Кризова ситуація у Верховній Раді: причини відсутності голосів, питання щодо співпраці з МВФ та коментарі Зеленського.

Внаслідок фактичної втрати монобільшості Верховна Рада опинилася в глибокій кризі: важливі для країни законопроекти не отримують підтримки, а робота парламенту все більше затягується. На цьому фоні з Банкової надходять навіть жорсткі сигнали — зокрема, звучать заяви про можливу мобілізацію депутатів для відновлення порядку. Фокус розкрив, що насправді відбувається у парламенті та як самі "слуги народу" пояснюють існуючу ситуацію.

Верховна Рада України опинилася на порозі політичного безсилля: монобільшість втратила здатність ефективно голосувати, важливі рішення затягуються, а президент вдається до рішучих заяв щодо мобілізації депутатів. В таких умовах під загрозою виявляється не лише функціональність парламенту, але й фінансова стабільність держави.

Як зазначив депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко, 25 березня частина голосувань у Верховній Раді не відбулася через елементарну відсутність парламентарів — не вистачало навіть найменшої кількості голосів для ухвалення рішень.

Ключова причина -- не лише дисципліна, а свідоме небажання підтримувати частину рішень. Всередині фракції виник так званий "тихий саботаж": депутати відмовляються голосувати за непопулярні законопроєкти, зокрема ті, що стосуються податків, тарифів і змін для бізнесу.

Суть проблеми полягає в тому, що у провладній фракції "Слуга народу" бракує 226 голосів для ухвалення рішень без залучення інших депутатських груп чи фракцій. Крім того, в останні часи народні депутати все частіше зникають з пленарних засідань або навмисно не підтримують ініціативи уряду Юлії Свириденко та адміністрації президента.

Це формує ситуацію, коли навіть базові рішення потребують окремих переговорів і домовленостей, а парламент працює не як єдина політична сила, а як сукупність ситуативних коаліцій.

На фоні цієї ситуації загострюється напруга і всередині самої фракції. Відповідно до джерел з політичних кіл, деякі депутати обдумують можливість відмови від своїх мандатів. Це пов'язано з небажанням нести відповідальність за непопулярні рішення, а також із страхом перед перевірками з боку антикорупційних структур.

Ситуація досягла критичної точки, що спонукало президента Володимира Зеленського відкрито висловити думку про можливу мобілізацію народних депутатів, фактично застосовуючи це як засіб тиску для відновлення порядку в парламентських рядах.

Однак, ця проблема виходить за рамки лише внутрішньої політики. Ситуація з паралізованим парламентом вже починає загрожувати важливим фінансовим угодам України з Міжнародним валютним фондом. Зокрема, мова йде про можливість отримання наступного траншу в розмірі приблизно 8,1 мільярда доларів, а також про фінансування в рамках програми Ukraine Facility.

Крім того, як зазначає Дмитро Кулеба, політична нестабільність у парламенті негативно впливає на євроінтеграційний рух України, ускладнюючи виконання зобов'язань перед партнерами.

В самій партії "Слуга народу" сучасну ситуацію не сприймають як колапс чи розпад парламенту. Депутат Максим Бужанський впевнений, що Верховна Рада просто повертається до звичного формату роботи після часу, коли фактично існувала монобільшість.

На думку депутата, в перші місяці своєї роботи парламент часто піддавався критиці за те, що діє "як принтер" — більшість ініціатив, які надходили на розгляд, беззастережно отримували схвалення. Він зазначає, що така схема роботи сама по собі є проблемною.

В даний момент обставини змінилися.

Верховна Рада почала працювати в традиційному парламентському режимі, де результати голосувань не є наперед визначеними. Деякі законопроєкти отримують підтримку, інші відхиляються, а частина повертається на доопрацювання. Це не свідчить про кризу, а навпаки — доводить, що парламент почав виконувати свої основні обов'язки. Його завдання не лише голосувати, а ухвалювати рішення, які можуть бути як позитивними, так і негативними, як зазначає депутат у коментарі для Фокуса.

