Прогрес України в напрямку європейської інтеграції та його вплив на Львівську область: оцінка громадськості щодо екологічних викликів.

Поки українське суспільство зосереджене на військових та макроекономічних викликах, у тіні великої політики відбувається один із найскладніших етапів у становленні нашої держави — інтеграція екологічних і кліматичних норм відповідно до стандартів Європейського Союзу.

Розділ 27 переговорного процесу, що стосується "Довкілля та зміни клімату", містить приблизно 200 нормативних актів Європейського Союзу. Їх імплементація потребує кардинальної трансформації економічної структури України. Це є ключовим викликом як для державних установ, так і для недержавних організацій.

На пресконференції, що відбулася у Львівському прес-клубі під егідою МБО "Екологія-Право-Людина", зібралися провідні фахівці, представники громадських організацій та Львівської обласної державної адміністрації. Вони обговорили поточний стан України на шляху євроінтеграції, визначили галузі, які демонструють успіхи, а також ті, що затримують прогрес через лобістські інтереси та недостатню інституційну спроможність.

Як підкреслила Наталія Андрусевич, голова правління ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля", минулий рік став важливим етапом для України. Країна пройшла через так звані скринінгові сесії, отримала звіти від Європейської комісії та розпочала формування своїх переговорних позицій. Однак, шлях до повноправного членства не є лише технічним процесом.

"Ми мали надію на запуск переговорних етапів під час головування Польщі та Данії, наших партнерів. Проте політична позиція Угорщини завадила цьому процесу. Таким чином, наразі ми орієнтуємося на технічний курс, займаючись підготовкою реформ, щоб мати можливість швидко реагувати, коли політичне рішення буде розблоковане," - зазначає експертка.

Основним завданням 2026 року стане реалізація програми адаптації законодавства та створення стратегії для впровадження складних директив. Україні необхідно звертатися до Європейського Союзу з проханням про певні винятки або перехідні періоди, зокрема в тих сферах, які потребують значних фінансових інвестицій.

Однією з найактуальніших тем для обговорення стало рішення про ліквідацію Міністерства захисту довкілля та його інтеграцію до Міністерства економіки та сільського господарства. Ольга Мелень-Забрамна, яка очолює юридичний відділ Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" (ЕПЛ), охарактеризувала це рішення як серйозну помилку.

"Ми отримали міністерство, яке поєднує в собі кілька функцій: розвиток економіки, підтримка сільського господарства та охорона навколишнього середовища від негативних наслідків економічної діяльності. Знайти баланс між цими завданнями в рамках однієї установи вкрай складно. Це не лише знижує ефективність інституту, але й демотивує працівників. Процеси звільнень та нових призначень забирають у спеціалістів до пів року, що суттєво впливає на їхню продуктивність," -- зазначила юристка.

Європейський Союз неодноразово наголошував у своїх звітах на необхідності посилення саме екологічної вертикалі. Постійні реорганізації ставлять під загрозу виконання амбітного плану -- вступу України до ЄС до 2030 року.

Лісове господарство в Україні є яскравим прикладом процесів євроінтеграції. З одного боку, під час війни ліс став важливим ресурсом для національної економіки, особливо в західних і північних областях. З іншого боку, галузь стикається з новими суворими вимогами з боку Європейського Союзу.

Анатолій Павелко, головний юридичний експерт Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина", виділив основні тенденції в цій сфері:

Регламент EUDR (European Deforestation Regulation). Це нова норма ЄС, яка забороняє ввезення продукції, вирощеної на землях, де відбулося знеліснення. Для українських лісівників це виклик щодо доведення законності походження буквально кожної колоди.

Ліси, які виросли самостійно. В Україні розташовані великі території лісів, що з'явилися на занедбаних сільськогосподарських землях. У Львівській області та північних регіонах країни триває активна боротьба за їхнє збереження. Часто сільгоспвиробники намагаються вирубати ці ліси, щоб повернути території під обробіток, що є прямим порушенням кліматичних зобов'язань Європейського Союзу.

