Китай挑戦しているアメリカに対して南太平洋で。

Китайські випробування міжконтинентальної ракети у тихоокеанському регіоні непокоять сусідні країни. Своїми діями Китай кидає виклик військовому домінуванню США в регіоні.

6 липня китайський атомний підводний човен здійснив запуск ракети з імітацією боєголовки у міжнародних водах Південно-Тихоокеанського регіону, про що повідомила державна інформаційна агенція "Сіньхуа". Відомо, що випробування пройшло успішно.

Країни регіону відреагували на китайські військові випробування різкою критикою. Глава МЗС Австралії Пенні Вонг назвала дії Китаю такими, що дестабілізують регіональну безпеку. Японія закликала Китай переглянути свої дії. У Новій Зеландії, своєю чергою, заявили, що не хочуть , аби Китай використовував південно-тихоокеанський регіон як випробувальний майданчик для ракет. "Ми глибоко стурбовані китайськими випробуваннями ракет, здатних нести атомну зброю, у південній частині Тихого океану", - сказав міністр закордонних справ країни Вінстон Петерс.

Регіон на південь від Тихого океану вже в ХХ столітті став ареною гонки озброєнь. Атол Бікіні, що є частиною Маршаллових островів, після закінчення Другої світової війни слугував місцем для численних ядерних випробувань, організованих США. У повоєнний період Вашингтон забезпечував домінуючу роль у формуванні безпекової архітектури цього регіону.

Ракета дальністю до 12 тисяч кілометрів

Китайські військові випробування - виклик для США. Хоча офіційні ЗМІ Китаю не опублікували жодних подробиць, націоналістично налаштовані військові експерти в китайських соцмережах висувають припущення щодо можливих технічних характеристик випробуваної ракети. "Ідеться про міжконтинентальну балістичну ракету серії "Цзюйлан" (JL-3), що запускається з підводного човна", - каже, приміром, підполковник Чжан Цзюньше з Китайського інституту військово-морських досліджень.

"Цзюйлан-3", що в перекладі з китайської означає "Гігантська хвиля-3", наразі знаходиться на етапі розробки. Цій ракеті приписують максимальну дальність польоту до 12 тисяч кілометрів та можливість несення декількох ядерних боєголовок. Офіційно Китай повідомив про три успішні тестування даної ракети, які були проведені у 2018 і 2019 роках. На думку Чжана, "потенційними цілями цих ракет є не бойові підрозділи на передовій, а стратегічні об'єкти, такі як командні центри, військові бази й інфраструктура енергопостачання", підкреслюючи, що ця зброя слугує засобом для всебічного стримування.

За його словами, ракету запустили з атомного підводного човна типу 094 класу "Цзінь". Цей підводний човен довжиною 135 метрів, укомплектований екіпажем зі 120 моряків, може перебувати у плаванні протягом 70 днів. Наразі у складі китайського флоту перебуває шість таких підводних човнів. Чжан припускає, що в нинішній операції міг бути задіяний модифікований підводний човен. За даними Nuclear Threat Initiative, аналітичного центру, що базується у Вашингтоні, окрім підводних човнів класу "Цзінь", Китай експлуатує ще 59 атомних ударних підводних човнів.

Ядерний удар у разі потреби

"Навіть у разі виходу з ладу всього іншого озброєння, китайський підводний човен залишиться цілком готовим завдати ядерного удару у відповідь," - зазначає підполковник Чжан. Він підкреслює, що Китаю лише потрібно вибрати будь-яку локацію в міжнародних водах Тихого океану.

У вересні 2024 року Китай здійснив запуск міжконтинентальної ракети з імітатором ядерної боєголовки, націливши її на південно-тихоокеанський регіон, при цьому старт відбувся з материкової частини країни. За інформацією з Пекіна, ракета приземлилася в заздалегідь визначеній зоні біля берегів Французької Полінезії. Це стало першим випадком за більше ніж 40 років, коли Китай протестував ракету великої дальності над міжнародними водами. Як тоді, так і зараз китайська сторона підкреслила, що всі сусідні країни були заздалегідь попереджені, і що навчальні маневри не мали на меті загрожувати жодній конкретній нації чи об'єкту.

Проте, Китай, безсумнівно, має намір переформатувати баланс сил у Тихоокеанському регіоні. Могутня військова присутність США та їх союзників у цій зоні викликає занепокоєння в Пекіні. Комуністичний режим прагне гарантувати, що зможе адекватно відповідати на будь-які військові агресії. Водночас, як ядерна держава, Китай взяв на себе зобов’язання не здійснювати перший ядерний удар.

"На сьогоднішній день Китай активно ставить під сумнів регіональну архітектуру безпеки, створену США, на різних рівнях", - зазначав Фелікс Гайдук, керівник дослідницької групи з питань Азії у берлінському Фонді "Наука та політика" (SWP), ще у 2024 році. Тоді, два роки тому, 29 країн брали участь у навчаннях під керівництвом США, в яких взяли участь 40 військових кораблів поблизу американської військової бази Перл-Харбор у Тихому океані. Серед учасників п'ятитижневих навчань був і німецький Бундесвер.

Все зростаючі тривоги

У 2024 році Гайдук зазначив, що, охарактеризувавши американський порядок як "пережиток" епохи "холодної війни" та просуваючи концепцію регіонального порядку "від азіатів і для азіатів" під керівництвом Китаю, Пекін намагається реалізувати свої стратегічні цілі. Експерт підкреслює, що Китай активно використовує військові засоби для досягнення цієї мети: посилює бойову готовність своєї армії, укріплює двосторонні безпекові партнерства та збільшує свою військову присутність у значних районах Південнокитайського моря.

У південно-тихоокеанському регіоні зростає тривога щодо ситуації з безпекою. Сем Роггевен і Девід Валланс з австралійського аналітичного центру Lowy Institute у своєму дослідженні, опублікованому в червні 2026 року, зазначають, що "ракети Народно-визвольної армії Китаю є найбільш ефективним засобом для завдання далекобійних ударів по Австралії". Вони також підкреслюють, що у випадку великомасштабного конфлікту регіону бази на півночі Австралії можуть стати мішенями для Народно-визвольної армії.

Ще минулого місяця вчені з Австралії не виявили переконливих свідчень у публічно доступних джерелах, що китайська ракета може досягнути всієї території материкової Австралії, якщо її запустити з континентального Китаю. Основні міста Австралії знаходяться на східному узбережжі, що є найвіддаленішою від Китаю зоною. Однак після ракетних тестів, проведених у південній частині Тихого океану з використанням підводного човна, ситуація, безумовно, змінилася.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час саміту Альянсу в Анкарі зазначив, що ракетний запуск з боку Китаю є важливим сигналом для військового союзу. "Це ще раз підкреслює, що ми не можемо дозволити собі бути наївними", - підкреслив Рютте. Він також додав: "І ми такими не є". НАТО, яке очолюється США, продовжує залишатися військовим альянсом, зосередженим на європейських питаннях. Ідея можливого розширення НАТО на схід, зокрема через можливий вступ Японії, поки що залишається лише в рамках теоретичних обговорень.