Корпоратизація комунальних підприємств – це перетворення, яке здатне істотно змінити обличчя України.

Навіщо потрібна корпоратизація комунальних підприємств та як це вплине на їх фінансове становище?

Україна стоїть на порозі значних змін у сфері комунального управління. Корпоратизація комунальних підприємств є не лише актуальною потребою, а й важливим кроком до інтеграції з Європейським Союзом.

Ця реформа здатна забезпечити ефективність, прозорість і стабільність управління, що так необхідно для стійкого розвитку держави.

Сьогодні в Україні функціонує понад 14 тисяч комунальних підприємств, значна частина з яких є збитковими та залежними від державного чи місцевого фінансування.

Ключовими викликами є недостатня ефективність менеджменту, брак прозорості в фінансових процесах, політичний тиск на прийняття рішень та залежність від державного фінансування.

Корпоратизація передбачає перетворення цих підприємств на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Цей процес сприяє впровадженню новітніх стандартів корпоративного управління, створює чіткі рамки відповідальності між акціонерами та керівництвом, а також відкриває можливості для залучення інвестицій завдяки підвищеній довірі до компаній.

Реформа є частиною інтеграційного процесу України до ЄС. Угода про асоціацію передбачає приведення українського законодавства до європейських стандартів, зокрема у сфері корпоративного управління. Європейський Союз та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) рекомендують корпоратизацію як ефективний інструмент для підвищення прозорості управління.

У численних країнах Європейського Союзу корпоратизовані комунальні підприємства стали яскравим прикладом успішних реформ державного сектору. Це призвело до зниження корупційних ризиків, раціональнішого використання фінансових ресурсів та підвищення якості послуг для громадян.

Український уряд розробив План для Ukraine Facility, що включає корпоратизацію як один із ключових елементів реформ. Документ передбачає завершення трансформації комунальних підприємств у корпоративні структури до 2025-2026 років. Крім того, з 2027 року буде заборонено дотаційне фінансування підприємств із державного та місцевих бюджетів, що стимулюватиме їх перехід на самоокупність і впровадження ефективних бізнес-моделей.

Очікуваними наслідками реформи є забезпечення прозорості та підзвітності завдяки незалежним наглядовим органам і обов'язковим аудитам. Це також сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості через залучення фінансування від міжнародних донорів, зменшенню корупційних ризиків завдяки чіткому розподілу ролей між власниками та менеджерами, а також досягненню фінансової стабільності та відповідності європейським стандартам.

Впровадження реформи зіштовхується з різними труднощами, такими як місцевий опір, брак досвіду в корпоративному управлінні та нестабільна обстановка через війну. Однак ці перешкоди можуть бути подолані завдяки міжнародній допомозі, освітнім ініціативам та активній інформаційній кампанії, що роз'яснює громадянам переваги цієї реформи.

Корпоратизація комунальних підприємств відкриває двері до створення дієвої системи управління, яка може стати основою для економічного прогресу в Україні. Однак для успішної реалізації цієї реформи необхідна активна підтримка з боку суспільства, бізнесу та міжнародних партнерів.

Корпоратизація, сама по собі, не призведе до миттєвого підвищення доходів населення або зниження тарифів. Ці зміни залежать від загальної економічної ситуації та соціальної політики країни. Проте, вона може суттєво підвищити ефективність управлінських процесів у підприємствах. Якщо компанії зосередяться на оптимізації витрат і ліквідації зайвих втрат, а також корупційних практик, це дозволить уникнути необґрунтованого підвищення тарифів.

Окрім цього, процес корпоратизації відкриває можливості для залучення інвестицій і модернізації інфраструктури, що, в свою чергу, сприятиме зменшенню втрат води та тепла, які нині лягають на плечі споживачів. Одночасно, забезпечення підтримки для найбільш уразливих груп населення через субсидії залишається обов'язком держави.

На перший погляд, здається, що впровадження корпоратизації призводить до зайвих витрат на утримання наглядових рад та проведення аудиту. Проте це лише ілюзія. Насправді, наглядові ради та аудит виконують важливу роль, допомагаючи уникнути значніших фінансових втрат. Наглядові ради функціонують постійно, ухвалюють стратегічні рішення, здійснюють контроль за діяльністю компаній та сприяють прозорості їхньої роботи. Аудит, у свою чергу, забезпечує додатковий рівень нагляду, відкриваючи діяльність підприємств для громадськості.

Безумовно, це пов'язано з витратами, проте витрати на належний контроль і запобігання неефективним рішенням значно менші, ніж ті мільйони, які доведеться витратити на покриття збитків або боргів, що виникають внаслідок корупції чи управлінських помилок.

У цьому контексті неможливо обійтися без існуючих контрольних органів, таких як Держаудитслужба чи Держпродспоживслужба. Хоча державні контролюючі структури відіграють важливу роль, їхня основна задача полягає у перевірці виконання оперативних завдань. Вони не займаються безперервним стратегічним управлінням підприємств. Наглядові ради виконують додаткову функцію, що полягає у проактивному плануванні, прийнятті стратегічних рішень, управлінні ризиками та контролі за їх реалізацією. Це не є заміною наявним органам, а радше їх доповненням. Зарубіжний досвід підтверджує ефективність такої моделі.

Переймання іноземного досвіду полягає не у копіюванні, а в адаптації перевірених підходів до українських реалій.

У Швеції компанія з теплопостачання Stockholm Exergi функціонує як спільне підприємство, що об'єднує муніципальні органи та приватних інвесторів. У цьому випадку 50% акцій належить муніципалітету, а інші 50% — приватним інвесторам. Для забезпечення взаєморозуміння та співпраці між сторонами була створена наглядова рада, яка враховує інтереси обох учасників. Це сприяє наданню високоякісних послуг та підтримці фінансової стабільності. Завдяки постійному контролю та професійному управлінню підприємство здатне функціонувати з мінімальними витратами, забезпечуючи при цьому надійні послуги.

Для України є критично важливим створити власну модель, при цьому враховуючи успішні практики, які зарекомендували себе в інших країнах.

У нашій сучасності важливо звернути увагу на проблему завищених премій та заробітних плат керівників. Яскравим прикладом цього є ситуація в "Нафтогазі", яка викликає обґрунтоване обурення суспільства. Основне завдання полягає в забезпеченні прозорості та контролю над системою винагород. Корпоратизація є лише інструментом; якщо його використовувати неправильно, він не принесе бажаних результатів. Цей випадок ілюструє не стільки недоліки самої ідеї, скільки проблеми її втілення.

Корпоратизація не є панацеєю для всіх проблем, але вона закладає основи для стабільних змін у майбутньому. Ось як це може виглядати:

Важливо пам'ятати, що корпоратизація -- це не чарівна паличка, але це важливий крок до ефективнішого, прозорішого і незалежного управління комунальними підприємствами. Без цього кроку комунальні підприємства і надалі працюватимуть на зношеній інфраструктурі і постійними боргами.

Корпоратизація відкриває нові горизонти для України в контексті модернізації управлінських систем комунальних підприємств. Це не лише зменшення корупційних ризиків, а й значне підвищення якості обслуговування населення. Дана ініціатива є не тільки технічним нововведенням, а й важливим кроком у реформуванні національної економіки. Завдяки корпоратизації можливо ефективно вирішувати застарілі проблеми, вдосконалити управлінські процеси, забезпечити умови для сталого розвитку та адаптувати українське законодавство до європейських стандартів.