Мати, представниця ЛГБТ-спільноти та "друга Путіна": все про лідера німецьких ультраправих Алісу Вайдель.

Дехто називає Алісу Вайдель "крижаною принцесою", а дехто - "вовком в овечій шкурі"

У лютому 2025 року проросійська ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" вперше йде на вибори з власним кандидатом у канцлери. А точніше - кандидаткою.

Треба відразу відзначити, що за підсумками цього виборчого циклу "АдН" не має шансів увійти в уряд. Проте рішення вперше офіційно висунути свого кандидата називають серйозним посиленням претензій партії на владу в Німеччині.

Партійні стратеги "АдН" вірять, що після виборів-2025 політична сила має реальні шанси взяти владу у свої руки за чотири роки, у 2029-му.

Тому варто детальніше придивитися до тієї, хто стане обличчям кампанії "Альтернативи для Німеччини" у найближчі два місяці.

Особливо варто зазначити, що Аліса Вайдель є досить суперечливою фігурою навіть для такої контроверсійної та скандальної політичної сили, як "АдН".

45-річна економістка є спільною лідеркою партії "Альтернативи для Німеччини", що в основному складається з чоловіків.

І це не все! Ультраправою партією, що виступає проти мігрантів та одностатевих партнерств, керує відкрита лесбійка, що живе у зареєстрованому партнерстві з мігранткою та виховує дітей за кордоном.

А ще - говорить мандаринською мовою та вважає зразком Маргарет Тетчер.

Однак, згідно з позицією партії, вона впевнена, що Україна упустила можливість стати значущим гравцем у процесі мирного врегулювання конфлікту на своїй території, і що з Росією слід взаємодіяти як з партнером.

Хоча "Альтернатива для Німеччини" має найсильніші позиції на сході, сама Вайдель походить із заходу країни. Вона народилася у місті Гютерсло, у промислово розвиненій землі Північний Рейн - Вестфалія.

Її дід був членом Націонал-соціалістичної робітничої партії та СС і під час Другої світової працював військовим суддею у Варшаві.

Вайдель стверджує, що нічого не знала про кар'єру свого предка за часів нацизму, про яку стало відомо з преси, та не мала контактів з дідусем, який помер у 1985 році. Батьки Вайдель не були пов'язані з політикою.

Лідерка "АдН" отримала освіту в галузі економіки та бізнес-адміністрування в університеті Байройта, де завершила навчання з відзнакою. Після цього вона розпочала кар'єру економістки в компанії Goldman Sachs, яку вважає "ідеальним місцем роботи".

Серед різноманітних професійних позицій, які займала політикиня, можна виділити глобальну інвестиційну компанію Allianz Global Investors, а також підприємство Heristo, що спеціалізується на переробці м'яса та виготовленні кормів для тварин.

Крім того, перед тим як увійти в політичну арену, вона працювала фриланс-консультантом.

Жодна з робіт не тривала більше року або двох.

Вайдель провела найбільшу частину свого життя в Китаї.

Таким чином, вона є однією з небагатьох депутаток Бундестагу, яка володіє мандаринською мовою.

В Китаї Вайдель займалася написанням докторської дисертації, присвяченої китайській пенсійній системі, а також була працівником Банку Китаю.

Іронічно, але саме стипендії, у тому числі від Фонду Конрада Аденауера, який тісно співпрацює з Християнсько-демократичним союзом (ХДС), сприяли перебуванню майбутнього політика в Піднебесній. Цей союз тепер є основним суперником "АдН".

У 2013 році Вайдель стала частиною новоствореної політичної сили "Альтернатива для Німеччини", яка виникла як конкурент ХДС під керівництвом Ангели Меркель.

Вона зробила це в основному через підтримку критичної позиції партії щодо євро.

Натомість її приватне життя видавалося абсолютно невідповідним цінностям, які сповідувала партія.

На момент, коли Вайдель стала членом партії, вона вже була у відносинах із Сарою Боссар — темношкірою жінкою, яка народилася на Шрі-Ланці і змалечку переїхала до Швейцарії.

Зараз ця пара вже 15 років у стосунках, перебуває у зареєстрованому партнерстві та виховує двох хлопчиків.

