Хаос у світі: чи є підстави для побоювань ядерного кінця світу?
Місяць тому росіяни намагались переконати США, що європейці планують передати Україні ядерну зброю. Тепер вони розповідають, що "країни НАТО" готують сценарій "скоординованого ядерного удару" по РФ. УНІАН поцікавився, навіщо Москва зараз вчергове розганяє ядерну істерію.
Починаючи з цього тижня, російські пропагандисти почали активно цитувати Генадія Гатілова, представника РФ при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві. Він зробив заяву про те, що нібито країни НАТО готуються до реалізації сценарію ядерного нападу на Росію. Оскільки використання "ядерної загрози" Росією вже стало звичайним явищем, а чергове "лякало" було озвучене не найвищими посадовими особами країни, це можна було б не приймати до уваги. Проте кілька цікавих збігів змушують задуматися.
По-перше, заява про "підлі плани" НАТО проти Росії прозвучала на тлі переговорів між США та РФ щодо взаємних обмежень на ядерні арсенали (дія попередньої угоди спливла на початку лютого); відмови Пекіна приєднатись до домовленостей між ними про стратегічну стабільність; намірів Франції розширити свій ядерний потенціал та потенційно інтегрувати ядерну зброю у спільну європейську оборону (ідея знайшла відгук у Німеччині, Польщі, Нідерландах, Швеції, Данії та інших) та значного охолодження стосунків між Дональдом Трампом й лідерами країн НАТО в Європі (через їх відмову вступати у війну в Ірані).
По-друге, це відбувається на фоні посилення дискусій про можливу підготовку Росії до ескалації конфлікту, якщо не в Балтійських країнах, то, безумовно, в Польщі. Зокрема, йдеться про те, що, поки США зайняті власними справами в Ірані, європейські держави навряд чи можуть сподіватися на активну підтримку з їхнього боку. З одного боку, існують серйозні сумніви щодо швидкості застосування 5-ї статті Статуту НАТО у разі загрози для будь-якого з членів Альянсу. З іншого боку, "ядерна загроза", вигадана європейцями, може бути використана російською стороною як виправдання для військового втручання.
По-третє, Росія знову витягнула з наплічника тему "ядерної зброї" після невдачі весняного наступу її армії в Україні. Коли ситуація на фронті не змінюється ані через активні атаки російських військ, ані через постійні обстріли українських міст, застосування тактичних ядерних боєприпасів може стати останнім козирем для Кремля. Особливо якщо заздалегідь налаштувати міжнародну спільноту, щоб мати можливість заявити: "Це не наш крок. Ми попереджали про можливі ядерні загрози з боку НАТО" і подібні висловлювання.
Віталій Кулик, керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства, зазначає, що з 60-70-х років XX століття до наших днів сприйняття ядерного апокаліпсису кардинально трансформувалося.
"Локальне застосування ядерного арсеналу, що раніше вважалося стратегічно неможливим, тепер стало тактично реальним, - підкреслює він. - Якщо раніше навіть сама ідея про можливість використання ядерної зброї країнами, що входять до ядерного клубу, була неприйнятною, то тепер думка про те, що ці країни можуть вдаватись до ядерних дій у локальних конфліктах, вже не викликає такого жаху, як це було раніше."
Так звані ядерні оптимісти стосовно ймовірного використання тактичної ядерної зброї вважають, що використання такого заряду не призведе до ядерного апокаліпсису та ядерної зими. І якщо ураження буде не великим, то наслідки для екосистеми Землі будуть локальними - як Чорнобильська катастрофа чи трагедія на Фукусімі.
Разом з тим, співзасновник аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін нагадує, що на наприкінці січня поточного року Годинник Судного дня - загально визнаний показник вразливості світу до глобальної катастрофи людства - вчені перевели на 85 секунд до півночі. Це - найближчий показник до катастрофи, який був коли-небудь від створення цього відліку.
Цікаво також, що до найгіршого, ядерного сценарію готується і Всесвітня організація охорони здоров'я. На минулому тижні регіональний директор організації у Східному Середземномор'ї Ханан Балхі в інтерв'ю Politico розповіла: "Найгірший сценарій - це ядерний інцидент, включаючи атаку на ядерний об'єкт або застосування зброї. Це те, що нас турбує найбільше...".
Тобто, як зазначив лікар-епідеміолог, директор Національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC) Андрій Александрін, ВООЗ, сподіваючись, що найгірший сценарій не буде втілений у життя, все одно готується.
Мова йде про те, що атаки на ядерні об'єкти можуть призвести до тривалих наслідків для здоров'я населення та медичних систем. Тому підготовка включає в себе такі аспекти: забезпечення запасів лікарських засобів (йод, засоби для дезактивації, підтримуюча терапія), навчання медичного персоналу для дій у випадку радіаційних аварій, готовність медичних установ до роботи в умовах надмірного навантаження, а також моніторинг якості води, їжі та навколишнього середовища. Важливо усвідомлювати, що ВООЗ не намагається залякати, а виконує свої обов'язки. Це є стандартною практикою реагування системи охорони здоров'я на потенційні загрози. Таким чином, будь-яка ефективна система не чекає на катастрофу, а має чіткий план дій наперед.
