Аналітичне інтернет-видання

Хто буде опорою для свободи слова в усьому світі?

Цей тренд відзначається у багатьох аналітичних звітах і статтях, які я ознайомилася нещодавно, де розглядається стан демократичних процесів і свободи слова. Подібна ситуація спостерігається вперше з часів Другої світової війни. Яка ж роль України в цьому складному глобальному контексті?

Звіт за 2025 рік, підготовлений шведським Інститутом V-Dem (Varieties of Democracy), повідомляє, що на сьогоднішній день близько 75% населення планети мешкає в державах, що не можуть похвалитися демократичними принципами. Це найвищий показник за останні 50 років. В даний момент 45 країн стикаються з процесами автократизації.

Цю тенденцію відображає цьогорічний Індекс свободи преси, підготовлений організацією "Репортери без кордонів". Глобальний зсув, що спостерігається, частково є наслідком негативних змін у США, які подають поганий приклад для інших країн світу. США займають 57-ме місце в Індексі свободи преси. У звіті зазначається про "авторитарний зсув" у ставленні уряду США до журналістів, що проявляється через постійні атаки з боку Трампа на засоби масової інформації (зокрема, він наразі судиться з телеканалами CBS та ABC), спроби свідомо позбавити фінансування медіа, що критикують його, а також зростання концентрації медіа-власності. Це нагадує ситуацію, що існувала в Україні за часів Януковича.

Інші частини світу також відчувають наслідки.

АФРИКА: У багатьох країнах ЗМІ зосереджені в руках кількох приватних груп, близьких до влади, та осіб з політичними інтересами, що ставить під загрозу редакційну незалежність.

АМЕРИКА: редакційна автономія під загрозою через зосередження медіа, занепад класичних бізнес-моделей (коли основні доходи йдуть до технологічних монополій) та зміни у вподобаннях споживачів новин.

АЗІЙСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКИЙ РЕГІОН: авторитарні уряди застосовують економічний тиск як інструмент для маніпуляції медіа.

ЄВРОПА - ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ: хоч Європа залишається островом, де свобода слова виглядає найкраще, економічний спад, підсилений геополітичними факторами, може мати негативний вплив на редакційну незалежність. Це призводить до політичної маніпуляції медіа. Водночас, в таких країнах, як Росія, спостерігається абсолютно авторитарний підхід до питання свободи медіа.

БЛИЗЬКИЙ СХІД - ПІВНІЧНА АФРИКА: вільна преса зазнає постійного насильства з боку правоохоронних органів, військових та інших озброєних груп; а також вона перебуває в скрутному економічному становищі.

Як видно, економічні та політичні аспекти взаємопов'язані в глобальному масштабі. Досить згадати, який негативний вплив на незалежну журналістику по всьому світу справило зменшення фінансування з боку USAID.

Скорочення фінансування з боку USAID справило серйозний негативний вплив на незалежну журналістику по всьому світу, внаслідок чого 400 мільйонів людей залишилися без можливості отримувати надійну інформацію.

Україна також постраждала в цій ситуації суттєво. Проте попри війну та економічні проблеми, Україна займає 62 місце в Індексі (це колосальний розрив із Росією, яка на 171 місці, та з Білоруссю -- 166 місце в рейтингу).

Ми знаємо, з якими великими перешкодами (безпекового, психологічного, економічного та іншого характеру) зіштовхуються українські журналісти сьогодні у своїй роботі. Мабуть, тому, мені здається, мало хто у світі розуміє так, як ми, скільки вартує свобода, і свобода слова у тому числі. Історію закатованої росіянами Вікторії Рощиної та інших вбитих українських журналістів не забуваються і не пробачаються.

Я тривалий час шукала відповіді на питання, чому американські журналісти не протестують проти тиску з боку адміністрації Трампа. Ці люди, які роками навчали нас через різні міжнародні програми, зокрема фінансовані USAID, що таке демократія і свобода слова, здавалися мені взірцем. Я вважала, що існує певна межа, після якої терпіння має закінчитися. Але, на жаль, цього не сталося. Сьогодні я прочитала інтерв'ю з колишнім виконавчим директором The Washington Post Марті Бароном, який розвіяв усі мої надії. "Я не вважаю, що нам варто ставати рухом опору. У нас є конкретні завдання. Наша місія - забезпечувати людей точною інформацією, щоб вони могли ухвалювати рішення. У демократії рішення приймає народ, а не журналісти," - зазначив він.

Чи залишиться ця можливість "надавати точну інформацію", якщо наступ на свободу слова триватиме? Ми, в Україні, точно знаємо відповідь на це питання. Бо ми це вже проходили. Кожне покоління журналістів незалежної України боролося зі "своїми януковичами". Поки що ніхто не спішить запитувати про наш досвід. Але ще трохи -- і може бути пізно. Незабаром може так статися, що лише окремі країни Європи та Україна, які її частина, будуть форпостом свободи слова для всього світу.

Читайте також