Кястутіс Будріс здійснив візит до Херсонської та Миколаївської областей, які зазнали шкоди внаслідок агресії Російської Федерації.
10 червня 2025 року міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, разом із українським колегою Андрієм Сибігою, здійснив візит до Херсонської та Миколаївської областей України, які потерпіли від серйозних руйнувань внаслідок російської агресії. Цю інформацію оприлюднило Міністерство закордонних справ Литви на своїй офіційній сторінці у Facebook.
Під час свого візиту міністри провели зустрічі з керівниками військових адміністрацій обох областей. Вони оглянули результати російських атак, ознайомилися з актуальною безпековою ситуацією, обговорили потреби у допомозі та перспективи відновлення зруйнованих територій. Керівники адміністрацій висловили вдячність Литві за швидку та значну підтримку. Було зазначено, що Литва однією з перших почала забезпечувати регіони необхідними для виживання речами ще з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.
Під час візиту особливу увагу було приділено ситуації в Херсоні, який щоденно піддається прямим обстрілам з боку російських військ. Російські безпілотники здійснюють цілеспрямовані атаки на цивільних осіб, що місцева адміністрація охарактеризувала як "сафарі на людей". Спеціальна комісія ООН, створена для вивчення порушень прав людини в Україні, офіційно визнає ці дії воєнними злочинами. У доповіді, опублікованій 28 травня 2025 року, комісія підтвердила, що систематичні напади російських дронів на цивільне населення в Херсоні та інших населених пунктах правобережної частини Херсонщини є злочинами проти людяності.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс рішуче засудив дії Росії, підкресливши, що винні повинні бути покарані. "Жорстокість Росії важко осмислити. Всі воєнні злочини та злочини проти людяності мають бути покарані найсуворішим чином. Безкарність лише підштовхує до нових вбивств. Ніхто, хто без вагань забирає життя беззбройних людей, не повинен уникнути покарання," - зазначив Будріс.
Цей візит став історичним, адже Херсон вперше відвідала іноземна урядова особа після його деокупації в листопаді 2022 року, що яскраво демонструє відданість Литви підтримувати Україну. Литва також активно закликає до посилення санкцій проти Росії та ініціює створення спеціального трибуналу для розслідування злочинів, скоєних російським керівництвом, про що неодноразово наголошували представники литовського Міністерства закордонних справ.
Під час свого візиту до Києва Кястутіс Будріс також провів зустріч з Андрієм Єрмаком, керівником Офісу Президента України, міністром оборони Рустемом Умеровим та міністром стратегічних галузей промисловості Германом Сметаніним. У ході переговорів були обговорені важливі питання, серед яких: мирний процес, ситуація на фронті, українські військові операції проти російських об'єктів, підготовка до саміту НАТО в Гаазі, санкційна політика, військова допомога Україні та співпраця в оборонній промисловості, зокрема можливості спільного виробництва. Потенційними напрямками були зазначені виготовлення вибухових речовин, мін, боєприпасів, далекобійних дронів, FPV-дронів та відповідних боєприпасів.
За словами Будріса, Європейський Союз планує ввести 18-й пакет санкцій, який стосуватиметься російських нафтових і газових галузей, зокрема газопроводів "Північний потік-1" та "Північний потік-2", а також компанії "Росатом". До цього пакету також увійдуть інші судна "тіньового флоту", російські фінансові установи та сектор інформаційних технологій. Міністр підкреслив, що Литва має намір значно збільшити військову підтримку Україні до 1 мільярда євро у 2025 році, що перевищує попередні зобов'язання країни виділяти 0,25% від ВВП на ці цілі. У новому плані Литва планує виділяти 0,3% ВВП на військову допомогу.
Міністерство закордонних справ України, коментуючи цей візит, акцентувало на значущості міжнародної підтримки для зупинки російського терору та відновлення понівечених територій.
