На чиєму боці перебуває Китай у конфлікті між Росією та Україною, і чи справді він дотримується нейтралітету?
Нещодавно українським військовим вдалось взяти в полон двох громадян КНР, які воювали на боці Росії проти України, однак, як виявилось, таких мілітарних туристів у армії РФ більше
У зв'язку з відновленням питання того, на чиєму ж боці Китай продовжує "зберігати нейтралітет", Еспресо розповість, які дії вчиняла КНР з початком російсько-української війни, декларуючи бажання досягнути миру у всьому світі.
Китайський нейтралітет
Дипломатичний курс Китаю в контексті російсько-українського конфлікту яскраво ілюструє голосування в Раді Безпеки ООН. На наступний день після початку повномасштабної агресії, 25 лютого 2022 року, Китай вирішив утриматись від голосування, коли йшлося про засудження російських дій. Цей крок вже тоді був сприйнятий більшістю європейських політиків як свідчення перемоги Росії.
Цікаво, що наступного дня після голосування група китайських істориків опублікувала відкритий лист, в якому висловлювала засудження вторгнення в Україну.
"Великі катастрофи в історії часто починалися з локальних конфліктів... Ми рішуче виступили проти війни Росії проти України. Силове вторгнення РФ на територію суверенної держави є порушенням норм міжнародних відносин, заснованих на Статуті ООН, і порушенням існуючої системи міжнародної безпеки", - цитує лист видання The Guardian. Однак через три години після публікації висловлювання істориків потрапили під притаманну компартії Китаю цензуру.
Хоча нещодавні події демонструють позицію Китаю, для глибшого розуміння ситуації варто зазирнути в минуле, до моменту, коли розпочалась активна агресія Росії. Це був період, коли загроза проявлялася ще в прихованому вигляді.
Ще у березні 2014 року речник міністерства закордонних справ Китаю Цинь Ґан повідомив про повагу до суверенітету та незалежності України, коментуючи ситуацію з російськими військами в Україні. Однак тоді ж заявив, що
"Ми рішуче засуджуємо нещодавні акти екстремізму та насильства в Україні. Закликаємо всі зацікавлені сторони в країні вирішити свої внутрішні конфлікти мирним способом, дотримуючись правових норм, щоб захистити законні права та інтереси всіх етнічних груп в Україні і якомога швидше відновити звичайний соціальний уклад", - йдеться у заяві урядовця, яка наразі доступна лише в архіві, оскільки оригінальний текст промови вже був видалений з веб-сайту Міністерства закордонних справ Китаю.
Вже за два дні президент КНР Сі Цзіньпін у телефонній розмові з диктатором Володимиром Путіним висловив упевненість у здатності Путіна досягти політичного рішення шляхом переговорів з усіма залученими сторонами. До слова, останні слова також можна відшукати лише у вебархіві, адже матеріал з сайту китайської інформаційної агенції Сіньхуа також стерли.
Неоднозначні заяви Китаю у 2014 році продовжували з'являтися в інфополі. Адже у листопаді МЗС Китаю зазначило у коментарі російському інформагенству ТАСС, що вони проти того, аби будь-яка національність здобула незалежність шляхом референдумів". Однак і тут додали, що "Китай з повним розумінням реагує на виклики та загрози, з якими зіткнулася Росія у зв'язку з українським питанням, і підтримує підхід Москви до його врегулювання".
Проте давайте повернемося до сучасності та розглянемо повномасштабне вторгнення Росії в Україну, а також проаналізуємо, яким чином сьогодні проявляється нейтралітет Китаю.
Оминання санкцій за допомогою Шовкового шляху.
Ні для кого не секрет, що з початком повномасштабного вторгнення Росія стала країною, проти якої ввели найбільше санкцій. Однак економіка РФ все ще тримається. І справа тут не лише в професіоналах Центробанку, а й тому, хто їй ці обмеження допомагає обходити.
Про стратегічне партнерство Пекіну і Москви було відомо і до повноцінного вторгнення РФ. Однак з часів початку створення ізоляції для російської економіки ця співпраця лише почала посилюватися.
