Хто є керівниками агропромислового комплексу України?

Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

З 6 червня 2025 року Європейський Союз зупинив дію торговельних заходів на підтримку України та відновив імпортні квоти на сільськогосподарські товари з України, які були скасовані на початку повномасштабного вторгнення Росії. Виникає питання: які дії вживав міністр аграрної політики Віталій Коваль, щоб запобігти цьому удару по Україні?

На жаль, можна відзначити значний розрив між обіцянками Коваля під час його кандидатури на посаду міністра аграрної політики та його фактичними діями на цій посаді. Внаслідок неефективної аграрної політики Віталія Коваля Україна опинилася в безвихідній ситуації, не спроможна адекватно реагувати на обмеження, накладені на наш експорт сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу.

Таким чином, нові квоти впроваджуються для 30 видів аграрної продукції України, які включають пшеницю, кукурудзу, цукор, томатну пасту, молочні вироби, етанол, свинину, яловичину та інші товари. За прогнозами фахівців, це може призвести до щорічних втрат України в межах від 2,5 до 3,5 мільярдів євро через відновлення торгового режиму з Європейським Союзом.

У цьому контексті виникає запитання: яким чином міністр Коваль вплинув на конструктивну дипломатію та компромісні переговори з Європейським Союзом? Які його дії дозволили відстрочити запровадження квот з боку ЄС? Наскільки його діяльність та аграрна політика в рамках відповідного Міністерства виявилися байдужими та віддаленими від захисту інтересів країни?

Віталій Коваль був призначений на посаду очільника Міністерства аграрної політики та продовольства України 5 вересня 2024 року ВР.

У 2024 році журналісти звернули увагу на Віталія Коваля. Видання "Слідство.Інфо" опублікувало розслідування, в якому йшлося про те, що Коваль мешкає в квартирі, вартість якої приблизно складає 17,7 млн грн. Ця квартира оформлена на його тещу, яка, за інформацією, не мала офіційних доходів для її придбання. Нерухомість була набуте в період, коли Коваль очолював Рівненську обласну державну адміністрацію, а компанії, пов'язані з ним, отримували мільярдні контракти на будівництво, ремонт та обслуговування доріг у регіоні.

Згідно з декларацією, теща отримувала прибуток на рівні приблизно 6000 грн щомісяця в минулі роки. Вона не здійснювала продаж жодних активів, які могли б забезпечити фінансування покупки житла вартістю 17,7 млн грн. Також, у той період її зять Віталій Коваль і його дружина не надавали Галині Баранюк жодних кредитів, які б дозволили їй здійснити таку угоду.

Також журналісти видання "Четверта влада" зазначали, що за рік до того як очолити Рівненську облдержадміністрацію, Коваль мав понад 1 мільйон 300 тисяч гривень боргів та податкових зобов'язань внаслідок того що фірми Коваля нібито ухилялися від сплати податків.

Отже, постає ще одне питання стосовно доброчесності декларування доходів пана Коваля та його здатності успішно управляти бізнесами.

Резонансне публічне викриття не залишилося без уваги антикорупційних органів. Відтак 2 травня 2025 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду із заявою про арешт київської квартири Галини Баранюк (тещі Коваля), а також квартири самого Коваля, яку він придбав у столиці ще в 2008 році. А 8 травня 2025 року САП подала позов до ВАКС щодо стягнення на користь держави частку квартири тещі або 9 млн 300 тис гривень.

До того, як Віталія Коваля призначили Міністром аграрної політики та продовольства, він очолював Фонд державного майна України, а ще раніше 4 роки був головою Рівненської обладміністрації.

Віталій Коваль розпочав свою професійну діяльність, кілька років відпрацювавши в фінансових установах Києва та навколишніх областей. Згодом він вирішив стати індивідуальним підприємцем, займаючись оптовою торгівлею фруктами та меблями.

Через кілька років Коваль просив Рівненський господарський суд визнати його банкрутом і постановити, що він неспроможний погасити заборгованості. Суддя відхилив його клопотання, зобов'язав сплатити заборгованості й наклав арешт на все нерухоме майно.

