Громадські активісти вважають, що одним із основних завдань мовного омбудсмена є сприяння дерусифікації суспільного простору.
Громадські діячі та активісти занепокоєні мовною ситуацією в Україні та переконані, що потрібна сильна мовна політика і проєвропейське мовне планування.
Цю інформацію містить спільне відкриття звернення від мовознавців, волонтерів, блогерів, активістів та представників громадських організацій, яке було надіслано до Укрінформу.
"Попри наявність ефективного законодавства про державну мову, функціонування інституту уповноваженого з захисту державної мови та реалізовані заходи з її підтримки, ситуація у публічному просторі викликає тривогу. Потрібна сильна мовна політика і проєвропейське мовне планування - системні, дієві, інклюзивні", - підкреслюється у зверненні.
Його автори наголосили, що "останні роки засвідчили, що мовне законодавство діє, але без комплексних міжвідомчих заходів не призводить до бажаного результату -- забезпечення використання державної мови в усіх сферах".
Відзначається, що протягом свого терміну на посаді омбудсмана Тарас Кремінь створив ефективну систему захисту прав, а його офіс активно протидіяв дискримінації на мовному ґрунті. Однак, незважаючи на це, мовне законодавство та методи захисту прав мають суттєво обмежений вплив на публічний простір дозвілля, який стає основним джерелом зросійщення для дітей і підлітків. Крім розробки дієвих політик, важливо також запровадити ефективну систему їх реалізації, що можливо лише за активної участі та співпраці інших органів виконавчої влади, зокрема Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства освіти і науки. Їхні повноваження дозволяють вирішувати частину проблемних питань безпосередньо та забезпечити комплексний підхід до розвитку мовних політик.
У зверненні зазначається, що "стан державної мови в нашій країні вже на рівні плато, і без впровадження нових стратегій вона може почати поступово втрачати свої позиції".
"Покоління, які з'явилися на світ безпосередньо перед війною та під час неї, залишаються поза межами будь-яких державних ініціатив, що сприяють переходу, і часто не мають чіткої перспективи оволодіння українською мовою. Традиційні стратегії, що акцентують виключно на захисті, в умовах сучасного відкритого світу сприймаються як менш ефективні для підтримки мови. В українському суспільстві відсутні типові інструменти, які використовуються в конкурентному багатомовному середовищі, такі як мовна сила, м'яка сила впливу, лінгвістична індустрія та мовна конкуренція. Це призводить до обмежених можливостей у сфері конкуренції на ринку мовних продуктів та послуг. Серед загроз: стійкому розвитку національної економіки в контексті м'якої та розумної сили, а також підвищенню рівня і якості життя населення та розвитку рівноправних вигідних відносин з іншими країнами", - зазначається у зверненні.
Відповідно до цього, автори підкреслюють необхідність розширення підходу до мовної політики. "Простого захисту прав української мови недостатньо, оскільки правозахист не дає відповідей на питання щодо майбутнього розвитку, особливо серед активних соціально і політично залучених громадян. Однак, вирішивши цю частину проблеми, ми повинні переглянути актуальні потреби політики дерусифікації, активно популяризувати та захищати українську мову серед тих, хто скептично або негативно ставиться до цього процесу, а також забезпечити виконання тих аспектів мовного законодавства, які сприяють практичному освоєнню мови. Дерусифікація публічної сфери виступає логічним продовженням після успішної дерусифікації офіційних установ", - підкреслили представники громадськості.
Автори звернення висловили, що "готові надати підтримку Олександру Завальському в ролі мовного уповноваженого, який буде поділяти наші переконання та цілі".
"Ми прагнемо активізувати діяльність і залучити всіх, хто небайдужий до української мови, до реалізації більш комплексної стратегії. Хоча мовний омбудсман є офіційним державним органом, створення потужної мовної політики та дотримання проєвропейських підходів у мовному плануванні, враховуючи історичний контекст, в якому перебуває Україна та її державна мова, є спільним завданням. Важливо, щоб відкритість і співпраця стали основними принципами для подальшої реалізації мовних політик", - зазначено у відкритому зверненні.
Звернення підписали: голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров; військовослужбовець, громадський діяч, музикант, засновник "Культурні сили України" Миколай Серга; письменник, перекладач Остап Українець; блогер, популяризатор української мови Андрій Шимановський; докторка мистецтва, викладачка сценічної мови КНУТКіТ ім.І.К.Карпенка-Карого, блогерка Карина Сухорукова; актор театру та кіно, волонтер Дмитро Вівчарюк; заслужена артистка України, артистка національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Ірина Мельник.
За інформацією Укрінформ, Кабінет Міністрів ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади уповноваженого з питань захисту державної мови, починаючи з 8 липня, у зв'язку з завершенням його п'ятирічного терміну на цій посаді. Науковець Тарас Кремінь обіймав роль мовного омбудсмана з липня 2020 року.
На посаду мовного омбудсмана можуть висувати своїх кандидатів такі органи: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; голова центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію державної правової політики (Міністерство юстиції); а також керівник центрального органу виконавчої влади, що займається питаннями державної мовної політики (Міністерство культури та стратегічних комунікацій).
Міністерка юстиції Ольга Стефанішина запропонувала кандидатуру актора Олександра Завальського, тоді як міністр культури Микола Точицький висунув історика Павла Полянського. Омбудсмен Дмитро Лубінець, у свою чергу, рекомендував викладачку Олену Івановську.
Мовного омбудсмана призначає Кабінет міністрів за результатами рейтингового голосування.
