Європа прагне позбутися від енергоресурсів, пов'язаних із насильством, раніше запланованого терміну: чи реальна ця мета?

Європейський Союз продовжує імпортувати газ з Росії, незважаючи на заяви про намір відмовитися від цього джерела. Аналітики розмірковують над рівнем залежності Європи від російського пального.

З 2022 року Європа зробила значний прогрес у зменшенні своєї залежності від російського газу, переорієнтувавши постачання та зменшивши споживання. До початку повномасштабного вторгнення, країни ЄС мали значну залежність від російських енергоресурсів, зокрема газу, частка якого становила приблизно 45% від загального імпорту. Наразі ця залежність значно знизилася, хоча повністю не зникла. За даними Євростату, у 2024 році частка російського газу в загальному обсязі газового імпорту в ЄС становила 19%.

У 2024 році Європейський Союз продовжував імпортувати з Росії 52 мільярди кубометрів газу, з яких 32 мільярди надходили через трубопроводи, а ще 20 мільярдів – у формі скрапленого природного газу (СПГ), що становило приблизно 19% від загального обсягу газового імпорту в регіон. Крім того, ЄС отримав 13 мільйонів тонн сирої нафти та понад 2800 тонн урану у збагаченому або паливному стані.

У 2024 році десять країн-членів продовжували імпортувати газ з Росії, три країни залишалися залежними від російської нафти, а сім країн отримували збагачений уран або послуги, пов’язані з ураном, з Російської Федерації.

Втім з 1 січня 2025 року росіянам стало важче продавати Європі "блактине паливо". Тоді Україна офіційно припинила транзит газу з РФ до ЄС. Це рішення стало знаковим кроком, який завершив майже шістдесятилітню епоху газового транзиту через українську ГТС. Більшість європейських країн, які раніше залежали від цього маршруту, вже знайшли альтернативні способи забезпечення себе паливом.

Проте Росія все ще має потенціал для постачання значних обсягів газу до Європи, використовуючи альтернативні маршрути та нерішучість деяких країн ЄС. Крім того, незважаючи на загальне зменшення, імпорт російського зрідженого природного газу до Європейського Союзу зростав у період 2023-2024 років, а в січні 2025 року досягнув рекордних показників.

Отже, незабаром після зупинки транзиту через територію України, у перші тижні 2025 року, 27 держав Європейського Союзу імпортували 837 300 метричних тонн зрідженого природного газу з Росії. Це є рекордним показником, перевищуючи 760 100 тонн, які були імпортовані в аналогічний період 2024 року. Водночас Угорщина та Австрія продовжують залишатися значно залежними від постачань з Росії.

Європейський Союз планує ввести заборону на імпорт російського трубопровідного газу з 1 січня 2028 року. Проте деякі європейські дипломати виступають за прискорення цього процесу. Як повідомляє агенція Reuters, ключові законодавці Європарламенту, які займаються цим питанням, ініціювали перенесення дати заборони на 1 січня 2027 року.

Попри ініціативу Європарламенту, дипломати з країн Європейського Союзу мають певні сумніви щодо реалізації перенесення заборони на рік раніше. Вірогідно, що уряди не будуть готові підтримати таке оперативне рішення.

Слід підкреслити, що для фінального затвердження цих ініціатив потрібна підтримка Європейського парламенту та кваліфікована більшість голосів країн-членів ЄС. Це означає, що Угорщина й Словаччина, які все ще імпортують російський газ через трубопровід і виступають проти запропонованих планів, не матимуть змоги зупинити прийняття рішення.

Слід враховувати, що нинішні санкції, накладені на російський газ, стосуються виключно газу, що транспортується трубопроводами, і передбачають певні винятки для країн, таких як Угорщина, Словаччина та Греція. На відміну від трубопровідного газу, Європейський Союз поки що не застосував жодних обмежень щодо імпорту скрапленого природного газу (СПГ) з Росії, про що повідомляє DW.

СПГ з Росії продовжують активно закуповувати такі країни, як Іспанія, Франція, Нідерланди та Бельгія. Водночас, Австрія, Польща та країни Балтії вже добровільно відмовилися від "кривавого" палива. Загалом, наразі десять країн ЄС все ще користуються російським газом.

Світлана Романко, виконавча директорка Razom We Stand, зазначає, що європейські політики усвідомлюють: відмова від російського СПГ є не лише економічним, а й політичним викликом. У своєму блозі для NV експертка роз’яснює, що у 2024 році ціни на газ в Європі коливалися в межах 37-42 євро за мегават-годину, що все ще суттєво перевищує довоєнні рівні. Це означає, що домогосподарства продовжують стикатися з високими витратами на енергію, а промисловість зазнає тиску з боку США та Китаю, де енергетичні ресурси значно дешевші.