І, за його словами, на таку підготовку ВООЗ варто звернути увагу і дати відповідь на питання: "Чи готові до кризових сценаріїв наші заклади?".
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну бойове застосування ядерної зброї стало можливим вперше з 1945-го року. Але світ опинився в ситуації, коли таке застосування може відбутись щодо неядерної країни.
"Зокрема, йдеться про потенційний розвиток подій у контексті війни Росії з Україною. Кремль вже протягом багатьох років висловлює загрози, навіть закріпивши їх у своїй оборонній стратегії. Це свідчить про те, що російська сторона це враховує. На фронті вже траплялися випадки, коли ми стикалися з реальною загрозою такого характеру. І нині ми знову опинилися в такій ситуації. Ця загроза залишається актуальною, поки триває конфлікт між Росією та Україною. Це залишається відкритим варіантом", - зазначає він.
При цьому, реакцією українців на підвищення ядерної загрози з боку РФ стало масове поширення у соцмережах мемів про Щекавицю. Із закликом, у разі російського ядерного удару, зібратися на цій київській горі та влаштувати оргію. Мовляв, якщо вже буде кінець світу, то зустрічати його варто тільки так.
А, якщо серйозно, то, за словами Кулика, вже не можна абсолютно відкидати можливість застосування тактичних ядерних зарядів у конфліктах між, приміром, Пакистаном та Індією, Ізраїлем та Іраном.
"Це може виявитися актом відчаю, якщо режиму загрожує його існуванню. Ядерна зброя може слугувати як засіб опору, забезпечуючи стримування від можливих спроб знищити його. Наприклад, до такого рішення може вдатися Північна Корея чи Іран," - зазначає політичний аналітик.
Ще один важливий аспект, який варто врахувати в контексті нещодавніх російських домислів щодо "планів агресії з боку НАТО": як уже зазначалося, Пакистан у своїй військовій стратегії допускає можливість застосування ядерної зброї навіть на власній території, якщо країна зіткнеться з екзистенційною загрозою.
По суті, екзистенційна загроза для російського лідера Володимира Путіна може стати каталізатором для "ядерних активностей" всередині самої Росії. Кремль завжди знайде зовнішніх винуватців. Зрештою, інформаційно-психологічні операції в сучасних конфліктах є однією з ключових складових.
До речі, вже були висловлені "ідеї" щодо передачі ядерного заряду для вчинення терористичного акту під чужим знаменом.
"Наприклад, у мережі активно поширюється думка, що тактичні ядерні арсенали можуть опинитися в руках Талібану різними способами, і в такому випадку вони можуть застосувати їх проти всіх," - підкреслює Віталій Кулик.
В цілому, подібні розповіді (навіть натяки на можливість їх розвитку) викликають чимало турбот у великих міжнародних акторів.
Політичний аналітик підкреслює, що, наприклад, Китай не може допустити, щоб ядерна зброя з невеликим тактичним зарядом стала предметом торгівлі під чужими прапорами. Це не лише загрожує остаточним руйнацією режиму нерозповсюдження (хоча він і так перебуває в кризовому стані). Головна небезпека полягає в тому, що це може призвести до можливого отримання ядерного заряду угрупуваннями, які прагнуть незалежності Уйгуристану, або ж ісламськими радикалами на території Китаю. Пекін абсолютно не зацікавлений у тому, щоб ядерна зброя стала доступною для небажаних сил.
З ним погоджується експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ: "Використання кимось деінде тактичної ядерної зброї відкриє справжню скриньку "Пандори". Приміром, використання тактичних ядерних зарядів США в Ірані стало б справжньою "ядерною індульгенцією" для РФ. Але уважно спостерігатимуть за ситуацією (і братимуть приклад для себе) і КНДР, і той же Пакистан... Залишається сподіватись, що не лише в Пекіні, а й у Вашингтоні це розуміють".
У той час, як світ занурений у хаос і геополітичну невизначеність, відчувається відсутність "дорослих у кімнаті". Багато країн, які раніше не мали ядерного статусу, тепер проявляють різний ступінь інтересу до ядерної теми. Наприклад, Південна Корея поки що покладається на американську "ядерну парасольку". Польща, у свою чергу, прагне диверсифікувати свої засоби захисту і розглядає можливість розширення ядерного арсеналу Франції. Іран, навпаки, вже не готовий йти на компроміси, продовжуючи збагачувати уран до рівня 60% - це, за оцінками МАГАТЕ, близько до рівня, необхідного для створення ядерної зброї. А Саудівська Аравія прямо заявляє: якщо Іран отримає ядерну зброю, Королівство також буде змушене діяти відповідно.
