Прем’єр-міністр України Віктор Ляшко зустрівся з керівниками центрів екстреної медичної допомоги для обговорення ключових питань, таких як фінансування, кадрова політика та організація цільової евакуації військовослужбовців.
Відбулася робоча нарада за участі Міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, голови Національної служби здоров'я України Наталії Гусак та керівника Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Віталія Крилюка. До обговорення долучилися керівники центрів екстреної медичної допомоги та департаментів охорони здоров'я обласних військових адміністрацій.
Основна увага була приділена аспектам фінансового управління центрами екстреної медичної допомоги, аналізу кадрового складу та матеріально-технічної бази, а також розробці механізму специфічної евакуації поранених військових.
Станом на сьогодні в Україні діє приблизно 2,5 тисячі бригад швидкої медичної допомоги, в яких зайняті близько 35 тисяч медичних працівників. Щоденно ця система отримує більш ніж 16 тисяч викликів. З моменту початку повномасштабного вторгнення екстрена служба обробила майже 20 мільйонів запитів.
У 2024 році левова частка фінансування системи ЕМД (86%) забезпечувалася в межах Програми медичних гарантій. НСЗУ виплатила 25 центрам екстреної медичної допомоги майже 10,5 млрд грн. Центри також отримували підтримку з місцевих бюджетів та благодійної допомоги, насамперед -- у вигляді автомобілів. Загалом за час повномасштабної війни до закладів передано близько 2500 автомобілів - як за рахунок централізованих закупівель за кошти державного бюджету, так і благодійниками.
Фінансування екстреної медичної допомоги реалізується за капітаційною схемою, що базується на чисельності населення. Проте вже в 2024 році до цієї моделі були впроваджені коригувальні коефіцієнти, які беруть до уваги специфіку надання допомоги в гірських районах та громадах, що знаходяться поблизу зон бойових дій. Міністерство охорони здоров'я та Національна служба здоров'я України планують подальше удосконалення цієї моделі, враховуючи навантаження на бригади, щільність населення та умови логістики. Окрім того, триває процес перегляду критеріїв для визначення необхідної кількості автомобілів у центрах екстреної медичної допомоги, з урахуванням потреб не лише міст, а й сіл та важкодоступних територій.
"Наша мета полягає в тому, щоб забезпечити стабільний розвиток системи екстреної медичної допомоги, щоб кожна бригада була повністю укомплектована, отримувала необхідне матеріальне забезпечення, а працівники отримували гідну оплату праці. У рамках бюджетного процесу ми виступаємо за підвищення капітаційної ставки в наступному році, а також за впровадження додаткових коефіцієнтів, які враховують реальні навантаження, демографічні особливості населення та логістичні аспекти. Адже сьогодні робота екстрених медичних команд у міських умовах і в гірських або прифронтових селах не може фінансуватися на однакових умовах", - підкреслив Віктор Ляшко.
На зустрічі також було піднято питання заробітних плат у системі. Середній дохід медичних працівників екстреної медичної допомоги на сьогодні складає приблизно 30 тисяч гривень, тоді як парамедики отримують близько 23 тисяч гривень.
"З підвищенням фінансування ми також сподіваємося на зростання відповідальності серед медичних установ, особливо щодо якості та своєчасності надання медичних послуг, а також у контексті звітності, яка допоможе в подальшому прийнятті управлінських рішень. На національному рівні ми маємо намір продовжити оновлення автопарку швидкої допомоги, однак місцеві органи влади також повинні активно залучатися до цього процесу. Наша мета полягає в тому, щоб на маршрутах не використовувалися автомобілі старше п'яти років", - зазначив Віктор Ляшко.
Окрему увагу приділили питанням кадрового забезпечення. Наразі майже третина лікарів системи ЕМД -- люди пенсійного віку. Схожі показники і серед водіїв та медичних техніків. Водночас серед парамедиків цей показник становить близько 10%. Разом з тим, в цьому році передбачено понад 330 вакансій для лікарів-інтернів з медицини невідкладних станів у закладах екстреної допомоги.
Система екстреної медичної допомоги здобуває свою стійкість завдяки високому професіоналізму працівників. Однак наразі ми стикаємося з серйозними кадровими викликами. Ми вже розпочали ініціативи, щоб до 2025 року залучити понад 300 лікарів-інтернів до наших закладів. Але цього недостатньо. Важливо не лише залучити, а й зберегти молодих спеціалістів у цій сфері. Це завдання, яке потребує спільних зусиль як з боку держави, так і місцевої влади. На державному рівні ми працюємо над удосконаленням системи державного замовлення на навчання в медичних університетах, у той час як органи місцевого самоврядування повинні розробити локальні стимули — житло, комфортні умови праці та можливості для професійного зростання. Ми маємо створити такі умови, щоб молоді фахівці усвідомлювали перспективи роботи в екстреній медичній допомозі, а громади були зацікавлені в розвитку свого кадрового потенціалу, - зазначив Міністр охорони здоров'я.
Окремим блоком обговорень стала прицільна медична евакуація поранених військових. Нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив постанову, яка дозволяє системно запровадити цей підхід на національному рівні. Йдеться про можливість транспортувати військовослужбовців із важкими ураженнями -- черепно-мозковими травмами, ураженнями внутрішніх органів, опіками, пораненнями великих судин -- безпосередньо до закладів, які мають ресурси та фахівців для надання високоспеціалізованої допомоги.
Завдяки цьому рішенню вдасться уникнути багатоступеневих перевезень між різними закладами та покращити якість медичної допомоги. Механізм передбачає чітке визначення маршрутів евакуації та координацію між цивільними та військовими медичними структурами. За організацію логістики перевезень відповідальний Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України. Безпосереднє транспортування здійснюватимуть обласні центри екстреної медичної допомоги, які мають відповідні можливості.
