Кінець ери Шольца. Хто займе пост нового канцлера і який ультиматум висунуть Путіну?

У Німеччині відбулася розпад урядової коаліції через суперечки між партіями щодо джерел фінансування для покриття бюджетного дефіциту. Вільні демократи виступали за зменшення витрат та скорочення державних програм, тоді як соціал-демократи і зелені пропонували підвищити межу державного боргу.

Тепер у Берліні існує уряд меншості, який змушений шукати підтримку для голосування з кожного окремого питання. Одним з важливих питань, яке залишилося без вирішення, є €4,4 млрд допомоги Україні.

Згідно з попередніми даними, дострокові вибори в Німеччині заплановані на 23 лютого 2025 року.

"Фрідріх Мерц, лідер опозиційної партії ХДС, має потенціал стати наступним канцлером. Згідно з його заявами, він підтримує Україну та виступав за постачання ракет Taurus. Однак, для формування нової коаліції знадобиться ще кілька місяців", - зазначає аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи Андреас Умланд у коментарі LIGA.net.

Мерц став першим високопрофільним політиком з Німеччини, який відвідав Україну в травні 2022 року. Як зазначає Ян Філіп Вельберн, заступник директора Фонду Конрада Аденауера в Україні, його мета полягає в тому, щоб зміцнити позиції України та її західних союзників перед переговорами з Росією. Він пропонує висунути ультиматум Путіну: якщо агресія проти української цивільної інфраструктури не припиниться протягом 24 годин, Україна матиме право на повне використання зброї великої дальності проти Росії.

LIGA.net досліджувала фактори, що призвели до урядової кризи в Берліні, а також можливі наслідки для України.

Трипартійна коаліція (соціалісти, зелені та вільні демократи) під керівництвом Олафа Шольца розпалася, коли канцлер 6 листопада звільнив міністра фінансів від вільних демократів Крістіана Лінднера. Питання розбрату - як закрити боргову діру в бюджеті. Лінднер перед звільненням висунув кілька вимог, зокрема, про відтермінування кліматичних цілей і обмеження соціальних витрат, що відкинули колеги з коаліції.

"Лінднер забагато разів порушував мою довіру", - сказав Шольц, додавши, що колишній міністр більше дбав про інтереси партії, ніж про співпрацю з партнерами.

Популярність уряду почала знижуватися з квітня через інтенсивні внутрішні конфлікти, пов'язані з важливими економічними питаннями. Згідно з опитуванням, проведеним для ARD, лише 14% німців висловили задоволення діяльністю уряду в жовтні. Це є найнижчим показником підтримки уряду за останні десять років.

Коаліція розпалася, бо стала дуже непопулярна. Лінднер поставив неприйнятні для інших учасників умови співпраці, тож Шольц звільнив його, пояснює Умланд.

"Вільним демократам необхідний привабливий імідж. Вони втратили його в коаліції, тому вирішили перейти до активніших дій. В результаті Шольц опинився без вибору," - вважає експерт.

Головною проблемою був конфлікт між вільними демократами з одного боку та соціал-демократами й зеленими з іншого - неолібералізм "вільних" проти держвтручання і великих соціально-екологічних витрат інших учасників, каже Фройденштейн. Також був різкий контраст між самим Шольцом і Лінднером.

Соціал-демократи та зелена партія прагнули подолати кризу, збільшуючи державні витрати та борг. Вільні демократи, з іншого боку, наполягали на проведенні структурних реформ, дотримуючись конституційного "боргового гальма", зазначає Вельберн. Взаємна довіра між партіями зазнала значних пошкоджень.

Німеччина надто повільно відновлюється економічно після пандемії ковіду. У 2023-му ВВП країни знизився на 0,3%, а цього року прогнозують зниження на 0,1%. Насамперед тому, що німецькій автопромисловості загрожує китайський імпорт електрокарів до Євросоюзу та зниження попиту на німецькі авто у світі.

Витрати на енергоносії в державі збільшилися після запровадження санкцій щодо доступного російського газу, на який Німеччина спиралася до початку агресії Росії проти України.

Вибори до Бундестагу будуть 23 лютого 2025 року. Якщо у грудні парламент висловить недовіру уряду Шольца, це дасть президенту змогу його розпустити, пояснює Вельберн. Розв'язувати проблеми в економіці буде вже новий уряд.

