Голова благодійної організації "Повернись живим" Тарас Чмут щиро ділиться своїми думками щодо Курської операції, обговорення Трампа та перспективи досягнення миру з Росією.
Тарас Чмут дав велике інтерв'ю СЕО Київстару Олександру Комарову для його авторського YouTube каналу OK Talk. Він розповів про головні проблеми та виклики Сил оборони України, вплив північнокорейських солдатів на війну, американську підтримку президента Дональда Трампа та різницю між українським і російським суспільствами. Ми зібрали головні тези цього інтерв'ю.
Щодо операції Збройних сил України в Курську.
Ми повинні завдавати ударів у місцях, де супротивник не очікує нашої активності. З одного боку, це потужна інформаційна кампанія, яка підвищила моральний дух українців та наших союзників. З іншого боку, ми використали значну частину боєздатних резервів, активізували їх на фронті і виснажили. Чи вдалося нам досягти наших стратегічних цілей? Це залишається відкритим питанням.
Про американську підтримку України.
Я провів практично увесь жовтень у Сполучених Штатах, займаючись справами фонду. Нам всім необхідно активніше налагоджувати контакти зі США та донести до них суть того, що відбувається в Росії та в Україні. Це не просто війна за території, а боротьба за цінності та світогляд. На сьогоднішній день американці, здається, зовсім не усвідомлюють ситуацію. Інформаційний простір США практично позбавлений згадок про Україну, натомість обговорюються такі теми, як Палестина і Тайвань. Все звелося до простого висновку: ми надаємо вам значну фінансову допомогу, а насправді це є проблемою Європи.
Щодо стилю Трампа.
Новий президент США неодноразово підкреслював: "Я прагну якомога швидше завершити цю війну". Чи можливо змусити Україну укласти тимчасову угоду про мир без юридичного визнання окупованих територій? На мою думку, це цілком реально. Зрозуміло, що ми значною мірою залежимо від фінансової та військової підтримки Заходу. Якщо ця допомога припиниться, нам буде дуже важко витримати ситуацію. Проте Захід не однорідний. Є країни, які щиро підтримують Україну. На жаль, їхні ресурси не завжди відповідають нашим сподіванням, але вони роблять більше, ніж можуть собі дозволити.
Яким стане "мир" з Російською Федерацією?
Чи призведе перемир'я до завершення війни? Навряд чи, скоріше за все, вона перейде в нову стадію. Коли "мир" стане реальністю, Росія спробує відновити свій політичний вплив в Україні. Можемо очікувати появу нових політичних сил, на зразок "Ми за мир і відновлення". Ми вже мали подібний досвід. Якщо їм не вдасться досягти політичного реваншу, вони можуть вдатися до спроб організації внутрішніх заворушень. Якщо ж і це не принесе результату, можемо знову зіткнутися з ситуацією, подібною до 24 лютого в наступні роки. Тому важливо готуватися до можливих викликів, щоб уникнути їх, створювати сильні інституції, обирати компетентну владу та зменшувати негативні настрої в суспільстві. У будь-якому сценарії, навіть у випадку тимчасового перемир'я, велика відповідальність лежить на українцях та їхній еліті.
Щодо українського та російського суспільств.
Росіяни не мають довіри один до одного. Їхнє сприйняття донатів відрізняється від нашого. Для нас це звична справа: люди жертвують на різні потреби — допомогу тваринам, підтримку переселенців, лікування поранених, закупівлю зброї та задоволення державних потреб. Ми є суспільством, яке здатне об'єднуватися у важкі часи, незважаючи на всі негаразди, які пережили раніше і які ще попереду. Ось ми об'єдналися, зробили щось значуще — і потім знову розійшлися, продовжуючи суперечки.
Про оборонно-промисловий комплекс України.
В Україні вже створюються потужні кластери, що спеціалізуються на виробництві безпілотних літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби, комплектуючих, боєприпасів та броньованої техніки. Раніше така діяльність або взагалі не мала місця, або обмежувалася лише поодинокими виробами.
Додаткові роздуми Тараса можна знайти за посиланням на YouTube-каналі CЕО Київстару OK TALK.
