Імпічмент Трампа: більше розмов, ніж дій.

Конгресмен-демократ із Мічигану Шрі Танедар ініціював процес імпічменту президента Дональда Трампа, подавши відповідні статті до Палати представників США. У своїх звинуваченнях він акцентував увагу на незаконному зменшенні фінансування ряду урядових агентств, а також на агресивній тарифній політиці, яку проводив Трамп.

Пропозиція імпічменту - і загалом гострих нападок на президента ще до закінчення перших ста днів на посаді - дійсно незвична для американської політичної традиції. Негласно у Сполучених Штатах прийнято давати новому президенту щонайменше сто днів, аби він мав можливість себе показати, і у цей період політичні опоненти його зазвичай не критикують. Те, що друга каденція Дональда Трампа почалась не лише з пропозиції про його імпічмент, а й з масових акцій протесту, свідчить, що до його діяльності ставляться негативно.

До чого це може привести? На цей момент, ймовірно, ні до чого значного.

Так, демократи будуть ініціювати процедуру відставки президента-республіканця, адже вони вже почали виборчу кампанію до Конгресу (восени 2026 року відбудуться вибори до палати представників). Зараз для них відкривається прекрасна нагода, аби взяти реванш на цих виборах. Тож вони будуть активно критикувати Трампа, проводити акції протесту, говорити про відсторонення через різні причини.

Одночасно, без залучення республіканців, оголошення та проведення імпічменту, по суті, є неможливим.

При цьому йдеться не лише про просту більшість у Конгресі, якої демократи в даний момент не мають, а про значно більшу кількість голосів. Важко уявити, які дії президента могли б спонукати партію, що підтримувала його кандидатуру та працювала над його перемогою, проголосувати проти нього. Також важко вірити, що заяви демократів про імпічмент справили суттєвий вплив на політичні позиції Трампа.

Дійсно, ми спостерігаємо за зниженням його рейтингу. Проте, його "ядрові" прихильники залишаються відданими. Більше того, спроби імпічменту можуть стати для Трампа можливістю згуртувати своїх послідовників навколо теми внутрішніх ворогів і загроз. Він може стверджувати, що ось як підступні глобалісти-демократи та представники "глибокої держави" протистоять його реформам, оскільки бояться їх успіху. Ми наближаємось до нашої мети, а ці негідники намагаються нам завадити.

Крім того, думаю, Трамп використає історію з імпічментом для посилення тиску на політичних опонентів у США, на суддів та загалом на усіх невдоволених його діяльністю.

Слід пам'ятати, що початок процедури імпічменту не гарантує її успішного завершення. Більше того, питання щодо усунення 47-го президента США ще не раз стане предметом обговорення. Очікується безліч гучних заяв та обвинувачень, адже американська політика завжди відзначалася своєю емоційністю. Можливо, Трамп навіть увійде в історію через велику кількість імпічментів, які були ініційовані проти нього. Однак уявити, що він піде у відставку через тиск з цього питання, видається малоймовірним. Трамп не є Ніксоном, тож протягом наступних чотирьох років він, ймовірно, залишиться на посаді президента Сполучених Штатів.

Щодо України, то ситуація з імпічментом Трампа не викликає у нас ані особливого ентузіазму, ані занепокоєння.

На даний момент республіканці все ще мають переважну більшість у Конгресі, і саме на їхню позицію буде звертатися увага. На жаль, Трамп не має наміру надавати нам жодну допомогу. Важко навіть уявити, які обставини могли б змусити його переглянути свою позицію.