Представник України при ЄС заявив, що Європейський Союз не звернув уваги на небезпечні зміни, які відбувалися в Росії з 2007 року.
З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну в Європі відбулася карколомна трансформація сприйняття Росії та загрози, яку вона несе всьому континенту.
Цю інформацію в інтерв'ю для Укрінформу озвучив Всеволод Ченцов, представник України в Європейському Союзі.
"Відбулася насправді карколомна трансформація. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало переломним моментом для Європи", - заявив Ченцов.
Він вважає, що уявлення про Росію змінилося з "складного партнера" на серйозну військову загрозу.
Він акцентував увагу на тому, що політика безпеки Європи пережила серйозні трансформації: від нарощування військових потужностей та розширення НАТО до забезпечення енергетичної автономії та посилення заходів санкційного характеру.
"На думку дипломата, ця зміна матиме тривалі наслідки і вплине на політичну та безпекову ситуацію в Європі на багато років уперед."
Ченцов нагадав, що до 2022 року значна частина європейських еліт розглядала Росію як складного, але раціонального партнера, з яким можливий діалог і економічна співпраця.
Він вважає, що початкові трансформації розпочалися ще в 2007 році, зокрема після виступу Путіна в Мюнхені.
"До того Росія ще демонструвала зацікавленість у співпраці з ЄС, у питанні безвізового режиму вони нас навіть подекуди випереджали. Але в якийсь момент Росія відчула себе достатньо сильною та багатою і вирішила посилювати інтеграційні процеси навколо себе. Досить активно, а потім і агресивно, почали проштовхуватися ідеї Євразійського союзу", - розповів Ченцов.
Однак, представник України при ЄС зазначив, що Європейський Союз "не звернув уваги на ці негативні зміни у зовнішньополітичному курсі Росії або свідомо вирішив їх ігнорувати".
Він зазначив, що існувала ілюзія стабільності, навіть у деяких країнах-членах, зокрема в Німеччині, де вважали, що завдяки потужним економічним зв'язкам Росія не наважиться на радикальні кроки.
"Ця ілюзія продовжувала існувати навіть після 2014 року. Проте, Україна все ще розглядалася як країна на краю інтересів Європи і не асоціювалася з колективним Заходом. Насправді, існувало неофіційне вето на ідею її вступу до Європейського Союзу. Однак після масштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року відбулося суттєве переосмислення: Росія почала сприйматися як ревізіоністична держава, що веде агресивну війну проти системи безпеки Європи," - зазначив Ченцов.
В той час, як у 2022 році НАТО офіційно визначило Росію як "найбільш значну і пряму загрозу" безпеці союзників у новій Стратегічній концепції, країни ЄС активізували координацію оборонної політики та збільшили військову допомогу Україні, розповів дипломат.
"Однак, незважаючи на повномасштабне вторгнення, традиційне уявлення про Україну не змінилося миттєво. Це був поступовий процес, але сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що ми досягли критичної межі, з якою неможливо повернутися назад," - зазначив Ченцов.
Він вважає, що знаковим моментом стала промова, яку називають Zeitenwende (перелом епохи), виголошена тодішнім канцлером Німеччини Олафом Шольцем у Бундестазі. Німеччина запровадила спеціальний фонд обсягом 100 мільярдів євро для оновлення збройних сил та відкинула політику обережності у військових постачаннях.
Також, за його словами, у Європі зросла увага до кібербезпеки, інформаційних операцій та диверсійної діяльності. Країни Європи почали активніше протидіяти російській пропаганді та втручанню. Посилилися механізми санкцій, експортного контролю та боротьби з обходом санкцій.
Він також зазначив, що, усвідомлюючи широкий спектр як наявних, так і потенційних загроз, а також нагальну потребу в посиленні оборонних можливостей, Європейський Союз розпочав процеси реформування на інституційному рівні. Зокрема, в 2024 році в історії ЄС вперше було призначено комісара з питань оборони та космосу, яким став литовський політик Андрюс Кубілюс. Крім того, в Європейському парламенті було створено комітет, що займається питаннями оборони та безпеки.
Як інформував Укрінформ, єврокомісар з оборони та космосу Андрюс Кубілюс підкреслює важливість термінового вдосконалення військової мобільності в Європі.
Він підкреслив, що без військової мобільності неможливо забезпечити надійне стримування, зазначивши, що саме військова мобільність визначає, чи є європейська солідарність та колективна оборона лише теоретичними концепціями, чи ж вони реалізуються на практиці та є ефективними. Кубілюс також висловив занепокоєння з приводу розбіжностей у правилах, що регулюють військові переміщення на національному та регіональному рівнях.
