Уряд ухвалив нову стратегію щодо державної власності та сформував оновлену наглядову раду "Укренерго".
Оновлена масова атака на енергетичну інфраструктуру, Кріппа отримав схвалення АМКУ на придбання готелю "Україна": ключові події в житті державних компаній з 25 листопада по 1 грудня у дайджесті SOE Weekly.
Корпоративне управління у державних підприємствах
Кабмін затвердив політику держвласності - ключовий документ для корпоративного управління держпідприємств. 29 листопада 2024 року Мінекономіки повідомило, що Кабінет Міністрів затвердив політику державної власності, спрямовану на підвищення ефективності управління держактивами.
[На момент написання дайджесту політика держвласності ще не була опублікована. - SOE Weekly.]
Цей документ відіграє важливу роль у реалізації норм Закону № 3587-IX, який покращує управління державними підприємствами, враховуючи Керівні принципи Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в сфері корпоративного управління. Міністерство економіки працювало над цією політикою протягом останніх дев'яти місяців від дня, коли закон набрав чинності, як зазначили в установі.
Три з половиною роки тому ми інформували про те, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 5593-д. Цей законопроєкт мав на меті адаптувати систему корпоративного управління державних підприємств до Керівних принципів ОЕСР.
22 лютого 2024 року Верховна Рада прийняла цей законопроєкт у другому читанні, а 5 березня президент Зеленський підписав його як Закон № 3587-IX.
Більше інформації про покращену правову основу для державних підприємств, що була встановлена цим законодавчим актом, можна знайти в наших попередніх оглядах.
Перший віце-прем'єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко зазначила, що політика держвласності визначає роль держави в управлінні держпідприємствами, окреслює, які компанії є стратегічними для країни та які завдання вони повинні виконувати, а також запроваджує передові стандарти корпоративного управління в державному секторі.
"З цим документом в Україні вперше вводиться ясна та прозора система винагороди для керівників та членів наглядових рад державних компаній, а також нова дивідендна політика," - зазначила Свириденко.
За словами Мінекономіки, політика державної власності передбачає:
Прийняття політики державної власності виступає як один із ключових показників "Плану України для Ukraine Facility" та слугує важливим орієнтиром у меморандумі з Міжнародним валютним фондом.
Наступні етапи включатимуть тріаж, тобто класифікацію компаній на ті, що залишаються у державній власності, а також ті, що підлягають приватизації чи ліквідації. Крім того, планується розмежування спеціальних обов'язків державних підприємств, повідомили в міністерстві.
Кабмін затвердив чотирьох нових незалежних членів наглядової ради "Укренерго", повідомила пресслужба компанії 27 листопада 2024 року.
Кандидатів шукала міжнародна компанія Korn Ferry, яка спеціалізується на підборі управлінських кадрів. У "Укренерго" також зазначили, що під час відбору враховувалися навички, які є критично важливими для подолання сучасних викликів та впровадження стратегії компанії.
Чотири нові незалежні члени поповнили склад наглядової ради:
Як повідомлялося раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада "Укренерго" ухвалила рішення про звільнення керівника компанії Володимира Кудрицького, зробивши це більшістю голосів. На його місце тимчасово призначено члена правління Олексія Брехта, який взяв на себе обов'язки голови правління. Також було вирішено провести конкурс на посаду нового керівника компанії.
Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) оголосили, що подали заяви про відставку.
Згідно з п’ятим оглядом чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF) між Україною та Міжнародним валютним фондом, до кінця грудня 2024 року має бути відновлено повний склад наглядової ради "Укренерго". Виконання цієї умови є необхідною передумовою для отримання Україною траншу приблизно в 1,1 мільярда доларів в рамках програми МВФ.
Крім того, ми раніше повідомляли, що 20 вересня 2024 року Міністерство енергетики, виступаючи в ролі загальних зборів акціонерів "Укренерго", ухвалило рішення про організацію конкурсного відбору трьох незалежних членів наглядової ради компанії. Четвертого незалежного члена обирали одночасно за вже розпочатою процедурою, зазначили в міністерстві.
Відбір усіх членів наглядової ради - чотирьох незалежних та трьох представників держави - планували завершити до 9 грудня 2024 року.
На сьогоднішній день інформації про відбір або призначення державних представників ще не надходило. - SOE Weekly.
Основним завданням новоствореної наглядової ради стане організація відкритого конкурсу для обрання голови правління, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
Банки
Закон, що підвищує податок на прибуток для фінансових установ до 50% у 2024 році, офіційно вступив у силу. 28 листопада 2024 року президент Зеленський затвердив законопроєкт № 11416-д, метою якого є збільшення податкових надходжень до державного бюджету. Документ було опубліковано 30 листопада 2024 року, а його чинність почалася з 1 грудня 2024 року.
Як ми вже зазначали, 10 жовтня Верховна Рада прийняла законопроєкт №11416-д, який, серед іншого, передбачає підвищення податку на прибуток для банків з нинішніх 25% до 50% у 2024 році.
