Івановська визначила ключові напрямки діяльності на позиції Уповноваженої з питань захисту державної мови.

Про це вона заявила в інтерв'ю Укрінформ.

"Я визначила кілька основних напрямків, які вважаю терміновими," - підкреслила Івановська.

Вона зазначила, що одним із ключових напрямів є охорона української мови в районах, що знаходяться під окупацією. Вона підкреслила, що це завдання має не лише гуманітарний, але й правовий та символічний аспекти.

"Ми будемо документувати випадки мовних злочинів, відстоювати їх правову оцінку на міжнародному та національному рівнях, а також розробляти основи для мовної реінтеграції після деокупації. Важливо підкреслити, що мовна агресія з боку РФ є складовою її збройної агресії. Тому ми повинні реагувати не лише силою зброї, а й через слова – усвідомлені, державницькі та людяні", - зазначила омбудсманка.

Уповноважена виступила за визнання української жестової мови як повноцінної складової мовної політики, що є питанням "мовної рівності, гідності й сучасного розуміння комунікації".

"Ми будемо стимулювати міжвідомчий діалог і професійну експертизу для оновлення законопроєкту № 2340, а також для забезпечення реального доступу осіб з порушеннями слуху до інформації українською мовою – як усно, так і жестовою", – зазначила вона.

Нова Івановська планує зосередити особливу увагу на підтримці української мови серед емігрантів. Вона зазначила, що мова повинна слугувати містком для зв'язку між мільйонами українців, які змушені були залишити країну через війну, і їхньою Батьківщиною.

"Ми маємо підтримувати їхній зв'язок із Батьківщиною через мову: створювати культурно-освітні центри, запускати цифрові платформи для навчання, впроваджувати "Мовну карту українців світу", розвивати потенціал діаспори як мовного посла України у світі", - пояснила омбудсманка.

Івановська підкреслює, що інтеграція української мови в цифровий простір є надзвичайно важливим завданням. Це стосується електронних сервісів, інтерфейсів, штучного інтелекту, ігор та мобільних застосунків.

"Українська мова повинна бути присутня та використовуватися повсюдно: в мобільних телефонах, в автомобілях, на міжнародних платформах. Це не лише питання комфорту, а й питання нашої ідентичності та здатності до конкуренції," - підкреслила вона.

"Ми з великою повагою ставимося до всіх мов національних меншин, проте водночас будемо послідовно створювати єдиний україномовний простір, який стане нашим пріоритетом у сфері безпеки, інтеграції та гуманітарних питань. Важливо усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії з боку РФ виступає не лише як засіб спілкування, але й як інструмент для дестабілізації", - зазначила Івановська.

На її переконання, конституційна модель мовної політики "має бути узгоджена з реальністю війни та з прагненням українського суспільства до справжньої мовної рівності без колоніального спадку".

"Усі ці напрямки мають спільний знаменник: мовна політика повинна бути стійкою, але не репресивною; послідовною, проте чутливою до обставин; державною, але готовою до співпраці з громадським сектором. Ми повинні відмовитися від помилкового вибору між 'м'якою силою та жорстким тиском': ефективна мовна політика полягає в балансі між вимогами та підтримкою", - зазначила Івановська.