Напад на оцінку впливу на довкілля. Експерт попереджає про небезпеку спроб зняти вимоги щодо Екологічної оцінки для санітарних рубок. "Це давнє прагнення певних груп у лісовій індустрії — здійснювати вирубки без контролю, використовуючи як виправдання війну чи шкідливих комах. Проте, оцінка впливу на довкілля не є перешкодою, а навпаки, слугує важливим запобіжником, що отримав позитивну оцінку від Європейського Союзу", — наголосив Павелко.

Учасники пресконференції підкреслили спроби виключити деякі види діяльності з процесу оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВД). Це стосується не лише вирубки лісів, але й зведення об'єктів відновлювальної енергетики, таких як вітрові електростанції.

Несмотря на те, что Європейська комісія визнала досягнення України в управлінні відходами (затверджено Національний план до 2033 року) та в сфері управління річковими басейнами, значна частина реформ все ще затримується у Верховній Раді.

Зокрема, вже більше 5-7 років триває очікування ухвалення таких законодавчих ініціатив: законодавство про території Смарагдової мережі (Emerald Network); законодавство про державний екологічний нагляд; реформа циркулярної (кругової) економіки.

Депутати нерідко сприймають екологічні норми як загрозу для бізнесу. Наприклад, законопроєкт про Смарагдову мережу був заблокований через інтереси забудовників у Боржаві та Свидовці. Проте важливо усвідомлювати, що без цих законодавчих актів ми не лише не зможемо інтегруватися в ЄС, але й ризикуємо втратити доступ до фінансування через фонд Ukraine Facility, -- попереджає Ольга Мелень-Забрамна.

Найбільш гострою проблемою залишається брак реального контролю. В Україні вже більше п'яти років існує фактичний мораторій на перевірки підприємств — спочатку через пандемію COVID-19, а тепер через запроваджений воєнний стан. Державна екологічна інспекція потребує суттєвих перетворень, адже громадяни фактично не мають можливості звертатися зі скаргами на екологічні правопорушення.

Європейський Союз наполягає на встановленні відкритої системи нагляду. У разі, якщо законодавство не буде реалізовано на ділі, всі "ідеальні" норми залишаться лише записами на папері.

Євроінтеграція — це не тільки виклики, але й величезні перспективи. Отримання статусу кандидата на членство надає можливість брати участь у програмі LIFE та інших грантових ініціативах для відновлення екології. Європейський Союз готовий інвестувати в екологічне відновлення України, проте за умови дотримання демократичних норм, залучення громадськості та забезпечення верховенства права.

Які кроки має зробити Україна у 2026 році? Перш за все, необхідно відновити інституційну спроможність: експерти одностайні в думці, що екологічна політика повинна мати окремий, потужний голос у державному управлінні. Важливо затвердити Стратегію циркулярної економіки, що передбачає перехід від моделі "придбав-викинув" до активного перероблення ресурсів. Також варто забезпечити прозорість у лісовій галузі. Необхідно запровадити цифрові рішення для моніторингу деревини відповідно до норм EUDR. Важливо активізувати діяльність на місцях, адже євроінтеграція – це не лише питання Києва. Багато повноважень, таких як управління відходами та моніторинг якості повітря, покладені на громади та обласні державні адміністрації.

Україна демонструє "добрий прогрес", за оцінками Брюсселя, але цей рух часто відбувається не "завдяки", а "всупереч" внутрішньому супротиву. Екологія сьогодні -- це не про "квіточки і дерева", а про якість води, повітря та конкурентоспроможність українського експорту на світових ринках. Війна не може бути виправданням для зупинки реформ, адже ми будуємо країну, в якій захочемо жити після перемоги, наголосили промовці.

Хоча в Києві та Брюсселі ведуться непрості політичні переговори, на місцевому рівні євроінтеграція проявляється через реальні інфраструктурні проекти, такі як ліквідація сміттєзвалищ та створення станцій для моніторингу якості повітря. Друга частина пресконференції в Львівському пресклубі була присвячена обговоренню того, як європейські директиви реалізуються в громадах Львівщини, а також тим проблемам, які перешкоджають досягненню прогресу.

Україна вже зробила важливий крок, ухваливши рамковий закон "Про управління відходами". Проте, як зауважує Ольга Мелень-Забрамна, одного закону замало. Потрібна ціла низка вузькопрофільних актів.

