Краткий курс по Трампологии

У 2014 році в Україні з'явилася нова, надзвичайно популярна професія — прикладне путінознавство. Численні фахівці почали детально вивчати особистість російського лідера, прагнучи розгадати його плани та дії Кремля в найближчому майбутньому, а також знайти шляхи для перемоги над режимом путіна.

У 2025 році у нашій культурі з'явилася нова, унікальна дисципліна – трампологія. Сьогодні українці досліджують внутрішній світ 47-го президента США, вивчаючи його біографію, особисті звички, слабкості, а також аналізуючи його публічні висловлювання та жести.

Експертами щодо Дональда Трампа стають практично всі, хто активно користується соціальними мережами. Щодня тисячі коментаторів діляться своїми думками про те, які очікування можна мати від цього американського лідера та як Україні найкраще взаємодіяти з Трампом, щоб забезпечити свої інтереси.

Перелічити всі озвучені думки просто нереально, але спробуємо класифікувати хоча б основні школи української трампології.

Для цієї категорії інтернет-аналітиків Дональд Трамп продовжує залишатися знаковою фігурою сучасності – героєм, що протистоїть лівій тиранії та відстоює справжню свободу.

Кожен неоднозначний крок 47-го президента отримує від "віруючих" своє пояснення та виправдання. Вони часто вважають, що дії Трампа є втіленням складних стратегій і хитромудрих задумів, які не під силу зрозуміти звичайному спостерігачеві.

У свідомості "віруючих" прихильників Трампа його політика вважається найкращою для України та її громадян. Всі проблеми, що виникають у взаєминах між Києвом і Вашингтоном, такі як лютневий інцидент в Овальному кабінеті, повністю перекладаються на плечі українського керівництва.

Кілька місяців тому більшість наших співгромадян виявляли значну віру в нового американського президента та його видатні таланти. 54% українців вважали, що прихід Трампа принесе користь. Наразі ж ті, хто продовжує вірити в нього, з цілком зрозумілих причин стають меншістю.

Однак невелика група прихильників Дональда Трампа залишиться в Україні незалежно від того, які дії вчиняє американський президент і як його рішення позначаються на нашій державі.

На відміну від "віруючих", інші категорії прихильників Дональда Трампа не мають схильності до ідеалізації його особистості. Проте кожна з цих груп формує своє уявлення про президента США та розробляє власні стратегії взаємодії з ним.

Вони акцентують на негативних психологічних рисах президента Трампа, таких як нарцисизм, егоцентризм і емоційна нестабільність. "Маніпулятори" впевнені, що, вміло використавши ці особливості, можна досягти вигоди для України та її інтересів.

Заповітна мета "маніпуляторів" полягає в тому, щоб зіткнути непомірне его Дональда Трампа з так само великим его Володимира Путіна. На кінець минулого року ця стратегія здавалася найбільш вигідною для Києва. "Маніпулятори" планували підкреслювати позитивні риси нового президента США, підігріваючи його самолюбство та підштовхуючи 47-го президента до думки, що якщо він піде на поступки Москві, то це може підірвати його імідж сильного лідера.

На жаль, перші місяці президентства Дональда Трампа виявили, що росіянам вдається ефективніше маніпулювати його емоціями, ніж українцям. Яскравим прикладом цього є ситуація з молитвою Путіна за Трампа. Крім того, існують підозри, що на емоційному рівні Трамп все ще відчуває неприязнь до України, зокрема через допомогу, яку українці надали демократам під час виборів 2016 року, а також через скандал "Українагейт" 2019 року.

Це значно ускладнює ситуацію для вітчизняних "маніпуляторів". Проте вони, незважаючи на труднощі, продовжують боротися і не втрачають віри в можливість досягнення успіху.

Подібно до "маніпуляторів", вони вважають, що особистісні характеристики Дональда Трампа можна і потрібно поставити на службу Україні. Але на відміну від "маніпуляторів" пропонують експлуатувати не емоції американського лідера, а його раціо.

Для "ділків" Трамп постає, перш за все, як бізнесмен, що переслідує свої інтереси. З ним слід вести переговори в дусі ділового спілкування: пропонувати вигідні угоди, які принесуть користь як Вашингтону, так і Києву. Лише в такому випадку Україна може сподіватися на підтримку нової адміністрації США у боротьбі з РФ.

Саме серед вітчизняних "ділків" народилася ідея угоди про рідкісноземельні метали - в обмін на продовження американської військової допомоги.

Однак, намагаючись втілити цей підхід у життя, українці стикнулися з щонайменше двома суттєвими труднощами. Як можна закликати до взаємовигідного співробітництва, якщо Трамп, як бізнесмен, вважає за вигідне налагодити стосунки з путінською Росією? І як вести мову про взаємну вигоду, коли Трамп віддає перевагу грі з нульовою сумою та бачить свою вигоду в експлуатації і підкоренні України?

В Києві досі не вдалося отримати відповіді на ці питання.

На відміну від "маніпуляторів" та "ділків" вони не бачать можливості підібрати ключик до самого Дональда Трампа. З погляду "приборкувачів", наша країна виграє лише в тому разі, якщо волюнтаризм Трампа вдасться обмежити. Отже, необхідно шукати підходи не до 47-го президента США, а до тих, хто потенційно здатний на нього вплинути.

Еліти США. Медійний простір Америки. Громадянське суспільство в Сполучених Штатах. Прихильники України та непохитні противники Росії серед членів Республіканської партії. Інші потенційні лобісти, з думкою яких Трамп буде змушений враховуватися.

Стратегія стримування Дональда Трампа виявилася доволі ефективною в період його першого терміну з 2017 по 2021 рік; в цей час Київ отримав "Джавеліни", тоді як Москва зіткнулася із санкціями щодо "Північного потоку-2".

Однак 2025-го президент Трамп виявився менш залежним від республіканського істеблішменту і вільнішим у своїх діях.

Під його впливом ламаються давні американські традиції, а в оточенні президента домінують особи на зразок Стіва Уіткоффа. Для місцевих «приборкувачів» це є суттєвим недоліком. Хоча вони намагаються заспокоїти Трампа, звертаючись до іншої Америки, наразі результати їхніх зусиль залишаються незадовільними.

Серед усіх українських трампологів ця група відзначається найбільшим песимізмом. Вони, називаючи себе "скептиками", не вірять у можливість України успішно вплинути на емоції Дональда Трампа або його раціональні мотиви.

Вони сумніваються, що американському істеблішменту, суспільству чи будь-якій іншій силі вдасться контролювати 47-го президента Сполучених Штатів.

Згідно з поглядами певних "скептиків", слід врахувати, що в недалекому майбутньому адміністрація Трампа може стати недоступною для Києва в якості стратегічного союзника.

Згідно з думкою "скептиків", слід зосередити увагу не на підтримці з боку США, а на швидшому пошуку альтернативних шляхів. Не на намаганні знайти спільну мову з новою адміністрацією США, а на активізації діалогу зі звичною Європою. Адже нинішня політика Дональда Трампа становить загрозу не тільки для України, але й для безпеки Європи в цілому.

Дійсно, навіть найбільш вперті "скептики" погоджуються, що військовий потенціал Європи в даний момент значно поступається американському. Без підтримки з-за океану Києву буде вкрай складно.

Ймовірно, ще до кінця 2025 року стане зрозумілим, які з перерахованих методик себе виправдали, а які - ні. Але поки що кожен із нас вільний обрати ту школу трампології, яка імпонує особисто йому.