазначає експерт.
На думку Мартиненка, проте, це не свідчить про те, що економічні виклики в Єврозоні є менш серйозними, ніж у Сполучених Штатах.
"Попри зниження настроїв, економічна ситуація в США залишається відносно стабільною. Хоча ослаблення долара може продовжуватися ще деякий час, вже тепер можна стверджувати, що цей процес зайшов занадто далеко", - зазначає він.
Голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов підкреслює, що світова економіка переходить у нову стадію, де традиційні принципи співпраці можуть бути замінені на жорсткі методи тиску, шантаж та зміни в торгових відносинах.
За його словами, запровадження адміністрацією Трампа нових мит на імпорт із Канади, Мексики та Китаю - це не просто економічний крок, а поворотний момент у глобальній системі торгівлі. Вплив таких змін виходить далеко за межі окремих країн, руйнуючи сталі механізми, на яких трималася Світова організація торгівлі.
"Безсумнівно, валютні курси підлягають впливу глобальних змін: зокрема, американський долар вже відчуває наслідки торговельної нестабільності. Зниження індексу долара на 0,54% та падіння його курсу до найнижчої позначки за останні чотири місяці вказують на те, що світова економіка може зіткнутися з непростими викликами", - зазначив Мамедов у коментарі для УНІАН.
Якими ж можуть бути наслідки? Інвестиційний банкір, заступник директора компанії Dragon Capital Сергій Фурса зазначає, що введення американською адміністрацією нових мит проти ключових торгових партнерів підриває репутацію США як стабільного економічного партнера. В цілому, така політика послаблює позицію долара як резервної - або, іншими словами, "твердої" - валюти, що накопичується центральними банками інших держав та використовується для створення міжнародних резервів.
"Якщо Штати виходять зі статусу глобального гравця, то і долар може перестати бути головною валютою для збереження капіталу. Це завдасть неймовірної шкоди американській економіці. Успіхи американської економіки останніх 50 років тісно пов'язані з резервною валютою - доларом", - каже Сергій Фурса.
Долар США виступає головною резервною валютою та є найпоширенішою у світі. Його частка становить приблизно дві третини від усіх національних валютних резервів глобального масштабу. Роль долара як резервного активу надає Сполученим Штатам суттєвий вплив на світову економічну ситуацію, відкриваючи можливості для залучення інвестицій з різних країн та впливаючи на фінансові ринки міжнародного рівня.
З теоретичної точки зору, євро може виступити в ролі замінника, оскільки є вільно конвертованою валютою, а Європа є більш стабільним торговим партнером. Більш того, в умовах падіння долара до найнижчого рівня за останні чотири місяці, євро демонструє тенденцію до зміцнення. Проте ці міркування залишаються лише припущеннями, оскільки, на думку Фурси, на даний момент немає реальної альтернативи долару.
"Сполучені Штати традиційно вважалися 'тихою гаванню': коли ми очікували на труднощі, навіть в американській економіці, ми купували долари. Але тепер, всупереч прогнозам, долар, який мав би зрости через торговельні конфлікти, насправді знижується", - зазначає інвестбанкір.
Сергій Фурса відмічає, що ця хитка ситуація може закінчитися великим вибухом, великою кризою, що позначиться на усьому світі.
"І саме це викликає найбільше занепокоєння, враховуючи потенційні наслідки. Хоча в Україні вплив наразі може бути обмеженим, ми все ще залишаємося інтегрованими у глобальний контекст," - підкреслив він.
В Україні конкуренція між доларом і євро також знаходить своє відображення в курсах іноземних валют стосовно гривні. Останніми тижнями ми стали свідками значного підвищення вартості європейської валюти. Наприклад, 1 березня офіційний курс євро становив 43,49 гривні, а вже 14 березня він зріс до 45 гривень, що є підвищенням на півтори гривні за період менш ніж двох тижнів.
Ситуація з доларом виглядає інакше: наприкінці 2024 року курс американської валюти істотно підвищився, проте з початку січня почав знижуватися. Так, 13 січня курс становив 42,28 грн, а до 10 березня впав до мінімального значення 41,21 грн. Станом на 14 березня долар дещо зміцнив свої позиції, досягнувши 41,53 грн. У Національному банку зазначили, що зниження курсу долара пов'язане з сезонним зростанням пропозиції валюти і зменшенням її попиту.
За словами Сергія Мамедова, голови правління "Глобус Банку", український валютний ринок, незважаючи на тиск інфляції, вже другий місяць поспіль показує певну стабільність. Водночас, світові коливання курсу долара мають певний вплив на ситуацію в Україні.
З 1 січня по 1 березня офіційний курс долара в Україні знизився на 1,4% – з 42,02 до 41,43 гривень. Тим часом євро показує певне зміцнення в умовах світових торгів у парі з доларом: його ціна зросла на 0,5%, що є найвищим показником з грудня. Однак ситуація залишається вельми нестабільною, і подальші зміни можуть відбутися дуже швидко, оскільки досі невідомо, чи введуть США нові мита на певні товари з Європейського Союзу, і якою буде реакція ЄС на такі дії. "В будь-якому випадку, ситуація у світі та на валютному ринку навряд чи буде спокійною", - зазначає Мамедов.
Чи слід українцям наразі реагувати на валютні коливання та купувати чи продавати певну іноземну валюту? Сергій Мамедов вважає, що у найближчі місяць-півтора варто бути максимально обачними, аби не розчаруватися.
"Розуміємо, що долар та євро є досить міцними та вагомими валютами: навіть якщо курс якоїсь із них на деякий час трохи похитнеться, то навряд чи це призведе до її глобального знецінення. Але варто пам'ятати про інфляцію в США та ЄС. Тому просто скуповувати валюту не убезпечить від того, що вона не втрачатиме своєї купівельної здатності", - говорить банкір.
Він підкреслює, що у громадян існує інша можливість для збереження та збільшення своїх фінансів — це гривневі депозити на терміни від 6 до 9 місяців, а також на рік і більше.
Різкі дії Дональда Трампа впливають не тільки на ситуацію в Україні в контексті конфлікту з Росією, але й на світову економіку в цілому. Які наслідки це матиме для самих Сполучених Штатів, стане зрозуміло згодом. Наразі агресивна та імпульсивна політика нової американської адміністрації приносить більше проблем для власного населення, відбиваючись на глобальному рівні та підвищуючи ризики майбутньої кризи, яка може бути порівнянна з "Великою Депресією".