До 2019 року Коваль у своїх деклараціях відзначав значні податкові зобов'язання та несплачені виконавчі збори. Так, за підсумками 2018 року він задекларував 551 тисячу 794 гривні боргів перед Головним територіальним управлінням юстиції в Рівненській області. Крім того, він мав заборгованість у розмірі 182 тисячі 640 гривень перед Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби в Києві. Сума боргу перед Березнівським відділом виконавчої служби становила понад 54 тисячі гривень, а перед "Укргазбанком" — більше 510 тисяч гривень. На той час у Віталія Коваля не було нічого, крім квартири в Києві, яку він придбав за кредит у розмірі 215 тисяч 747 гривень.

Слід підкреслити, що в період з 2012 по 2017 рік Коваль займав посаду генерального директора ТзОВ "Інвесттрейдсервіс", компанії з Києва, що спеціалізується на оптовій торгівлі зерновими, тютюном, насінням та кормами для тварин. Згідно з інформацією, "Інвесттрейдсервіс" занижувала ціну продукції у митних деклараціях, що дозволяло їй ухилятися від сплати податкових зобов'язань.

На посаді голови Рівненської обласної державної адміністрації Коваль запам'ятався своєю активною діяльністю в питанні фінансування спортивних об'єктів, залучаючи сотні мільйонів гривень у рамках президентської програми "Велике будівництво". Зокрема, було виділено 100 мільйонів гривень на стадіон "Авангард" (попередня вартість проекту перевищувала пів мільярда), а також кошти на олімпійську спортивну арену (також з попередньою вартістю понад пів мільярда) та на олімпійський басейн у Рівному, для якого до війни була озвучена ціна 198 мільйонів.

У травні 2023 року Коваль на своїй Facebook-сторінці оголосив про плани створення Центру реабілітації пацієнтів зі спінальними травмами при госпіталі ветеранів війни в Клевані. Наприкінці вересня було оголошено тендер на виконання робіт, але в ньому взяла участь лише одна компанія — "Модена", яка й стала переможцем. Загальна вартість будівництва становить 1 мільярд 250 мільйонів гривень, що робить цей тендер найдорогим на Рівненщині за всю історію платформи публічних закупівель "Прозоро". На думку Мирослави Примак, керівниці громадської ініціативи "За чесний тендер", яка дослідила цю закупівлю, існує ймовірність, що вимоги до участі в тендері були адаптовані під потенційного переможця, або ж, навпаки, сприяли виключенню інших можливих учасників.

Після чотирьох років, протягом яких Віталій Коваль очолював тендери в Рівненській обласній державній адміністрації, його несподівано призначили керівником Фонду державного майна України, але його перебування на цій посаді тривало лише рік.

Тепер докладніше про проблеми ФДМУ, які Віталій Коваль залишив після свого блискавичного підвищення до міністра аграрної політики та продовольства.

Результати його діяльності за 10 місяців на чолі ФДМУ викликали багато питань, адже головне завдання голови ФДМУ - залучення коштів від приватизації в бюджет країни, яка 3 роки воює. І таке завдання Коваль схоже провалив. Але не виключено, що посада очільника ФМДУ була всього лиш трампліном та записом в резюме на шляху до більш ласої державної посади. Попри постійний піар керівництва ФДМУ і гучні заяви щодо перспектив приватизації, план цієї приватизації на 2024 рік виявився далеким від виконання.

Отже, у 2024 році Фонд державного майна України під керівництвом Коваля реалізував державне майно на суму лише 1,45 млрд гривень, з яких приблизно третина була отримана від несподіваної приватизації готелю "Козацький" у Києві. При цьому, у бюджеті на 2024 рік заплановані доходи від приватизації на рівні 4 млрд гривень.

Крім того, підлеглі Коваля підготували звіт ФДМУ за 2023 у травні 2024, з якого державні аудитори зробили висновок, що ФДМУ й гадки не має, скільки коштує майно, розпорядником відповідного реєстру якого він є.