Багато людей у Німеччині досі не розуміють, як Аліса Вайдель поєднує своє відкрито лесбійське життя з керівництвом у партії, що активно підтримує традиційні сімейні цінності та навіть принижує представників ЛГБТ-спільноти.

Вайдель поділилася, що саме її партнерка стала тим поштовхом, який змусив її звернутися до політики. Вона більше не могла терпіти скарги коханої на недосконалу політичну систему.

Вайдель висловила думку, що її рішення приєднатися до "АдН" не суперечило її гомосексуальності, а навпаки, стало можливим завдяки їй. Вона пов'язала це з питаннями безпеки та міграційної політики.

Кажуть, що геї та лесбійки часто не наважуються виходити на вулиці разом, оскільки в Німеччині існують райони, які вважаються небезпечними для представників ЛГБТ-спільноти, де їх переслідують "мусульманські угруповання".

Вона дотепер не наважується публічно виступати проти тих людей у її партії, які є абсолютно нетерпимими щодо геїв та лесбійок, і обирає відмовчуватись. У цьому її критики вбачають прояв її політичного пристосуванства.

Вайдель спростовує всі обвинувачення в недолюбленні ЛГБТ-рухів, підкреслюючи, що не дозволяє жодного втручання у своє особисте життя та сімейні справи. Коли одностатеві шлюби отримали законний статус у Німеччині, вона зазначила, що це питання є надто незначним у порівнянні з такими серйозними викликами, як масова міграція.

Вайдель може без жодних вагань висловлювати свої почуття до партнерки, наголошуючи на тому, що "не помічає її раси", і водночас виступати з палкими антимігрантськими заявами на трибуні Бундестагу.

І варто зазначити, що членів її партії в Німеччині вважають правими екстремістами через їхні ксенофобські коментарі щодо "злочинного" мультикультурного змішування народів.

Вайдель демонструє яскраву нетерпимість до неосвічених біженців, в той час як вона виявляє повагу до, наприклад, банкірів з Пакистану.

Чимало галасу в німецькій пресі наробив також той факт, що Вайдель була зареєстрована у Швейцарії.

І саме в цьому місці в даний час мешкає її сім'я. Це, в свою чергу, також суперечить образу "Альтернативи для Німеччини" як "найбільш патріотичної політичної сили" в країні.

Аліса Вайдель продовжує свій спосіб життя, розділяючи час між Швейцарією та Німеччиною, зокрема перебуваючи в Берліні під час засідань Бундестагу.

У партії її за це осуджують, але лише поза камерою.

Незважаючи на всі суперечки, Вайдель постає як "глядач з розумом" серед радикальних елементів і екстремістів "АдН".

Вона має охайну зачіску і вдягає класичні піджаки разом з білою сорочкою та перловими прикрасами. Її виступи перед камерами зазвичай відрізняються стриманістю та гармонійною врівноваженістю.

Дехто називає її "крижаною принцесою", а дехто - "вовком в овечій шкурі".

Вважається, що її стриманий підхід дозволяє залучити більшу аудиторію. Проте, така ж стриманість також ставила Вайдель перед певними викликами в межах партії.

Кілька років тому вона намагалася вигнати з партії чи не найбільш одіозного її члена Бйорна Гьоке, якого навіть суд дозволив називати фашистом.

Однак її позиція викликала обурення у більш радикальних представників, внаслідок чого Вайдель змушена була відмовитися від своїх принципів. Вона перестала наполягати на виключенні Гьоке і навіть почала з'являтися на заходах поруч із ним.

У контексті своїх політичних переконань, Вайдель проявляє симпатії до ідеїв "Залізної леді" Маргарет Тетчер.

Вона виступала за низькі податки, скорочення соціальних виплат і приватизацію - погляди, близькі й кандидатці у канцлери від "АдН".

"Я вражена її життєвим шляхом та здатністю чинити опір обставинам, навіть у найскладніші моменти. Тетчер стала лідером Британії в період економічної кризи і змогла повернути країну до стабільності," - зазначила Вайдель, проводячи паралелі між минулим та сучасною економічною ситуацією в Німеччині.