Опозиційні політичні сили виступили з вимогою термінового проведення виборів та створення нового урядового складу, враховуючи, що в січні на посаду президента США вступає Дональд Трамп. Його погрози щодо введення мит на імпортні товари можуть ще більше вплинути на економічну ситуацію в Німеччині.

Німеччина виділила €4,4 млрд для підтримки України в рамках проекту бюджету на 2025 рік, що становить приблизно половину від €8 млрд, які Берлін надав Києву у 2024 році. Бундестаг планував ухвалити це рішення до завершення року, проте наразі процес затягнувся і може бути відкладений.

Згідно з думкою Умланда, вплив підтримки Україні на розпад коаліції є незначним. Хоча це питання стало одним із факторів, усі партії, які входять до уряду, в цілому мають проукраїнську позицію.

Протягом останніх трьох років Лінднер виявляв ще більшу підтримку Україні, ніж Шольц. Як зазначає Фройденштейн, це особливо помітно в контексті постачання зброї.

Тож розвал коаліції пов'язаний не з різними поглядами на допомогу Україні, а з непримиренними розбіжностями в уряді. У минулому Шольц блокував більшу допомогу Україні, всупереч волі вільних демократів і зелених - наприклад, постачання ракет Taurus. З початку російського вторгнення політика Берліна щодо Києва - предмет суперечок між учасниками коаліції, визнає Вельберн.

"Німецька допомога Україні зависла в Бундестазі. Але це питання вирішать. Усі основні центристські партії за допомогу Києву, тому знайдуть рішення", - каже Умланд.

Згідно з останніми дослідженнями громадської думки, новим лідером уряду стане Мерц, що, в свою чергу, може призвести до збереження обсягу допомоги Україні на стабільному рівні або навіть до її збільшення.

Німеччина займає друге місце після США за обсягом допомоги Україні. Станом на серпень 2024 року Берлін надав Києву 14,7 мільярда євро. У той же час Сполучені Штати виділили 75,1 мільярда євро.

Німецькі політики, остерігаючись повторення руйнівного хаосу, який супроводжував Веймарську республіку на початку минулого століття, ускладнили процес проведення позачергових виборів. Передусім канцлер повинен винести на голосування вотум довіри до свого уряду, який, ймовірно, програє. Після цього президент має 21 день для розпуску Бундестагу. Дострокові вибори заплановані на 60 днів пізніше, і коаліційні партії вже домовилися про дату — 23 лютого.

Згідно з результатами опитування, проведеного INSA для видання Bild, основна опозиційна партія ХДС/ХСС демонструє підтримку на рівні 32%. На другій позиції знаходиться ультраправий рух Альтернатива для Німеччини з 19%. Соціал-демократична партія (СДП) отримала 15%, тоді як Зелені мають 10%. Союз Сари Вагенкнехт, що представляє крайніх лівих, набирає 7%. Ліві та вільні демократи можуть розраховувати лише на 4%, що не дозволяє їм подолати 5% бар'єр для потрапляння до парламенту.

Якщо вірити цьому розкладу, можлива тільки одна конфігурація: велика коаліція ХДС-ХСС і СДП, вважає Умланд. У ній канцлер буде від ХДС, а СДП - молодші партнери.

Передбачити, якою буде німецька підтримка Україні в наступному році, досить складно. За словами Фройденштейна, нинішній обсяг у €4,4 млрд на 2025 рік є лише мінімальним. Новий уряд може вирішити підвищити цю суму, особливо в разі, якщо Трамп вирішить скоротити американську допомогу. Багато залежатиме від того, чи вдасться досягти миру в Україні наступної весни за сприяння Трампа. Це матиме значний вплив на обсяги та характер німецької підтримки Києва.

Мерц демонструє більш виразну опозицію до Путіна в порівнянні з Шольцом, зазначає Фройденштейн.

Шольц настільки непопулярний, що, мабуть, втратить пост лідера СДП, вважає Умланд. Альтернатива для Німеччини хоч і може набрати більше депутатських місць, але в новому Бундестазі буде так само ізольована та стигматизована, як зараз.