Гривня під тиском: чому реалізація "контрольованої девальвації" є неможливою за умов плаваючого курсу.
Згідно з інформацією від Міністерства фінансів, Міжнародний валютний фонд нібито наполягає на необхідності "контрольованої девальвації" гривні в Україні. Водночас Національний банк України виступає проти цього кроку, оскільки побоюється негативного впливу на макроекономічну стабільність. Про своє бачення ситуації розповів економіст та завідувач кафедри Київського національного економічного університету Богдан Данилишин, повідомляє Kreschatic.
Навігація: Чому "гнучкість" не поєднується з контролем Інфляційне таргетування як джерело суперечностей Макроекономічна стабільність та роль НБУ
Після впровадження в 2023 році "гнучкого курсу", концепція контрольованої девальвації виявилася недоцільною. Цей механізм валютного регулювання передбачає, що ринок самостійно визначає баланс між попитом і пропозицією валюти. Будь-яке втручання з боку держави може підкопати довіру учасників ринку та сприяти виникненню панічних настроїв.
Чому "гнучкість" і контроль не можуть існувати разом?
За словами Данилишина, основним фактором, що викликає напруженість на валютному ринку, є брак стабільного орієнтира. Коли фіксований курс замінюється на плаваючий, втручання держави у вигляді "контрольованої девальвації" лише поглиблює невизначеність.
Учасники ринку перестають розуміти, де Нацбанк зупиниться, і це породжує сплеск попиту на валюту. У ситуації, коли щорічний дефіцит зовнішніх надходжень сягає 45 млрд доларів США, навіть незначні коливання можуть призвести до панічного перекупу валюти та тиску на ціни.
Інфляційний таргет як камінь спотикання
Данилишин підкреслює, що основна проблема полягає не в умовах, висунутих МВФ, а в інфляційному таргеті, який Національний банк досі не адаптував. Поточна мета щодо інфляції на рівні 5% на рік залишилася з довоєнного періоду і не враховує масштабні структурні зміни.
Експерт рекомендує запровадити більш адаптивну ціль -- 10-15% інфляції. Це дозволило б девальвації гривні в зазначених межах без ризику для цінової стабільності. Такий підхід створив би можливості для помірного зниження процентних ставок та стимулювання економічної активності, не порушуючи макрофінансову рівновагу.
Макроекономічна стабільність та роль Національного банку України.
На думку фахівців, Національний банк намагається знайти компроміс між вимогами Міжнародного валютного фонду та необхідністю підтримання макроекономічної стабільності. Однак надмірно сувора політика перешкоджає розвитку бізнесу та кредитування, а недолік чітко визначених критеріїв валютної політики створює можливості для спекуляцій.
Данилишин зазначає, що протягом тривалого часу центральний банк не оновлює свої інструменти відповідно до нових економічних реалій, що ускладнює процес прогнозування і знижує ефективність монетарних рішень. Крім того, в умовах гнучкого валютного курсу будь-яке надмірне втручання може стати причиною нестабільності.
Нагадаємо, ми вже розглядали, як варіюються ціни на житло в Україні, а також аналізували ситуацію на ринку оренди та продажу квартир.
