Китай розширює свій ядерний потенціал: чи є ймовірність, що Пекін здійснить перший напад? -- Reuters
Паралельно з активним розвитком традиційних військових можливостей, Китай активно працює над розширенням чисельності та потенціалу своїх ядерних арсеналів.
Цю інформацію наводить Reuters, посилаючись на американських військових аналітиків та фахівців у сфері контролю озброєнь.
Згідно з інформацією, наданою американським "Бюлетенем атомних вчених", Китай активніше за інших ядерних держав розширює та оновлює свої ядерні запаси, вже досягнувши приблизно 600 ядерних боєголовок.
У документі, підготовленому цією некомерційною організацією, зазначається, що Китай здійснює будівництво приблизно 350 нових шахт для ракет, а також кілька нових баз для мобільних пускових установок.
Згідно з оцінками, китайська армія володіє приблизно 712 установками для запуску наземних ракет, хоча не всі з них призначені для застосування ядерної зброї. Відзначається, що 462 з цих систем здатні нести ракети, які можуть досягати території континентальних Сполучених Штатів.
У бюлетені зазначається, що численні пускові установки розроблені для ракет короткої дальності, які можуть націлюватися на регіональні об'єкти, однак більшість із них не призначені для виконання ядерних атак.
У своєму річному звіті, присвяченому військовій потужності Китаю, Пентагон прогнозує, що до 2030 року китайські збройні сили можуть мати більше 1000 активних ядерних боєголовок.
У цьому контексті Китай має намір зміцнити свої військові можливості, розвиваючи широкий спектр озброєнь — від малопотужних високотехнологічних крилатих ракет до потужних міжконтинентальних балістичних ракет, здатних мати вибухову силу в кілька мегатонн.
Пентагон вважає, що, незважаючи на офіційну позицію Китаю, його військова стратегія може передбачати використання ядерної зброї в якості першого кроку у відповідь на конвенційні атаки, які можуть поставити під загрозу життєздатність його ядерних сил, а також системи командування і управління, або ж ті, що наближаються до наслідків ядерного удару.
Відповідно до звіту Пентагону, опублікованого наприкінці минулого року, Пекін може розглянути варіант першого застосування ядерної зброї, якщо втрата звичайних військ на Тайвані "сильно поставить під загрозу" існування комуністичного режиму.
Міністерство оборони Китаю висловило незгоду з "будь-якими спробами перебільшити так звану 'китайську ядерну загрозу', які мають на меті дискредитувати та принизити Китай, а також свідомо вводити в оману світову спільноту".
У політиці національної оборони на 2023 рік Китай повторив свою тривалу обіцянку уникати першого застосування ядерної зброї за будь-яких умов. Ця концепція, відома як політика "не бути першим", також містить запевнення, що Китай не використовуватиме ядерну зброю та не буде загрожувати її використанням проти країн, які не володіють ядерними арсеналами.
Міністерство оборони Китаю в Пекіні оголосило, що "ядерну війну неможливо здобути, і її не слід ініціювати", підкреслюючи, що країна дотримується "стратегії ядерної самооборони та політики ненападення з використанням ядерної зброї".
Нещодавно президент США Дональд Трамп висловив думку, що глава Китаю Сі Цзіньпін не буде вдаватися до агресії щодо Тайваню до того моменту, поки він займає свою посаду в Білому домі.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив припущення, що перед можливою агресією Китаю проти самопроголошеного острова Тайвань, лідер Китаю Сі Цзіньпін може звернутися до свого "молодшого партнера" Володимира Путіна, президента Росії. Він міг би запропонувати напад на країни НАТО в Європі, щоб відволікти увагу Альянсу від ситуації в Тихому океані.
Нагадуємо, що під час військового параду в Пекіні Китай представить чотири нові протикорабельні ракети, які можуть становити загрозу для флоту США в Тихоокеанському регіоні.
