Які українські аграрні товари можуть знову потрапити під обмеження з боку ЄС? -- Delo.ua

Україна працює з Європейською Комісією над спільним рішенням щодо торговельної політики та імпорту до ЄС українських агротоварів після завершення 5 червня дії автономних торговельних заходів.

Цю інформацію озвучив Тарас Качка, заступник міністра економіки та торговельний представник України, під час конференції "Агросектор 2025: Виклики та можливості у нових реаліях", повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Він зазначив, що в 2022 році Україна експортувала значну кількість товарів до Європейського Союзу в рамках угоди про вільну торгівлю.

"На даний момент українська влада веде переговори з Єврокомісією про те, яким чином зміниться торговельний режим для товарів, на які діють тарифні квоти та обмеження, після 5 червня", - підкреслив він.

Качка зазначив, що до списку чутливих товарів, які були визначені в контексті угоди з Європейським Союзом, входять мед, кукурудза, висівки, різні крупи, цукор, яйця та м'ясо птахів. Для кожної з цих категорій український уряд розробив відповідні рішення та сформулював свою позицію, яка наразі перебуває в стадії обговорення з ЄС.

Застереження з боку Єврокомісії торгпред України описав як "дуже слушні й дуже важливі". Всі ці заходи допоможуть інтегрувати українські товари до європейського ринку.

"Проблема - не цифри, проблема - політика. Де, як політизується Україна з фермерами чи політиками, які грають на почуттях фермерів. За жодним з товарів, за які нас звинувачують, ми не маємо якоїсь надмірної продуктивності. Якщо говоримо про кукурузу, то кукурудзи в Європейському Союзі виробляється більше, ніж в Україні. А пшениці тим більше", - зауважив торгпред України, додавши, що 27 держав-членів ЄС у сезоні-2024 виростили 135 млн тонн пшениці, що закріпляє за ЄС статус лідера з виробництва цієї зернової культури.

Качка провів паралель між українською переговірною командою та рибалкою, який терпляче чекає на вдалий момент для початку діалогу, коли питання, що стосуються чутливих товарів, не будуть занадто політизованими. Проте, рішення потрібно ухвалити до 6 червня.

Згідно з прогнозом Качки, українська кукурудза, ймовірно, не підпадатиме під суворі обмеження, оскільки Європейський Союз потребує значно більше, ніж встановлена для України квота в 15 мільйонів тонн на рік. Що стосується пшениці, ситуація залишається невизначеною, оскільки попит на цей продукт варіюється серед різних країн ЄС.

"Зрозуміло, що найбільш інтенсивні суперечки виникнуть навколо цукру, де ми значно збільшили виробництво. Проте це не означає, що ми підірвали ринок Європейського Союзу. Насправді, ми надали допомогу ЄС у подоланні деяких дефіцитних періодів, тому торговельні умови зазнають змін," – зазначив торговий представник України.

За його словами, гострим питанням також залишається імпорт до ЄС українського м'яса птиці, яке, на думку Єврокомісії, мають поставляти не агрохолдинги, а переважно малі та середні виробники.

Торговий представник України висловив надію, що протягом найближчих тижнів буде досягнуто узгодження щодо майбутнього списку чутливих товарів для імпорту до ЄС.

Зазначимо, що спеціальний торговий режим з Європейським Союзом було запроваджено в червні 2022 року, і він відіграє важливу роль у полегшенні складних умов, з якими стикаються українські виробники та експортери через агресію Росії.

Нагадуємо, що 13 травня Рада Європейського Союзу вирішила продовжити тимчасові торгові преференції для України ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Одночасно запроваджено механізм термінового гальмування для певних чутливих товарів, таких як мед, крупи, кукурудза, м'ясо птиці, яйця та овес, у випадку, якщо імпорт перевищуватиме визначені обсяги.

З 19 червня в Україні почали діяти мита на овес, оскільки країна перевищила визначені квоти.

У липні Європейський Союз відновив тарифні квоти на імпорт яєць та цукру з України через зростання обсягів ввезення цих товарів.