Як повідомляв у вересні 2022 року аналітик Трансперенсі Інтернешнл Україна Ярослав Пилипенко в інтерв'ю для видання Ліга.Бізнес, у перші п'ять місяців 2022 року експорт мікросхем з Китаю до Росії досяг 50 мільйонів доларів, що практично вдвічі перевищує показники минулого року. Також було відзначено зростання поставок спеціальних пластин для електроніки та оксиду алюмінію. Ці матеріали є критично важливими для російської промисловості ракетобудування. Проте незабаром після цього Сполучені Штати почали вводити санкції проти китайських компаній, які постачають електроніку, що може бути використана у військових цілях.
Проте ані розширення санкцій цивілізованого світу для Росії, ані погрози для тих, хто з нею торгує, не спинили КНР. Відтак вже у грудні 2023 року головний економіст Інституту міжнародних фінансів (IFF) Робін Брукс повідомив, що обсяг експорту транспорту з Китаю до РФ, а це і літаки, і потяги, і авто, зріс на понад 800% з часу вторгнення до України.
І це не все - 2023 року Росія поставила до Китаю рекордні 107,02 мільйона тонн сирої нафти, що еквівалентно 2,14 мільйона барелів на добу. Такі рекордні показники зафіксували попри санкції Заходу, які не завадили РФ стати найбільшим постачальником цього продукту до Китаю, обігнавши Саудівську Аравію та Ірак.
Згідно з інформацією, наданою джерелами Reuters, Китай залучає посередницькі компанії для організації торгівлі з Росією, що дозволяє йому забезпечувати страхування та транспортування товарів, які підпадають під санкції.
Повертаючись до теми напівпровідників та інших критично важливих матеріалів для військових потреб, спеціальний адміністративний регіон Китаю, Гонконг, став ключовим посередником у постачанні цих технологій до Росії. За інформацією "Економічної правди", з посиланням на опозиційний фонд The Committee for Freedom in Hong Kong, у 2023 році близько 40% експорту з цього регіону до Росії (750 мільйонів доларів із загальних 2 мільярдів доларів у період з серпня по грудень 2023 року) становили комплектуючі, які забезпечують функціонування техніки російської армії, здатної до агресивних дій.
Ці процеси стали можливими завдяки регуляторному клімату в Гонконзі, що сприяє зручному приховуванню власності компаній, а також швидкому створенню та ліквідації юридичних осіб.
"Ще нещодавно Гонконг вважався одним із найзначніших фінансових центрів світу, його вплив порівнювали лише з Нью-Йорком і Лондоном. Однак ситуація кардинально змінилася. Власне кажучи, Гонконг перетворився на ізгоя, підтримуючи найжорстокіші режими на планеті і підриваючи міжнародну безпеку через контрабанду військових технологій, коштів та заборонених товарів," - зазначається у звіті Комітету за свободу в Гонконзі.
Постачання зброї у котел війни та військова підтримка
Перш за все зазначимо, що у квітні 2023 року міністр закордонних справ КНР Цінь Ган заявив, що Китай не продаватиме зброю жодній зі сторін війни в Україні та посилить контроль за експортом товарів подвійного цивільного і військового призначення.
Проте, всього за кілька місяців до цього, журналісти Wall Street Journal отримали інформацію про те, що в 2022 році поставки інтегральних мікросхем, що використовуються у виробництві військової техніки, збільшилися на 105 мільйонів доларів у порівнянні з 2021 роком.
Крім того, у лютому 2023 року Деніел Крітенбрінк, помічник держсекретаря США з питань Східної Азії та Тихого океану, повідомив про те, що китайська супутникова компанія Spacety постачає аерознімки для приватної військової компанії "Вагнер". Незважаючи на запевнення компанії про дотримання санкцій, вона була занесена до "чорного списку" Сполучених Штатів.
Однак навіть після заяв Міністерства закордонних справ Китаю продовжували з’являтися докази того, що китайська зброя все ж потрапляє до Росії. Зокрема, у листопаді 2023 року видання Bulgarian Military повідомило про те, що Міністерство оборони РФ придбало китайські всюдиходи Desertcross 1000-3 для потреб російської армії. Всього йдеться про 537 одиниць базової модифікації та ще 1590 одиниць, оснащених додатковим обладнанням. Розробником цієї техніки є компанія Shandong Odes Industry з Китаю, а вона використовується для патрулювання, проведення рейдів та евакуації поранених і загиблих у важкодоступних місцях.