Бужанський також заперечує тезу про кінець монобільшості. На його думку, сама логіка роботи парламенту не повинна зводитися до того, що одна фракція автоматично визначає результат. Верховна Рада, підкреслює він, має враховувати позиції різних політичних сил і шукати баланс через дискусію.

Одночасно депутат визнає, що парламент дійсно перейшов до системи, в якій голоси збираються для кожного окремого рішення. Проте, на його думку, це не є винятком, а скоріше звичайною практикою у парламентській діяльності, адже кожен законопроєкт вимагає переконання, обговорень та досягнення угод між депутатами.

Бужанський вважає, що основною причиною актуальних труднощів є не "саботаж", а брак координації між різними гілками влади.

Він зазначив, що уряд бере на себе зобов'язання перед міжнародними партнерами, зокрема перед Міжнародним валютним фондом, не погоджуючи ці рішення заздалегідь з парламентом. Як наслідок, депутати отримують вже готові рішення, які їм просто потрібно затвердити, не маючи можливості вплинути на процес їх розробки.

"Верховна Рада не є просто секретаріатом, який бездумно погоджує рішення уряду," - підкреслює він.

На думку депутата, саме ця ситуація породжує конфлікт: уряд встановлює умови, а парламент потім опиняється перед вибором — підтримати їх або відхилити, причому не завжди готовий голосувати "під тиском зобов'язань".

Бужанський підкреслює, що деякі вимоги партнерів не лише викликають незадоволення, але й є абсолютно неприйнятними в умовах воєнного часу. Він наводить приклади, такі як пропозиція впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців або можливість перегляду тарифної політики.

На його думку, подібні ініціативи не приносять значного економічного результату, не усувають основні проблеми системи, але водночас викликають додаткове соціальне напруження.

У результаті парламент не готовий їх підтримувати, навіть попри ризики для міжнародного фінансування.

Окремо депутат наголошує: Україна перебуває у стані війни, але це не враховується належним чином у переговорах із партнерами. За його словами, країна фактично працює в умовах форс-мажору, однак до неї продовжують застосовувати стандартні вимоги.

Депутат також акцентує увагу на ще одному прояві кризи – намаганні деяких парламентаріїв відмовитися від своїх мандатів. Він відзначає, що такі настрої дійсно існують: деякі посилаються на особисті причини, інші – на втомленість, а частина просто не бажає нести відповідальність за неприйнятні рішення.

Проте масовий вихід депутатів з парламенту наразі є неможливим. В умовах війни вибори провести не вдасться, і тому склад Верховної Ради залишиться без змін до закінчення воєнного стану. З тієї ж причини варіант розпуску парламенту також не розглядається. Конституція чітко забороняє це в умовах воєнного часу, тому говорити про можливість перезавантаження Ради поки немає сенсу, -- зазначив депутат.

На цьому фоні Бужанський висловив свої скептичні думки стосовно результативності тиску на парламент. Він зокрема зауважив, що заклики "взятися за депутатів" або залучити їх до рядів Збройних Сил України можуть не дати бажаних результатів.

На його думку, застосування тиску не здатне змусити депутатів приймати рішення на голосуванні, а лише загострює ситуацію. Він підкреслює, що парламент має функціонувати через діалог, а не шляхом залякування.

"Сучасні обставини є досить складними, оскільки більшість рішень у період війни за своєю суттю є непопулярними. Саме з цієї причини їх варто максимально обговорювати та узгоджувати, а не нав'язувати, - підкреслює Бужанський."

Нагадаємо, що видання Фокус повідомляло про те, що Верховна Рада приймає рішення в соціально важливих сферах, зокрема у питаннях житлово-комунальних послуг. Парламент надав можливість окремим групам українців звільнитися від оплати за ЖКП, що стало значним кроком у контексті війни та економічних викликів.