Момент істини для Світової організації торгівлі: чи зможе глобальна торгова система витримати виклики епохи Дональда Трампа - Європейська правда.

Олена Омельченко є партнером у юридичній компанії "Ілляшев та Партнери" та очолює напрямок міжнародної торгівлі.

Світова торговельна війна, розпочата президентом США Дональдом Трампом, триває. Хоча вдалося уникнути ескалації конфлікту з багатьма країнами, ситуація залишається нестабільною.

Сполучені Штати - економіка №1 у світі - вступили в гостру торговельну конфронтацію з Китаєм, другою за розміром економікою. І навіть якщо ця війна залишиться в межах конфлікту США-Китай (що не гарантовано), її наслідки вплинуть на всю світову торговельну систему.

Торговий конфлікт перетворився на значне випробування для Світової організації торгівлі (СОТ). Введення односторонніх мит, блокування апеляційної інстанції та фінансовий тиск поставили під питання не лише функціонування організації, а й основи багатостороннього підходу до регулювання торговельних зв’язків.

Китай звертається до Світової організації торгівлі, оспорюючи дії Сполучених Штатів, але в той же час відповідає симетрично, також порушуючи правила даної організації. Це формує ризикований прецедент, який може бути цікавим для інших держав.

Таким чином, виникає складне питання: чи вдасться СОТ витримати тиск Трампа? І чи зможе бізнес продовжувати сподіватися на її захисні механізми?

Хоча в медіа торгову війну, ініційовану Трампом, зазвичай асоціюють виключно з Китаєм, насправді мита, введені США, торкнулися й багатьох їхніх союзників. У 2018 році адміністрація Трампа запровадила мита на імпорт сталі та алюмінію не лише з Китаю, але й з Канади, Мексики, Європейського Союзу, Південної Кореї, Японії та України. Подібні дії були повторені у 2025 році, цього разу стосуючись технологічних товарів та автомобілів.

Вашингтон пояснював свої дії посиланням на статтю XXI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), що дозволяє встановлювати обмеження з огляду на національну безпеку. Однак варто зазначити, що історично це положення використовувалося лише в надзвичайних ситуаціях, таких як війни, кризи або загрози.

Коли США використали це положення для обґрунтування економічного протекціонізму - проти німецьких автомобілів чи канадської сталі, багато країн-партнерів та експертів поставили це під сумнів.

Стаття XXI GATT офіційно надає державам можливість вводити обмеження на торгівлю в інтересах захисту критично важливих аспектів безпеки. Однак її трактування традиційно було досить обмеженим, щоб запобігти можливим зловживанням.

Це стало особливо помітним після розгляду справи "Росія - транзит товарів (Україна)" (DS512, 2019), коли арбітри Світової організації торгівлі засвідчили право оцінювати, чи відповідають дії держави дійсно встановленим виключним умовам.

Аналогічно, у контексті Сполучених Штатів, більшість їхніх торговельних партнерів, зокрема Європейський Союз та Канада, висловили думку, що встановлення мит не має жодного обґрунтованого зв'язку з питаннями безпеки.

Таке розширене тлумачення може призвести до того, що виняток стане звичайною практикою, що загрожує основам архітектури Світової організації торгівлі.

Це не перша спроба адміністрації Трампа вплинути на діяльність Світової організації торгівлі (СОТ). У 2019 році, в ході першого терміну Дональда Трампа, США зупинили процес призначення суддів до апеляційного органу. Це призвело до фактичного паралічу механізму вирішення торгових суперечок, оскільки без апеляційного етапу рішення не можуть вступити в силу.

Таким чином, країни можуть ухилятися від відповідальності, а інші - не можуть захистити свої інтереси через СОТ.

У березні 2025 року Сполучені Штати оголосили про тимчасове припинення своїх фінансових внесків до бюджету Світової організації торгівлі на 2024-2025 роки, наводячи причини у вигляді внутрішнього перегляду міжнародних фінансових зобов'язань. Наприкінці 2024 року борг США перед СОТ становив 22,7 мільйона швейцарських франків, що класифікувало їх у "Категорію 1" боржників.

Це може спричинити обмеження у можливостях голосування в структурах СОТ та доступу до офіційних документів. Проте наразі повне виключення з участі ще не реалізовано.

Цей захід є складовою більшої стратегії ізоляціонізму. Під час президентства Трампа Сполучені Штати зменшують свою присутність у міжнародних організаціях, які не відповідають принципу "Америка на першому місці".

І якщо раніше Сполучені Штати обмежували лише апеляційний орган, то

Організація вживає заходів для зменшення витрат: не заповнює вільні вакансії та обмежує використання тимчасових контрактів. Хоча наразі не планується звільнення постійних працівників, ситуація все ще залишається нестабільною.

Торгова війна, юридичні маніпуляції та фінансовий тиск з боку Сполучених Штатів стали поштовхом до занепаду багатосторонньої торгової системи. Це не просто порушення правил — це підрив довіри та основних принципів співпраці.

Паралель з ООН є вражаючою: як вторгнення Росії в Україну виявило слабкості системи безпеки, так і дії Трампа продемонстрували уразливість торговельних механізмів. У обох випадках спостерігається поступове, а не раптове ослаблення.

Проте це не означає, що система приречена. Після блокування апеляційного органу країни-члени СОТ (зокрема ЄС) домовилися про тимчасовий апеляційний механізм. Це приклад того, як держави шукають способи зберегти передбачуваність навіть за критичних умов.

Це має велике значення для України.

Наші ключові партнери - Європейський Союз, Канада, Туреччина та Китай - також підтвердили важливість багатосторонніх норм.

Отже, не слід поспішати з "похоронами" Світової організації торгівлі. Україні варто максимально використовувати ті переваги, які надає її членство. Торгові процеси можуть затягуватися на роки, і існує ймовірність, що до моменту ухвалення рішення світ знову буде дотримуватися правил гри.

Систему СОТ можна піддати реформам, але для цього необхідна політична рішучість.

Проте, якщо міжнародне право поступиться місцем силі, ми можемо потрапити у світ, де відсутня передбачуваність, а на зміну правилам приходять політичний тиск та односторонні рішення.