Кремль ризикує стати залежним від імпортованого пального, оскільки удари по нафтопереробних заводах призвели до знищення половини галузі.

Українська розвідка передбачає, що до завершення року Росія може втратити до 60% своїх нафтопереробних потужностей, що призведе до її залежності від імпорту пального. Незважаючи на зусилля знайти підтримку в Білорусі, Китаї чи Індії, реальної допомоги не буде — союзники відходять, а ресурси Кремля швидко виснажуються.

Про це OBOZ.UA розповів економічний оглядач В'ячеслав Ширяєв. За його словами, повідомлення розвідки - це не лише констатація наявного дефіциту, а й сигнал про плани та інтенції, які можуть підсилити цей дефіцит.

"Розвідувальні дані надходять до Києва для здійснення цих атак, щоб обійти систему протиповітряної оборони, яка захищає нафтопереробні заводи. Таким чином, все, що можливо, буде знищено або зупинено в європейській частині," - підкреслив він. Іншими словами, ризик залежності від імпорту викликаний не лише технічними труднощами в Росії, а й свідомою стратегією виведення з ладу промислових об'єктів.

Ширяєв просто пояснює свою точку зору: якщо в державі суттєво зменшено потужності з переробки нафти, це автоматично призводить до зменшення власних запасів пального. Він зазначає, що це може становити від 60% до 100%, залежно від напрямків дій України, використовуваних засобів та їх дальності. Він підкреслює, що критичною межею для паливного ринку є 50%, перевищення якої вже призведе до серйозних проблем у стабільності.

Тобто ключовий фактор - не лише фізичний стан НПЗ, але й системність ударів. "Якщо Україна планує до кінця року 60%, це означає, що удари продовжуватимуться, що вони щотижня вибиватимуть 2-3 великих об'єкти. І, відповідно, плани дуже серйозні та систематичні", - зазначив він.

У обговоренні також піднімається питання, хто зможе заповнити існуючий дефіцит. Найбільш очевидним кандидатом вважається Білорусь, проте Ширяєв акцентує увагу на політичних обмеженнях. "Якщо Росія стає надто залежною від білоруського постачання, це може означати сотні тисяч тонн бензину. А що відбуватиметься в контексті угоди з Трампом? Що, якщо Лукашенко вирішить, що не може віддати Росії стільки пального, адже воно також необхідне нам?" - наголошує Ширяєв. Інакше кажучи, залежність від партнера, який також має свої економічні інтереси, не є стабільним і довготривалим рішенням.

Однак, індекси поведінки великих гравців - Індії, Китаю, США можуть істотно вплинути на те, наскільки Росія зможе знайти зовнішні джерела пального. Якщо міжнародна політика штовхає частину потенційних постачальників утриматися від активної співпраці з Кремлем, то запасів на ринку Росії не вистачить. "Я думаю, що Путін взагалі ніяких варіантів не має", - робить висновок Ширяєв, підкреслюючи тиск зовнішніх факторів.

Якщо імпорт дійсно забезпечить близько 60% потреб, це матиме значні логістичні та економічні наслідки: підвищення цін на бензин і дизель у внутрішньому ринку, дефіцит у деяких регіонах, затори на автозаправках та зростання витрат для держави і підприємств. Для військових потреб це також матиме критичне значення — обмеження пального ускладнить переміщення техніки та організацію постачання.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, компанії "Газпром", "Роснефть" і РЖД опинилися в борговій ямі, що перевищує 12 трлн рублів (близько $152 млрд) — це безпрецедентний показник в історії Росії. Через накладені санкції, зниження обсягів експорту та високі процентні ставки ці підприємства зазнають значних фінансових труднощів і стають все більше залежними від державної підтримки, яку Кремль вже не в змозі надати через зростаючі військові витрати.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!