FT: Заморожені активи Росії викликали суперечку між Шольцом і Дудою | УНН
На зустрічі керівників Європейського Союзу виникла суперечка між Шольцем і Дудою стосовно конфіскації 260 мільярдів євро, що складають заморожені активи Росії. Німеччина висловила заперечення, вказуючи на потенційні ризики для фінансових ринків, тоді як Польща підтримує цю ініціативу.
На зустрічі лідерів ЄС у середу канцлер Німеччини Олаф Шольц різко відреагував на пропозицію президента Польщі Анджея Дуди конфіскувати заморожені активи росії та використати їх для підтримки України. Про це пише УНН з постанням на FT.
Деталі можна представити як елементи, що складають загальну картину.
Сума заморожених російських активів, яку запропонували конфіскувати сягає 260 млрд євро.
Дуда висловив свою підтримку цій ініціативі, яка користується популярністю в Сполучених Штатах і Великій Британії, проте проти неї виступають Німеччина, Франція та Італія.
"Вам не відомо, яким чином це позначиться на стабільності наших фінансових ринків," -- зазначив Шольц, звертаючись до Дуди.
Він також зазначив, що Польща навіть не прийняла євро в якості своєї валюти.
Зазначимо, що попри це, ідея конфіскації російських активів залишається центральною у дебатах про фінансування відновлення України. Підтримку пропозиції висловлюють не лише Польща, а й інші країни Східної Європи. Водночас Франція та Німеччина наголошують на юридичних і економічних ризиках такого кроку.
Лідери Європи усвідомлюють, що вилучення активів може стати ключовим джерелом фінансування для України. Проте, як виявили дискусії, існує відсутність одностайності стосовно способів використання цих ресурсів та гарантування стабільності економіки Європи.
Тема заморожених активів нерозривно пов'язана з рядом інших викликів — від військових гарантій для України до внутрішньополітичних проблем у Європейському Союзі. Німеччина, яка наразі переживає економічні труднощі та готується до федеральних виборів, займає обережну позицію. Франція, в свою чергу, також не проявляє активної підтримки щодо конфіскації, орієнтуючись на політичні консультації.
Проте українські дипломати підкреслюють, що залучення російських активів для відновлення країни є виправданим і важливим кроком. У той час, коли Сполучені Штати стикаються з труднощами в ухваленні нового пакету допомоги на 60 мільярдів доларів, європейська відповідальність за фінансування України стає все більш помітною.
Трамп та його підтримка України
Згідно з інформацією, основною темою дискусії стало питання підтримки України на фоні потенційної зміни політики США після вступу Дональда Трампа на посаду.
Україна разом із своїми європейськими партнерами опинилася в складній ситуації. Дональд Трамп не раз висловлював думку, що може припинити війну "за один день", і його підхід може змусити Україну погодитися на умови миру, які не вигідні для неї, або ж втратити підтримку західних союзників. У той же час Росія не проявляє бажання швидко врегулювати конфлікт.
Попри сумніви щодо Трампа, європейські лідери бачать можливості впливу на його позицію. Утім, як показала суперечка між Шольцом і Дудою, серед самих європейців немає єдності щодо підходів до збільшення фінансової та військової допомоги Києву чи умов майбутнього миру.
Президент Фінляндії Александер Стубб описує ситуацію як "момент Ялти або Гельсінкі", маючи на увазі історичні конференції, що визначили повоєнний світовий порядок. Він наголошує, що Україна має сама вирішувати своє майбутнє, а Європа не може приймати рішень через голову Києва.
Зустрічі та консультації, такі як переговори президента Франції Еммануеля Макрона з Дональдом Трампом, показують, що Європа готова висловлювати свої власні пропозиції. Макрон звернувся до Трампа з проханням зміцнити позиції України перед майбутніми переговорами, підкреслюючи геополітичні наслідки, які можуть виникнути для США у випадку невдачі.
Попри розбіжності, більшість країн ЄС, окрім Угорщини та Словаччини, залишаються прихильними до підтримки України. Але конкретного плану щодо гарантій безпеки чи військової допомоги поки немає. Частина європейських лідерів, зокрема в Естонії та Франції, пропонують розглянути розміщення військ як гарантію безпеки, але ідея не має широкої підтримки через брак ресурсів і політичну чутливість.
Європейські дипломати підкреслюють, що досягнення ефективного врегулювання можливо лише за залученням США. Проте, на думку багатьох експертів, надання Україні гарантій з боку НАТО стало б найдієвішим виходом із ситуації. Однак, є сумніви, що Трамп погодиться на такий крок, щоб уникнути провокацій з боку Кремля.
На тлі зростання викликів президент Зеленський просуває "план перемоги", наголошуючи на важливості збереження підтримки союзників. Європейські лідери тим часом намагаються знайти баланс між допомогою Україні та забезпеченням власної стабільності, адже ставки надзвичайно високі -- це не лише майбутнє України, а й довгострокова безпека всієї Європи.
