Монако підвищує рівень контролю над великими фінансовими активами: які нововведення чекають на власників банківських рахунків?
14 жовтня 2026 року Монако підписало міжнародний протокол, який посилює боротьбу з відмиванням грошей і передбачає розширення механізмів пошуку, заморожування та конфіскації активів злочинного походження, зокрема нерухомості, банківських коштів і криптовалюти. Документ допускає конфіскацію майна без обвинувального вироку за рішенням суду, однак не передбачає автоматичного вилучення активів чи покарання лише за відсутність документів про походження коштів, а нові положення почнуть діяти після необхідних процедур ратифікації.
Про це повідомила Рада Європи. У міжнародній організації пояснили, що новий документ має допомогти правоохоронним органам ефективніше виявляти активи, пов'язані зі злочинною діяльністю, навіть якщо кошти були переміщені між різними країнами або вкладені в нерухомість та цифрові активи.
Що конкретно підписало Монако і чому це має велике значення?
Новий протокол доповнює Варшавську конвенцію Ради Європи, прийняту в 2005 році. Цей міжнародний акт встановлює рамки для співпраці країн у протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та приховуванню активів, здобутих внаслідок злочинних дій.
Монако стало учасником Варшавської конвенції, ратифікувавши її у квітні 2019 року, а з 1 серпня того ж року вона почала діяти в князівстві. Це означає, що механізми протидії відмиванню коштів у Монако були запроваджені значно раніше, ніж у жовтні 2026 року.
Новий протокол має на меті розширити можливості, зокрема в аспекті міжнародного інформаційного обміну, пошуку активів та реалізації конфіскаційних заходів. Цей документ отримав схвалення Комітету міністрів Ради Європи 15 травня 2026 року в Кишиневі, а 14 жовтня його було відкрито для підписання.
У Раді Європи підкреслюють важливість впровадження нових норм, оскільки сучасні злочинні угруповання все частіше користуються складними корпоративними структурами, міжнародними фінансовими транзакціями та цифровими фінансовими інструментами. Це дозволяє їм оперативно переміщувати кошти між різними юрисдикціями, а для визначення їхнього походження необхідна тісна співпраця правоохоронних органів декількох країн.
Згідно з даними Європейської комісії, наразі в країнах Європейського Союзу вдається повернути лише приблизно 1% фінансових активів, здобутих злочинним шляхом. Ця низька ефективність у поверненні нелегальних доходів стала одним з основних аргументів для необхідності зміцнення міжнародних механізмів боротьби з такими правопорушеннями.
Протокол вступить в силу на міжнародному рівні лише після того, як його ратифікують не менше п'яти країн, з яких щонайменше три повинні бути членами Ради Європи. Таким чином, на даний момент мова йде про підписаний міжнародний документ, а не про миттєве впровадження всіх нових процедур.
Які підстави можуть призвести до арешту або вилучення майна?
Однією з ключових змін, які передбачає протокол, є розширення повноважень держав у сфері конфіскації активів, пов'язаних зі злочинною діяльністю. Це стосується не лише коштів, отриманих безпосередньо внаслідок злочинних дій, але й майна, яке було придбано за ці кошти, а також активів, вартість яких відповідає незаконно здобутим доходам.
Наприклад, у випадку, якщо правоохоронні органи під час розслідування виявлять, що фінанси, отримані незаконним шляхом, були витрачені на купівлю нерухомості, як-от квартири або будинку, такі активи можуть підлягати арешту або конфіскації відповідно до законодавчих норм. Для реалізації цих заходів необхідно довести зв'язок між майном і злочинною діяльністю, а також дотриматися усіх процесуальних вимог.
Чи дійсно можливо відібрати майно без судового розгляду?
Один із найбільш гарячих моментів у новому документі стосується можливості конфіскації майна без винесення обвинувального вироку в рамках кримінальної справи. Дійсно, протокол містить положення, які можуть дозволити таку процедуру. Проте стверджувати, що будь-який банківський рахунок або квартира можуть бути конфісковані без судового розгляду, не зовсім коректно з огляду на фактичний зміст документа.
Стаття 4 протоколу прямо передбачає судовий контроль, конфіскація без кримінального обвинувального вироку допускається, якщо суд переконаний, що відповідне майно прямо чи опосередковано походить від злочинної діяльності. Тобто йдеться про конфіскацію без попереднього засудження особи за кримінальний злочин, а не про можливість безконтрольного вилучення майна за рішенням банку чи правоохоронного органу.
Документ також передбачає можливість окремих процедур у випадках, коли кримінальне провадження неможливо продовжити, наприклад через смерть підозрюваного, тяжкий стан здоров'я або переховування. Країни, які приєднуються до протоколу, можуть передбачати певні обмеження застосування таких механізмів відповідно до власного законодавства.
Окремо передбачено можливість термінового заморожування або арешту активів без попереднього повідомлення власника, якщо існує ризик їхнього приховування чи переміщення. Проте тимчасове блокування активів і остаточна конфіскація - різні юридичні процедури.
