Хто буде основою української економіки у 2026 році?

Майбутнє української економіки, як і її сьогодення, визначається не великими монополіями, а гравцями меншого масштабу. Чому?

2025 рік став справжнім випробуванням для підприємств: зниження ділової активності, зруйновані інфраструктури та значні втрати великих корпорацій. Індекс ділової активності (UBI) досяг рекордно низького рівня: на середину року він впав до 36,1 бала з можливих 100, продовжуючи падіння (36,9 на початку року та 38,6 у березні). Бізнес оцінює майбутнє країни здебільшого песимістично. Проте економіку підтримує малий і середній бізнес (МСБ), який заповнює прогалини, створює нові робочі місця та забезпечує стабільність у тих сферах, де великі компанії змушені згорнути діяльність. Найголовніше питання: чи вистачить ресурсів цьому сектору, щоб подолати виклики 2026 року?

Секрети потужності малого підприємництва

На мою думку, першим кроком до формування сприятливого середовища для малих та середніх підприємств (МСБ) є усвідомлення їхньої сили, потенціалу та впливу на економіку. Згідно з даними Центру економічного відновлення (ЦЕР) та Advanter Group, МСБ складають 99,98% всіх бізнес-структур, забезпечуючи 74% робочих місць і створюючи 64% доданої вартості в економіці. Ці підприємства виконують безліч завдань, часто залишаючись у тіні великих корпорацій. Ось лише кілька прикладів:

Заміна значних гравців. Економіка, подібно до природи, не може існувати в умовах вакууму. На місці зруйнованих виробничих потужностей у прифронтових зонах з'являються сотні малих підприємств, які частково заповнюють вакантні ніші. Завдяки своїй гнучкості та здатності швидко адаптуватися до змін, малий та середній бізнес "з'єднує" економічні ланки у регіонах, які намагається знищити Росія.

Інструмент для реінтеграції ветеранів. Після повернення до мирного життя українські військові прагнуть знайти своє нове місце в суспільстві. Більше 50% з них розглядають можливість відкриття власного бізнесу. Держава також усвідомлює переваги цього процесу, які є як соціальними, так і економічними. Цього літа набрав чинності закон, що підтримує підприємництво серед ветеранів, а також реалізуються програми пільг та грантів. Завдяки цьому, ми вже спостерігаємо, як відкриваються кав'ярні, сервіси та виробництва, засновані ветеранами-бізнесменами, і їх кількість постійно зростає.

У 2025 році підтримка невеликого бізнесу стала одним із пріоритетів світової спільноти. Гранти, мікрокредити, розвиток бізнес-інфраструктури, навчання, підтримка доступу до ринків. Ця допомога не лише частково компенсує втрати, а й формує передумови для довгострокового розвитку -- саме того, що потрібно для економіки 2026 року.

У липні 2025 року Європейський Союз анонсував новий фінансовий пакет на суму €600 мільйонів. З цієї суми €230 мільйонів буде виділено на підтримку малих і середніх підприємств, через кредитні програми, які управляються банками за участю Європейського інвестиційного фонду (EIF) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

UNDP запускає ініціативу "Підтримка економічного відновлення України" з фінансуванням у 140 мільйонів доларів на період 2024-2027 років. Програма розрахована на допомогу щонайменше 100 тисячам підприємців, включаючи бізнеси жінок, молоді, внутрішньо переміщених осіб та компанії, які зазнали збитків внаслідок війни.

Роль банків у реалізації потенціалу МСБ

Експортна орієнтація для українського МСБ -- питання виживання. Внутрішній ринок скорочується через війну, платоспроможність населення падає, і той бізнес, який дивиться лише всередину країни, ризикує. Натомість вихід на зовнішні ринки означає стабільніший попит, вищу маржинальність і можливість грати за глобальними правилами.

І тут свою роль можуть зіграти банки. Вони мають стати не лише кредиторами, а й партнерами: допомагати із сертифікацією, страховими інструментами, логістикою та доступом до глобальних value chain. Польський досвід доводить, що саме фінансові установи можуть відкривати "коридори" до ЄС, а для України це шанс зробити експорт нормою, а не винятком. Проте високі витрати на відповідність стандартам, слабка інфраструктура й валютні ризики залишаються головними бар'єрами, які без системної взаємодії бізнесу, банків і держави подолати неможливо.

Фортеця економічної стійкості

* Різноманітність ВВП. Значна присутність малих і середніх підприємств у різних секторах знижує уразливість країни до монопольного впливу одного великого сектору або регіону. Це слугує додатковим бар'єром для економічної стабільності в умовах військових загроз.

* Соціальна стабільність та відновлення. Коли ветерани, переселенці та молоді люди отримують шанс розпочати власний бізнес на батьківщині, це підвищує їхню мотивацію інвестувати в свої регіони та відновлювати їх. Підтримка малих та середніх підприємств може стати одним із вирішальних факторів, що сприятиме поверненню українців.

* Інновації й адаптованість. Як нам говорить еволюція, виживає той, хто швидше адаптується до нових умов. МСБ це зробити зазвичай простіше, що доводить "живучість" таких бізнесів у найнесприятливіших умовах, їхня частка ВВП та кількість робочих місць, які вони створюють. МСБ зазвичай швидше адаптується до викликів, швидше імплементує цифрові рішення, технології, змінює бізнес-моделі та продовжує працювати, коли гіганти лише перебудовують свої внутрішні процеси.

Що треба робити вже зараз для підтримки МСБ

Є чинники, на які держава й банки вплинути не в змозі, як-то припинення війни чи розгортання "чарівної парасольки" над енергооб'єктами. Але є точки, в яких зміни можливі та необхідні. Три кроки, які я вважаю ключовими:

* Полегшення отримання фінансування. Знижені відсоткові кредити, програми грантів, а також державні та донорські гарантії повинні стати звичним явищем. Бізнес не має витрачати місяці на бюрократичні процедури, коли кожен день на вагу золота.

* Розвиток експортної та цифрової інфраструктури. Українські підприємці мають отримати швидші митні процедури, доступ до сертифікації за міжнародними стандартами, сучасну логістику й інструменти електронної торгівлі. Тільки так ми інтегруємося у глобальні value chains і зможемо конкурувати на зовнішніх ринках.

* Цілеспрямована підтримка ветеранів і регіонів. Бізнес для ветеранів може стати не лише економічним, а й соціальним інструментом адаптації. Тут потрібні навчальні програми, менторство, податкові стимули й партнерство з місцевою владою. Це не про пільги "для галочки", а про створення середовища, яке перетворює досвід війни на ресурс розвитку.

* Постійна податкова стратегія для малого та середнього бізнесу. Основна мета — створити сприятливі умови для підприємців. Адже одне — це запроваджувати податок для банків з високими доходами, а зовсім інше — підривати бізнес-модель невеликих підприємств, накладаючи на них 20% ПДВ.

Майбутнє української економіки, як і її сьогодення, визначається не великими монополіями, а гравцями меншого масштабу. Вони створюють можливість не просто відбудувати зруйноване й закрити прогалини в господарському секторі, а перебудувати економіку на засадах стійкості, гнучкості та соціальної відповідальності. Але для цього потрібні рішучі кроки -- розширення доступу до фінансування, гнучкі інституційні правила включно з підтримкою підприємництва, сучасна цифрова й банківська інфраструктура. Якщо ми це зробимо, Україна не лише зміцниться, а й стане сильним гравцем на економічній мапі.