китайський всюдихід Desertcross 1000-3, фото: defence-ua
Про військову допомогу від Китаю Росії доповідав у щорічному звіті і Пентагон - держпідприємства КНР продавали продукцію подвійного призначення, стрілецьку зброю, дрони, навігаційне обладнання та захисне спорядження.
У 2024 році цю ситуацію підняв міністр оборони Великої Британії, зазначивши, що його розвідувальні служби отримали дані про постачання озброєння в Росію.
Згідно з останніми заявами, постачання та забезпечення зброєю триває без перерви і досі. У квітні 2025 року президент України Володимир Зеленський оголосив, що Китай не лише надає зброю російським військам, а й активно займається її виробництвом на території Росії. "Ми нарешті отримали підтвердження, що Китай постачає озброєння для РФ. Ми готові детально обговорити це питання. На сьогоднішній день у нас є дані від СБУ та розвідки стосовно пороху та артилерії," - підкреслив президент.
Однак у китайському МЗС вчергове звинувачення відкинули, назвавши їх безпідставними.
"Китай ніколи не постачав летальну зброю будь-якій зі сторін конфлікту і суворо контролює товари подвійного призначення. Китай рішуче виступає проти голослівних звинувачень та політичних маніпуляцій", - повідомив представник МЗС Китаю Лінь Цзянь.
На чиєму ж боці стоїть Сі?
На фоні нещодавно виявлених китайських громадян, що служать у російських збройних силах, президент України Володимир Зеленський повідомив, що українські спецслужби мають інформацію про щонайменше 155 громадян Китаю, які беруть участь у бойових діях проти України.
Спочатку Міністерство закордонних справ Китаю оголосило, що не має жодної інформації про цих осіб. Проте вже через кілька днів речник цього міністерства Лінь Цзянь анонсував, що уряд КНР має намір провести перевірку та оцінку дій своїх громадян, які потрапили в полон в Україні, згідно з національними законами.
"Китайський уряд має чітку позицію. Ми неодноразово попереджали і закликали наших громадян залишатися подалі від зон збройних конфліктів, уникати будь-якої участі у військових сутичках і не брати участі у бойових операціях з боку будь-якої сторони", - підкреслив Лінь.
І справді, політика Китаю щодо вторгнення російських військ в Україну послідовна, послідовна у бажанні витягнути максимум із цього конфлікту. Ба більше, при цьому КНР декларативно відмовляється ставати на одну зі сторін, хоча й прикрито підтримує економічно та політично свого сусіда.
Оглядач Радіо.Свобода Рід Стандіш зазначає, що "цей конфлікт став вигідним для Китаю, який прагне стати лідером Глобального Півдня, позиціонуючи себе як миротворця і в той же час критикуючи Сполучені Штати за їхню військову допомогу Україні, що, на їхню думку, сприяє загостренню війни".
Справжня проблема полягає в тому, що, поки Китайська Народна Республіка намагається зображати себе як миротворець, фактично підтримуючи російську військову агресію, українці страждають і гинуть. Тим часом США, які активно конкурують з КНР за геополітичний вплив, все більше відходять від підтримки України. Під керівництвом адміністрації Трампа вони прагнуть досягти так званого "рівноправного" миру, постійно йдучи на поступки диктатору Путіну.
Сі Цзіньпін і Володимир Путін, зображення: Getty Images
Отже, ми спостерігаємо ситуацію, в якій Пекін намагається уникнути відкритого загострення відносин із Заходом, зокрема з Європейським Союзом та США, які є важливими економічними партнерами. Пряме підтвердження підтримки Росії може викликати накладення санкцій на Китай або ускладнити торговельні взаємини. Водночас, Китай має інтерес у збереженні Росії як потужного союзника в протистоянні з так званим колективним Заходом. Тому Пекін змушений діяти обережно, маскуючи свої торгові відносини з Москвою, зокрема в сфері товарів подвійного призначення, і маневруючи в політичних висловлюваннях.