Європейські уряди виявилися в складній ситуації: якщо вони вирішать ввести повне ембарго на російський СПГ без наявності ефективного плану для його заміщення, це може викликати підвищення цін на газ і збільшення тарифів. Це, в свою чергу, може спричинити невдоволення серед громадян, що вплине на результати майбутніх виборів, – зазначає експертка.

Вибори, які відбудуться у Франції, Німеччині та Іспанії у 2025-2026 роках, можуть стати показником: якщо популістські партії здобудуть перемогу, це може призвести до перегляду санкційної політики щодо Росії, зазначає Романко. Водночас, аналітикиня вважає, що рішення щодо газових питань слід ухвалити найближчим часом. Відстрочуючи це, Європейський Союз ризикує надати Кремлю можливість зберегти свої позиції на європейському газовому ринку.

Відповідно до стратегії Євросоюзу, до 2028 року планується заборонити імпорт природного газу з Російської Федерації, як безпосередньо, так і через треті країни. Також буде заборонено надання послуг російським компаніям чи клієнтам на терміналах зрідженого природного газу в ЄС. Замість російського газу на ринку буде пропонуватися зріджений природний газ з Катару, США та держав Північної Африки. Додатково, Єврокомісія прагне до подальшого зменшення споживання газу.

З 1 січня 2026 року вводиться заборона на імпорт російського газу за новими контрактами, укладеними після 17 червня 2025 року. У свою чергу, з 17 червня 2026 року це стосуватиметься короткострокових угод, а з 1 січня 2028 року - довгострокових. Причина такої політики полягає в тому, що імпортерам, які підписали довгострокові контракти, знадобиться більше часу для пошуку альтернативних джерел постачання через значні обсяги, які вони мають. Цю інформацію підтвердили представники Єврокомісії.

Схожий перехідний етап для пошуку нових постачальників повинен бути впроваджений також у контексті контрактів на постачання трубопровідного газу з Росії для країн без виходу до моря, які постраждали через зміни маршрутів поставок російського газу та мають укладені довгострокові угоди.

Отже, якщо дану пропозицію схвалять, з 1 січня 2028 року Європейський Союз не отримає жодного кубометра газу з Російської Федерації. Проте слід пам'ятати, що навіть за найкращих обставин Росія продовжуватиме отримувати мільярди від ЄС протягом щонайменше 2,5 років, зазначають фахівці.

У своєму інтерв'ю для Главреду політичний та економічний аналітик Тарас Загородній влучно підкреслює, що Європі необхідно терміново припинити імпорт нафти і газу з агресивної країни Росії. Він закликає європейські країни самостійно вжити рішучих заходів і ввести санкції проти Москви, а не покладатися виключно на президента США Дональда Трампа для прийняття таких рішень.

Експерт підкреслив, що російські нафта і газ знаходять своїх покупців не лише в Індії, Китаї та Бразилії, але й у країнах Європи. Якщо економічні союзники Москви не мають наміру зупиняти свої закупівлі, то відповідний крок має вжити європейська сторона.

Експерт зазначив, що Україна має потенціал зупинити закупівлю російських енергоносіїв європейськими країнами. Для цього необхідно вживати активні дії, такі як знищення танкерів та удари по терміналах у Мурманську, які постачають зріджений газ, зокрема, й до Європи, наголосив Тарас Загородній.

По-іншому кажучи, Україна сподівається на активні дії з боку Європи не через три роки, про що також зазначив Владислав Власюк, уповноважений Президента України з питань санкцій, під час телемарафону. Важливо реалізувати ці дії в рамках 19-го санкційного пакету. Власюк підкреслив, що зріджений природний газ є однією з областей, в якій Росія продовжує отримувати мільярдні надходження від Європейського Союзу.

"На нашу думку, цей продукт вже давно повинен бути замінений іншими державами. Нас непокоїть, що Росія продовжує отримувати фінансову підтримку за рахунок своїх ресурсів," - зазначив Власюк.

Як зазначив Максим Гардус, комунікаційний менеджер Razom We Stand, під час телеефіру, питання про доступність газу для європейських країн після відмови від російських поставок не є актуальним. Європа планує компенсувати російський газ скрапленим газом, який постачатим США, Нігерія, Марокко, Катар та інші країни. Окрім цього, буде розвиватися трубопровідне постачання природного газу з Норвегії та азійських регіонів.