Міфи про євроінтеграцію України, що побутують у західних сусідів.
Україна продовжує свій шлях до отримання повноправного членства в Європейському Союзі. Проте цей процес супроводжується не лише складними реформами та переговорами, але й активним інформаційним протистоянням. У деяких країнах-членах ЄС виникають міфи, які мають на меті викликати побоювання щодо економічних наслідків можливого вступу України до ЄС. Зокрема, йдеться про хибні уявлення про те, що Київ суттєво навантажить бюджет Євросоюзу. Ці міфи були ретельно досліджені експертами Vox Ukraine.
Орбан як голос тривог в Угорщині.
20 березня 2025 року прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан поділився своїми думками в соціальній мережі X, зазначивши, що вступ України до Європейського Союзу може обійтися кожному угорському домогосподарству приблизно в 500 тисяч форинтів на рік, що еквівалентно близько 1200 євро. Політик підкреслив, що "війна вже обійшлася угорським родинам у 9000 мільярдів форинтів". Він також зазначив, що "жодне рішення не буде прийнято без думки угорського народу", натякаючи на можливість проведення референдуму щодо українського членства в ЄС.
Ці дані походять з аналізу, проведеного аналітичним центром Századvég Foundation, який має близькі зв'язки з Орбаном. У своїй доповіді центр врахував зростання цін на імпортований газ, підвищення прибутковості державних облігацій та втрати, пов’язані зі зменшенням торгівлі з Росією. Однак основну причину цих змін — повномасштабну агресію Росії — аналітики не згадують. Більш того, поточні витрати вони пов'язують не з війною, а з потенційним членством України в Європейському Союзі.
Далі розпочинається маніпуляція: стверджується, що кожне угорське домогосподарство нібито витратить власні кошти на вступ України до ЄС. Насправді ж мова йде про перерозподіл бюджетних коштів Європейського Союзу, зокрема можливе зменшення субсидій Угорщині з фондів для згуртування та аграрного розвитку. Також враховуються потенційні витрати на підтримку українських пенсіонерів, якщо вони вирішать переїхати до Угорщини, хоча насправді частка українських біженців у цій країні залишається менше 1%.
Аналітики фонду Századvég не враховують потенційні переваги, які може принести Україні вступ до Європейського Союзу, такі як відкриття нових ринків, залучення інвестицій та зміцнення регіональної безпеки. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, розширення ЄС за рахунок України, Молдови та балканських країн може призвести до зростання валового внутрішнього продукту Союзу на 14% протягом наступних 15 років.
Угорщина сама отримала суттєву підтримку при вступі до ЄС у 2004 році -- майже 2 мільярди євро до вступу та понад 30 мільярдів у період 2021-2027 років. У 2023 році країна отримала з бюджету ЄС приблизно 4,5 мільярда євро при внеску у 2 мільярди. Тобто кожен угорець умовно отримує з бюджету ЄС майже втричі більше, ніж сплачує.
Польща і Словаччина: тривожні перебільшення
У Польщі кандидат у президенти від "Права і справедливості" Кароль Навроцький казав, що його країна не допустить рішень, які можуть зашкодити економіці та сільському господарству. Ці заяви підхопили російські пропагандистські ресурси, просуваючи наратив про конкуренцію з боку України.
Журналіст Лукаш Варжеха заявив, що "десятки мільярдів євро, які належать Польщі, направляться в Україну", що дозволить їй стати конкурентоспроможною у рамках Європейського Союзу.
У Словаччині з'явилися неправдиві чутки про те, що вступ України до ЄС зобов'яже місцевих аграріїв розводити верблюдів і вирощувати апельсини. Цю дезінформацію поширили, неправильно інтерпретувавши коментар депутатки Любіци Карвашової стосовно можливих змін у сільськогосподарському секторі країни.
Інший словацький політик Дьєрдь Ґімесі вважає, що Україна начебто "з'їсть" значну частку коштів із Фонду згуртування та аграрної політики ЄС, бо має низький ВНД і великі площі орних земель. Він оцінив потенційне фінансування України у 600 євро з кожного громадянина ЄС.
Чи насправді Україна "забере" фінанси у інших країн?
Фонд згуртування забезпечує фінансування для країн, де валовий національний дохід на душу населення не перевищує 90% середнього показника по Європейському Союзу. Водночас дотації в рамках Спільної аграрної політики визначаються в залежності від площі сільськогосподарських угідь. Ці умови дійсно роблять Україну потенційним значним отримувачем фінансової підтримки. Проте всі теперішні розрахунки ґрунтуються на припущенні, що вступ України до ЄС відбувся б вже сьогодні. Однак, насправді, процес інтеграції може тривати роки, протягом яких як Україна, так і Європейський Союз зазнають суттєвих змін.
За оцінками Інституту німецької економіки в Кельні, якби Україна приєдналася до ЄС у 2023 році, вона б отримала 130-190 мільярдів євро: 70-90 млрд за аграрною політикою і 50-90 млрд за політикою згуртування. Цифри вражають, але вони є відправною точкою для дискусії про реформу бюджету ЄС.
Розширення Європейського Союзу слід вважати інвестицією, а не витратою.
Європейський Союз зазвичай супроводжує процес розширення змінами у бюджетних пріоритетах. Наприклад, Хорватія, яка стала членом ЄС у 2013 році, ще до свого вступу отримала майже мільярд євро в якості допомоги, а після приєднання вона отримала понад 12 мільярдів євро на розвиток.
Завдяки фінансуванню реформ, модернізації інфраструктури та інституційній підтримці Хорватія стала більш конкурентоспроможною. Це посилило її економіку й водночас -- єдиний ринок ЄС. Тому інвестиції в нові країни-кандидати -- це не витрати заради витрат, а стратегічний розвиток континенту.
Україна дійсно стане чистим бенефіціаром допомоги. Але це стосувалося й Польщі, а сьогодні — Угорщини, Румунії та Болгарії. Саме завдяки цій солідарності Європейський Союз підтримує свою єдність та стабільність.
Для того, щоб інтегрувати Україну та інші держави-кандидати, Європейському Союзу необхідно оновити підходи до розподілу ресурсів, беручи до уваги не лише існуючі показники, а й можливості для розвитку, геополітичну важливість та переваги в довгостроковій перспективі.