Вайдель постійно відстоювала ідею реформування Європейського Союзу, але в разі їх провалу вона прагнула би до реалізації Dexit.

У рамках програми "АдН" перед виборами в лютому підкреслюється важливість виходу Німеччини з Європейського Союзу та формування "нового європейського співтовариства". Також акцентується на необхідності покинути зону євро і запровадити стабільну національну валюту.

Також Вайдель виступає за скасування заборони на двигуни внутрішнього згоряння, повернення Німеччини до ядерної енергетики, відновлення вугільного виробництва електроенергії, відмови від кліматичної політики ЄС і переходу на альтернативну енергетику, посилення політики щодо надання притулку та примусове повернення мігрантів на кордонах.

Як прихильниця класичних джерел енергії, Вайдель відкрито звертає свою увагу на Росію.

Вона виступає за безперешкодну торгівлю з Росією та термінове скасування антиросійських санкцій для забезпечення "доступного" енергетичного постачання. Ці ідеї також відображені в передвиборчій програмі партії "АдН", яка включає вимогу відновлення газопроводу "Північний потік" та розширення економічних зв’язків Німеччини з Євразійським економічним союзом.

Щодо позицій лідерки провідної проросійської партії в Німеччині стосовно російсько-української війни, українці навряд чи знайдуть в них щось нове або несподіване.

Вайдель виступає за термінове зупинення не лише військової, а й фінансової підтримки України, вважаючи, що наша країна не має перспектив стати членом ЄС та НАТО в майбутньому.

Вона зазначає, що Україна "втратила контроль" над процесом врегулювання конфлікту, і тепер рішення прийматимуться в Москві та Вашингтоні. Саме ці два міста вона обрала б для своїх перших візитів, якщо б отримала посаду канцлерки.

"АдН" іде на вибори з мантрою про необхідність припинення війни в Україні - й байдуже, яку ціну за це доведеться заплатити самій країні-жертві агресії. Домовленість про мир, на думку Вайдель, повинна враховувати інтереси як України, так і Росії.

Кандидатка від "АдН" на посаду канцлера висловлює незгоду з подальшими постачаннями озброєння Україні. Вона рішуче засуджує позицію лідера консервативної партії ХДС Фрідріха Мерца, який виступає за надання крилатих ракет Taurus.

Щоб підкріпити свою точку зору, Вайдель "взяла на озброєння" неперевірений аргумент Олафа Шольца. Вона стверджує, що ці ракети можна використовувати лише за умови присутності німецьких військових на українській території. Вайдель охрестила це "червоним сигналом від Путіна" і висловлює побоювання щодо можливого залучення Німеччини у конфлікт.

Вайдель сподівається на Дональда Трампа як на потенційного посередника для досягнення мирного вирішення конфлікту в Україні, вважаючи, що в Німеччині проти нього існувала тривала кампанія неправдивої пропаганди.

* * * * *

Приймаючи номінацію на посаду канцлера минулого тижня, Вайдель заявила, що це "великий день для партії та Німеччини".

"За результатами загальнонаціональних опитувань, ми посідаємо друге місце за силою, що свідчить про нашу явну амбіцію на урядову владу," - заявила вона.

Однак істина полягає в іншому. Суть у тому, що за результатами цієї кампанії партія "Альтернатива для Німеччини" не матиме місця в уряді.

По-перше, це відбулося через те, що інші політичні сили відмовилися включати "АдН" у коаліційні переговори. Найважливіше, що ХДС та його голова Фрідріх Мерц категорично заперечують таку співпрацю, і, згідно з прогнозами, саме він буде відповідальний за формування нового уряду Німеччини.

Проте у "АдН" вважають, що партія має всі шанси прийти до влади у 2029 році.

Це планують реалізувати, сподіваючись на підтримку вже ослабленої чотирирічним керівництвом ХДС, а також очоливши до цього моменту декілька урядів на рівні земель.

Проте для цього німецьким ультраправим потрібна потужна робота над іміджем - він має не лише не лякати поміркованого виборця, але й не заважати створенню коаліції.

Обрання Аліси Вайдель новим представником партії може стати першим кроком у цьому напрямку.

Автор: Христина Бондарєва,