Що буде з нерухомістю, оформленою на родичів або компанії
Ще один ключовий аспект цього документа пов'язаний із активами, які формально належать іншим особам. В міжнародній практиці власність може бути зареєстрована не на особу, яку перевіряють правоохоронні органи, а на членів родини, ділових партнерів або на юридичні особи.
Саме тому стаття 5 протоколу передбачає можливість заморожування, арешту та конфіскації майна, яке перебуває у власності або володінні третіх осіб, якщо воно пов'язане зі злочинними доходами. Водночас документ передбачає захист добросовісних третіх осіб, які законно придбали майно та не брали участі в приховуванні незаконних активів.
Оформлення житла чи іншого майна на юридичну особу або близьку людину не забезпечує його абсолютної захищеності. Водночас, така форма власності не є прямим свідченням незаконності активу.
Після підписання протоколу в соціальних мережах з'явилися чутки про те, що власники квартир та вілл у Монако повинні будуть підтвердити законність кожного євро, витраченого на придбання нерухомості протягом попереднього десятиліття. Однак, насправді, новий протокол не вводить загальне правило, яке б зобов'язувало всіх власників нерухомості повторно доводити походження коштів за всіма попередніми угодами.
Документ також не передбачає автоматичне вилучення квартир у випадку, якщо власник не надасть необхідний документ, що підтверджує покупку майна 20 або 30 років тому. Водночас, у рамках певного фінансового або кримінального розслідування, походження коштів, витрачених на придбання дорогих активів, може бути важливим фактором.
Банківські рахунки та криптовалюта: що передбачають нові правила
У документі акцентується на цифрових активах, зокрема на криптовалютах та інших віртуальних фінансових інструментах, які можуть слугувати засобом для міжнародних трансакцій. Протокол розширює повноваження компетентних органів щодо отримання даних про фінансові активи, включаючи віртуальні, та сприяє співпраці з іноземними правоохоронними структурами.
Відзначається, що це може сприяти моніторингу фінансових потоків, що проходять через численні рахунки, компанії та цифрові платформи. Крім того, документ містить пропозиції щодо зміцнення взаємодії між підрозділами фінансової розвідки та організаціями, які займаються пошуком і управлінням активами.
У випадках термінових запитів певні механізми міжнародного обміну інформацією дозволяють зменшити час реагування, іноді до трьох днів. Однак наявність криптовалюти або великого банківського рахунку сама по собі не є достатньою підставою для конфіскації.
Які українські підприємці та політичні діячі володіють майном у Монако?
Монако давно привертає увагу заможних людей з різних країн, зокрема українських бізнесменів і політиків. Інформація про їхню нерухомість у князівстві неодноразово з'являлася в журналістських розслідуваннях, деклараціях і повідомленнях правоохоронних органів.
Олександр Богуслаєв, син екс-президента компанії "Мотор Січ" В'ячеслава Богуслаєва, став фігурантом міжнародного розслідування, яке було оголошено Офісом генерального прокурора у травні 2025 року. В рамках цього розслідування розглядається можливе відмивання понад 650 мільйонів доларів. За інформацією слідства, з 2016 по 2025 роки ці кошти легалізовувалися, зокрема, на території Франції та Монако.
У квітні 2025 року правоохоронні органи провели обшуки на віллі, розташованій на узбережжі Монако, де мешкав Олександр Богуслаєв. Під час слідства було виявлено цінне майно, зареєстроване на осіб, яких вважають пов'язаними з фігурантами справи. Богуслаєва підозрюють у відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом. Проте варто зазначити, що підозра не є доказом вини, а право власності на конкретну віллу вимагає додаткового підтвердження.
Вадим Столар, депутат Верховної Ради України, став об'єктом уваги журналістів Bihus.Info у березні 2024 року. Вони виявили, що в його декларації за 2022 рік вказано оренду квартири в Монако, загальною площею 569 квадратних метрів. За оцінками експертів, така оренда могла обійтися приблизно в 130 тисяч євро щомісяця. Варто зазначити, що мова йде саме про оренду, а не про власність Вадима Столара. Інформація про користування цією квартирою була включена в оприлюднену декларацію.
Вадим Єрмолаєв, підприємець з Дніпра, став об'єктом міжнародного інтересу після вибуху, що трапився 29 червня 2026 року поблизу його житлового комплексу в Монако. В результаті цього інциденту постраждали як він сам, так і його близькі.
Міжнародні медіа, зокрема The Guardian, висвітлювали зв'язок Єрмолаєва з квартирою в князівстві. Проте, в доступних матеріалах не наводиться документальних підтверджень того, чи є ця квартира власністю бізнесмена, чи він має до неї доступ на інших підставах. Крім того, Єрмолаєв раніше змінив своє українське громадянство на громадянство Кіпру.
У журналістських розслідуваннях окремо піднімається питання про власність заможних українців на французькому Лазурному узбережжі, неподалік від Монако. Важливо зазначити, що ці об'єкти знаходяться на території Франції, отже, їх не слід вважати частиною нерухомості князівства.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, низка російських олігархів має надію, що виключення з санкційних списків ЄС таких своїх "колег", як Михайло Фрідман та Алішер Усманов, відкриє їм шлях до скасування власних економічних обмежень. Ця обставина може слугувати прецедентом для подальшого послаблення санкцій.