Слід зазначити, що завершальним акордом на посаді голови ФДМУ для Коваля став призначений на день його відставки аукціон з продажу акцій ПАТ МВО "Оріон", в результаті якого завод дістався компанії, підконтрольній так званому "королю контрабанди" Вадиму Альперіну.

Таким чином, на завершальному етапі своєї діяльності в ФДМУ Віталій Коваль співпрацював з Альперіним, якого в 2021 році Президент Зеленський позбавив українського громадянства. За інформацією ЗМІ, Альперін мав особливі зв'язки з керівництвом ФДМУ. Вірогідно, саме ці зв'язки стали причиною організації аукціону, запланованого на 5 вересня 2024 року, та реалізації схеми Альперіна, спрямованої на введення його компаній як конкурентів. Варто зазначити, що Альперін заздалегідь розробляв план захоплення акцій підприємства: у листопаді 2023 року він ввів "свій контрольований менеджмент" на "Оріон", зокрема, призначивши на посаду голови правління Володимира Кушнерука. В результаті контрольний пакет акцій заводу "Оріон" опинився в руках ТОВ "Мейсшип Каррі" за 120 млн гривень, а Віталій Коваль продовжив свій шлях далі.

Незважаючи на численні невирішені питання, що стосуються діяльності Фонду державного майна України та труднощів із залученням фінансів від продажу державної власності, Коваля призначають на підвищення до Міністерства. Іншими словами, після року, проведеного на посаді голови ФДМУ, він отримав нову посаду — міністра аграрної політики та продовольства. На жаль, десять місяців на новій посаді підтверджують, що Коваль, окрім як просто займати місце, не зміг запропонувати нічого значного для країни.

Міністри змінюються, але, на превеликий жаль України, шлях і методи роботи залишаються незмінними. І якби міністерство очолював справжній аграрій, компетентна особистість, професіонал, покликаний зміцнювати неосяжний аграрний потенціал країни, то Україна не зіткнулася б з відсутністю продовольчої безпеки та відповідних реакцій на коливання цін продовольчих продуктів. Аграрний фонд, як один з основних важелів впливу, взагалі ігнорується як явище.

Оголошене ООН десятиліття розвитку сімейного фермерства проходить без жодних помітних зусиль з боку Міністерства аграрної політики та міністра Коваля. Жодна зустріч з активом Асоціації фермерів не відбулася, внаслідок чого важливі питання залишилися без обговорення, а рішення щодо покращення ситуації не були прийняті. Питання допомоги з Європейського Союзу вирішуються кулуарно, без належної прозорості та ефективності. Під час комунікації з представниками ЄС часто залучаються неформальні громадські організації, які озвучують суми, заплановані в бюджеті для розвитку фермерства. Однак насправді ситуація виглядає зовсім інакше: кількість фермерських і особистих селянських господарств стрімко скорочується.

Результат відображення на екрані. Законодавство про кооперацію зазнало спотворень, адже його основна суть — принцип "один член, один голос" — була ігнорована. Незважаючи на гучні заяви про впровадження Закону щодо обігу землі в Україні, фермери змогли придбати лише незначну кількість земельних ділянок у приватну власність, що мали б підтримати розвиток сільського господарства. Такого результату й не могло бути, оскільки земельну реформу офіційно не оголосили, і проблема не була вирішена в рамках чинного законодавства.

Який аграрний устрій формує Україна: чи це неорабовласницька система, неофеодалізм, чи демократичний підхід? Відповідно до заяв уряду, наша країна на шляху до Європейського Союзу, тому ми повинні впроваджувати європейську модель аграрної політики. Демократія, в свою чергу, базується на розвиненому середньому класі, який в сільських районах представляє сімейне фермерство. Міністерство має забезпечити належні умови для розвитку сільських територій і підтримки сімейних ферм. Основним критерієм успіху в Україні повинно стати підвищення добробуту кожного селянина.

На жаль, перспективи на успішне проведення земельної реформи в Україні не прослідковується, а байдужа аграрна політика міністра Віталія Коваля - це не просто повна відстуність розвитку, а скоріше повна деградація агропромислового комплексу України.