Верховна Рада вже не вперше вдається до кроку з підвищення податку на прибуток банків до 50% задним числом. У 2023 році парламент ухвалив закон про підвищення податків для банків, у якому ключові зміни стосувалися ставки податку на прибуток.
Раніше ця ставка становила 18%, але закон запровадив податок у розмірі 50% на 2023 рік, а з 1 січня 2024 року - на рівні 25%. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Окрім цього, ми зазначали, що в період з січня по вересень 2024 року українські фінансові установи зафіксували загальний чистий прибуток у розмірі 117,63 мільярда гривень (еквівалентно 2,72 мільярда євро). Після введення в дію нового законодавства, лише за цей же проміжок часу українські банки сплатять податок на прибуток у розмірі 58,82 мільярда гривень (приблизно 1,36 мільярда євро). - SOE Weekly.
Енергосектор
Енергетична інфраструктура України знову опинилася під загрозою. 28 листопада 2024 року міністр енергетики Герман Галущенко оголосив, що Росія здійснила нову масштабну атаку з використанням ракет і дронів на енергетичні установки по всій території країни.
Це була вже друга масштабна атака у листопаді та одинадцята з початку року, зазначили в Міністерстві енергетики.
Атака Росії відбулася вночі та вранці 28 листопада і характеризувалася застосуванням комбінованого озброєння, заявили у Повітряних силах ЗСУ. Росія застосувала 188 одиниць повітряного нападу, протиповітряна оборона України збила 79 ракет і 35 безпілотників.
Згодом "Укренерго" підтвердило, що енергетичні інфраструктури зазнали ушкоджень у ряді регіонів.
Внаслідок обстрілів компанія була змушена ввести екстрені відключення електрики в декількох областях. Пізніше в той же день ці відключення були скасовані, проте в наступні дні "Укренерго" було змушене запровадити більш жорсткі графіки погодинних відключень.
За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська атомні електростанції (АЕС) були змушені знизити рівень потужності в якості запобіжного кроку вдруге менш ніж за два тижні. Крім того, один реактор на Рівненській АЕС було відключено від мережі.
Від 22 березня до 17 листопада 2024 року Україна стала свідком восьми потужних атак ракетами та дронами на енергетичні об'єкти. Більш детальну інформацію можна знайти в наших попередніх оглядах. - SOE Weekly.
Група "Нафтогаз" повідомила, що об'єкти компанії стали мішенню для атаки з боку Росії. За їхніми словами, ніхто не постраждав, а сама атака не матиме впливу на забезпечення послуг для українських споживачів.
[Детальніше про ранні напади на газові підземні сховища ви можете знайти в наших попередніх випусках. - SOE Weekly.]
Приватизація – це процес передачі власності державних активів у приватні руки.
Кріппа отримав фінальне схвалення для придбання готелю "Україна". 28 листопада 2024 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) оголосив про надання дозволу компанії ТОВ "Ола Файн", яка стала переможцем приватизаційного аукціону, на здобуття контролю над цим готелем.
Відповідно до умов угоди купівлі-продажу, власність на об'єкт передається новому власнику лише після отримання схвалення Антимонопольного комітету України. Важливо зазначити, що земельна ділянка площею 1,51 га, де розміщено готель, не входить до складу угоди, повідомляє liga.net.
Як ми писали раніше, 18 вересня 2024 року Фонд державного майна України (ФДМУ) продав київський чотиризірковий готель "Україна" за 2,5 млрд грн (54,3 млн євро). За повідомленням ФДМУ, готель має 363 номери, 6 конференц-залів, кімнати для переговорів, укриття з окремою аудиторією для проведення заходів на 50 осіб, а також паркінг на 80 автомобілів.
Бізнесмен Максим Кріппа є власником компанії ТОВ "Ола Файн".
Як ми вже згадували раніше, бізнесмен Кріппа, який обирає залишатися в тіні, став відомим у 2022 році після публікації Forbes Україна про його придбання найбільшого українського кіберспортивного бренду - команди NAVI. Згодом представники бізнесмена підтвердили, що угода була укладена ще в 2018 році. Кріппа також є власником студії кіберспортивних трансляцій Maincast. У 2023 році він здійснив покупку компанії GSC Game World, відомої завдяки розробці гри S.T.A.L.K.E.R.
Кріппа, який придбав Броварський гуртовий ринок ще у 2009 році, останнім часом почав скуповувати великі об'єкти нерухомості в Києві. У 2020 році він придбав київський готель "Дніпро", що знаходиться поруч з готелем "Україна", а наприкінці 2023 року - бізнес-центр "Парус", який раніше належав бізнесмену та колишньому народному депутату Вадиму Столару. Докладніше про Кріппу читайте в одному з наших попередніх дайджестів. - SOE Weekly.]
Також ми писали, що ТОВ "Ола Файн" повністю сплатило 2,5 млрд грн (54,3 млн євро) за сам готель та 502 млн грн (11,3 млн євро) ПДВ.