Ці нормативні акти вже давно підготовлені за фінансової підтримки Європейського Союзу, але наразі в українському парламенті бракує політичної волі для їх ухвалення. ЄС уважно стежить за розвитком подій. Проте, окрім самих законів, необхідні конкретні дії на місцях. У 2024 році в Україні було виявлено близько 6 000 несанкціонованих сміттєзвалищ. їх ліквідація та рекультивація лежать на плечах місцевих громад і є важливим кроком до нашого вступу в Європейський Союз, – підкреслила юристка.

Львівщина вже має Регіональний план управління відходами на 10 років. Ганна Башта, заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА - начальниця управління регулювання природокористування та моніторингу, підкреслила складність цього етапу: "Ми маємо закладені цільові показники ЄС. Це вимагає величезного ресурсу: закриття старих полігонів, будівництва сортувальних ліній та переробних заводів. Складність у тому, що потрібно одночасно залучати значні фінанси та адаптувати населення до нових вимог, зокрема роздільного збирання відходів".

Одним з небагатьох напрямків, де прогрес можна чітко відстежити та виміряти, є контроль якості повітря. Директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Володимир Корда зазначив, що протягом останніх п'яти років у регіоні було запроваджено шість новітніх станцій для моніторингу атмосферного повітря.

"Ми реалізували проект, у рамках якого було встановлено шість станцій на загальну суму понад 10 мільйонів гривень. Одна з них, референтна, функціонує у Шептицькому (колишньому Червонограді), в районі вугільної добичі. Наступного місяця за підтримки наших фінських партнерів ми плануємо встановлення станції в Новояворівську. Це дозволить нам моніторити навіть транскордонне забруднення, яке надходить з боку Європейського Союзу", – зазначив керівник департаменту.

За словами Ганни Башти, регіон зараз переходить на європейські стандарти вимірювання твердих часток (пилу), відходячи від застарілих радянських норм. У майбутньому заплановано інтегрувати дані з цих станцій у загальноєвропейську карту якості повітря.

Львівська область готується до реалізації нової цифрової системи моніторингу. В рамках ініціативи департаменту планується створення мобільного додатку, що дозволить мешканцям у режимі реального часу відстежувати рівень забруднення річок та повітря у своїх районах. Окрім цього, особлива увага буде приділена забезпеченню безбар'єрності в об'єктах природно-заповідного фонду, щоб парки та заказники стали доступними для людей з обмеженими можливостями та ветеранів.

Сфера водопостачання та очищення стічних вод залишається однією з найскладніших і найфінансово витратних. Львівщина вирізняється як унікальний європейський вододіл, адже річки цього регіону направляють свої води як до Чорного, так і до Балтійського морів.

"Ріка Полтва, проходячи через Західний Буг, транспортує наші стоки до Балтійського моря. Без оновлення систем очистки нам буде вкрай важко вести конструктивний діалог з Європейським Союзом. Ця сфера вимагає мільярдних інвестицій. У цьому році ми виділяємо 25 мільйонів гривень з екологічного фонду на модернізацію очисних установок, але, повірте, це всього лише крапля в морі в порівнянні з реальними потребами", – підкреслив Володимир Корда.

Анатолій Павелко підкреслив важливість професіоналізму регіонального департаменту екології та природних ресурсів, який став останньою лінією оборони в захисті навколишнього середовища після фактичного розформування Міністерства екології: "Під час децентралізації відповідальність була передана громадам. Хоча на обласному рівні ми маємо кваліфіковані кадри, на місцевому рівні часто спостерігається безлад. Під виглядом екологічних ініціатив іноді відбувається безлад, оскільки ними керують непрофесійні особи, які не мають уявлення ані про контекст ЄС, ані про законодавчі норми. Збереження професійного управління на обласному рівні є життєво важливим для євроінтеграційних процесів".

Підсумок пресконференції був одностайним: шлях до європейських стандартів -- це не лише ухвалення законів у Києві, але й щоденна робота кожної громади.

Отримуйте екстрені новини на каналі DailyLviv.com у Telegram та Facebook.