Кабінет Міністрів України - Цілі у сфері клімату до 2035 року: як країна формує свою екологічну політику в умовах конфлікту.

Конференція під назвою "Кліматична політика України: НВВ в умовах сучасних викликів", що проходила в Києві, зібрала представників урядових структур, бізнесу та міжнародних партнерів для обговорення підготовки другого Національно визначеного внеску України до Паризької угоди. Основною темою дискусії стали виклики, викликані повномасштабною війною, а також необхідність адаптації кліматичних цілей і заходів відповідно до реалій повоєнного відновлення та економічного розвитку на період до 2035 року.

Цю подію було організовано за ініціативою Міністерства, з підтримкою проектів IKI Interface та EU4ClimateResilience, які реалізуються німецькою компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Нагадаємо, що цього року країни - сторони Паризької угоди - мають подати свої НВВ. Другий Національно визначений внесок (НВВ2) України має бути амбітним та охоплюватиме всю економіку. Але війна вносить трагічні та суттєві корективи - вплив війни на рівень викидів, структуру економіки та спроможність держави та бізнесу залучати гроші на впровадження масштабних кліматичних трансформаційних заходів. І це має бути відображено в Національно визначеному внеску.

Новий документ повинен враховувати наслідки війни та визначити реалістичні цілі щодо зменшення викидів до 2035 року, враховуючи процеси повоєнного відновлення. При цьому стратегічна мета України — досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року — залишається незмінною.

Заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук акцентувала увагу на необхідності безперервної координації та спільних зусиль у досягненні кліматичних цілей, особливо в умовах війни і в процесі майбутнього відновлення.

"Національно визначений внесок - це не просто цифри, а передусім дії та ініціативи, які повинні бути реалізовані всім урядом. Ми маємо об'єднати зусилля для досягнення цілей, викладених у НВВ. Це стосується не лише сфери екології, а й економіки, енергетики, соціального захисту - всіх аспектів нашого життя. Питання НВВ є складним і потребує залучення всього суспільства," - підкреслила Ольга Юхимчук.

Заступник Міністра особливо акцентувала увагу на аспектах євроінтеграції в контексті кліматичної політики.

Всі наші екологічні цілі повинні відповідати стратегічному курсу на інтеграцію з Європейським Союзом. У 2035 році ми уявляємо Україну як частину ЄС. Тому заходи, які ми розробляємо для досягнення національно-визначених внесків (НВВ), повинні бути узгоджені з кліматичною політикою Євросоюзу. Нам необхідно продемонструвати світові, що навіть у важких умовах війни Україна залишається надійним партнером, готовим виконувати свої міжнародні зобов'язання.

У конференції також взяв участь заступник міністра енергетики Роман Андарак, який підкреслив важливість проблем, з якими стикається енергетична галузь.

"Навіть під час тимчасового 'перемир'я' на фронті, українська енергетична система щоденно зазнає руйнувань. Це істотно впливає на наші плани щодо клімату. Ми триваємо у моделюванні різних сценаріїв, беручи до уваги чинні загрози і питання безпеки. Проте нашими основними пріоритетами залишаються кліматична нейтральність та енергетична стійкість", - підкреслив Роман Андарак.

Подія включала ряд панельних дискусій, в яких учасники аналізували стратегічні, наукові та соціальні аспекти впровадження НВВ. Зокрема, представники Інституту економіки та прогнозування НАН України продемонстрували результати моделювання сценаріїв зменшення викидів парникових газів до 2035 року.

На конференції значна увага була зосереджена на практичних аспектах економічної трансформації, зокрема на впровадженні екологічно чистих технологій у промисловість, залученні інвестицій для декарбонізації та соціальних вимірах змін. Представники Федерації роботодавців України, провідних промислових компаній та платформи енергетичних інновацій Greencubator обмінялися досвідом переходу до сталих виробничих моделей та адаптації до нових кліматичних викликів.

Під час заходу було презентовано аналітичний звіт, підготовлений у рамках проекту EU4ClimateResilience, який фокусується на справедливій трансформації—одному з ключових аспектів реалізації НВВ. Учасники мали можливість обговорити значення інтеграції соціальних, економічних та екологічних факторів у кліматичну політику України, особливо в контексті відновлення країни після війни.

Особливий акцент було поставлено на підтримку вразливих спільнот, зокрема, тих, що живуть у вугільних регіонах. Процес трансформації повинен забезпечити соціальну справедливість, створити нові робочі можливості та покращити якість життя. Експерти підкреслили, що досягнення кліматичних цілей має відбуватися паралельно з гарантуванням добробуту населення та рівним доступом до енергетичних ресурсів у ході зеленої трансформації.

На заключній панелі учасники розглянули фінансові механізми, які підтримують процес декарбонізації, як з боку уряду, так і міжнародних партнерів. Представники Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку і Програми розвитку ООН висловили свою готовність підтримувати впровадження Національно визначених внесків та допомагати Україні в стабільному переході до економіки з нульовим рівнем викидів вуглецю.

Національно визначений внесок (НВВ) є не просто формальним документом, а важливим стратегічним орієнтиром, який окреслює напрямки кліматичної політики України на найближчі десять років. Цей документ демонструє готовність країни до активних дій у сфері зменшення викидів парникових газів. У контексті відновлення після війни та стратегічного прагнення до євроінтеграції, реалізація НВВ може стати потужним двигуном для переходу України до стійкої, низьковуглецевої економіки, а також зміцнити її позиції на міжнародній арені.

Захід був організований Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України за сприяння проектів IKI Interface та EU4ClimateResilience, які частково фінансуються Європейським Союзом. Ці проекти реалізуються німецькою компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH на замовлення Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини, а також Федерального міністерства довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).