Наскільки ми підготовлені до процесу європейської інтеграції?

Протягом останніх двох десятиліть, починаючи з 2004 року, до складу Європейського Союзу приєдналися наступні держави:

2004 рік: Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Мальта та Кіпр.

2007 рік - країни Болгарія та Румунія

Рік 2013: Хорватія

У ряді цих країн я був, в одній навіть 5 років працював.

Мій досвід роботи в Латвії залишив у мене змішані відчуття.

Серед переваг:

Відчуття захищеності.

Охайні міста та невеликі населені райони.

Чудові автомобільні траси, навчальні заклади та спортивні комплекси.

Передбачувана бюрократична система без корупційних схем (ліцензії видаються вчасно, хоча й займають чимало часу, а відшкодування ПДВ здійснюється щоденно).

В Європі існує безліч субсидій, зокрема, наші сусідні аграрії отримували до 200 євро на гектар, що забезпечувало їм досить комфортне життя.

З мінусів:

Вулиці майже безлюдні, особливо бракує молоді. Багато людей вирушили до розвинених країн Європи в пошуках роботи або ж залишилися там на постійне проживання.

Наблюдається явна деіндустріалізація: кількість промислових підприємств та виробництв різко зменшилася. Високотехнологічні виробництва я навіть і не можу згадати.

- Надмірно бюрократизована система охорони здоров'я. Процес затяжний, витратний, а безрецептурні препарати не доступні для покупки.

Не можемо знайти людей для виробництва. Наша команда складається з учасників з Латвії, Литви, України та Росії.

Проте, звісно, це питання особистого сприйняття.

Об'єктивну інформацію представляють загальнодоступні дані країн, які пройшли процес інтеграції.

1. Економічні проблеми

Залишаєтся значний розрив у рівні економічного розвитку:

- Наприклад, 2023 року ВВП на душу населення в Болгарії становив лише 55% від середнього по ЄС, тоді як у Люксембурзі - 261%.

Значний рівень безробіття:

- У греції безробіття 17%

Значні нестачі в державному бюджеті:

- У 2023 році дефіцит бюджету Угорщини - 6,7%, Румунії - 6,5%.

2. Демографічні та соціальні виклики

Суттєва міграція населення:

Протягом двох десятиліть участі в Європейському Союзі чисельність населення Латвії зменшилася на:

433 306 осіб

Це дорівнює 18,79% від кількості населення у 2004 році.

Посилення регіональної нерівності:

- У 2021 році коефіцієнт Джині в Болгарії становив 40,0, у Литві - 35,1, порівняно із середнім показником щодо ЄС у 30,11.

В Україні рівень нерівності доходів, визначений Індексом Джині, є одним з найнижчих у світі і становить лише 25,36%!

Зменшення долі молодіжного населення:

Протягом періоду з 2002 по 2022 рік, частка молоді у віці від 0 до 19 років у країнах Європейського Союзу зменшилася на 3 відсоткові пункти, з 23% до 20% (!).

3. Політичні та інституційні виклики

Підрив демократичних структур:

У 2023 році Угорщина зайняла 77-у позицію у глобальному рейтингу демократії, тоді як Польща розташувалася на 51-му місці.

Виклики впровадження норм законодавства ЄС:

- Станом на 2023 рік проти Польщі було відкрито 76 справ про порушення законодавства ЄС, проти Угорщини - 66.

4. Альтернативні питання

Підвищення вартості продуктів харчування:

- У 2023 році інфляція цін на продукти харчування в Угорщині склала 25,7%, у Польщі - 20,7%, порівняно із середнім показником щодо ЄС у 11,9%.

Посилення конкуренції на внутрішньому ринку:

- З 2004 по 2023 рік частка експорту у ВВП Чехії зросла з 57% до 76%, Словаччини - з 68% до 86%

Попри всі ці труднощі, приєднання до Європейського Союзу принесло також економічні переваги.

Наприклад, за період 2004-2019 років. ВВП на душу населення в країнах Центральної та Східної Європи зріс у середньому на 30% більше, ніж якби вони не вступили до ЄС.

Але що таке ВВП на душу населення?

Це "середня температура по палаті", що відображає співвідношення вартості всіх товарів і послуг, створених у країні, до статистичного числа населення.

Яке не має жодного відношення до економічних вигод від продажу цієї продукції чи послуг.

Для мене більш значущою є купівельна здатність.

Середній рівень купівельної спроможності на душу населення в Європі дорівнює 14 739 євро.

Проте, нові члени Європейського Союзу, як правило, демонструють показники, що знаходяться нижче середньоєвропейських стандартів.

Аналіз різних країн

Румунія: Середня купівельна спроможність на одну особу становить 5 881 євро, що приблизно на 60% менше, ніж середній рівень по Європі.

- Польща: Середня купівельна спроможність становить 8 294 євро, що приблизно на 45% нижче за середній показник по Європі.

Прогрес в математиці дійсно існує, проте він є результатом того, що громадяни цих країн емігрують в інші, більш розвинені європейські держави.

Витрати родин емігрантів збільшуються.

Частину вони витрачають у себе вдома.

В країні спостерігається зростаюча нестача робочої сили, що веде до підвищення рівня зарплат і зміни індексів купівельної спроможності.

Внаслідок підвищення заробітних плат, компанії стикаються зі зниженням ефективності та прибутковості.

Умовне зростання продуктивності праці є переважно наслідком зростання дефіциту кадрів.

Кількість людей на робочих місцях зменшується. При цьому у тих, хто працює, відзначається підвищення зарплат, що свідчить про нібито зростаючу продуктивність праці.

Проте рівень складності економіки (її технологічний розвиток) не зростає.

Ось список ключових помилок, на думку місцевих фахівців з країн, що проходили процес євроінтеграції:

Латвія:

- Недостатня інформованість суспільства щодо обов'язків Європейського Союзу.

- Проблеми з інтеграцією російськомовних меншин.

- Експерти зазначають, що "підхід Латвії до інтеграції до ЄС часто включав узгодження з директивами ЄС без достатнього врахування національних інтересів".

Угорщина:

- нераціональне витрачання фінансів Європейського Союзу.

Підрив основ демократичного устрою та принципу верховенства права.

- Експерти критикують угорський уряд за "систематичне підривання цінностей ЄС".

Литва:

- Проблеми з корупцією та неадекватними судовими реформами.

Висока чиста еміграція та неефективна політика інтеграції для іноземців.

Мальта:

- Невисокий рівень готовності до вступу в Європейський Союз, зокрема в аспектах правових та інститутських стандартів.

Проблеми в сфері управлінських процесів і корупційні прояви.

Болгарія:

- Вкорінена корупція та ненадійна система правосуддя.

- Невизначеність щодо стратегічного розуміння власної ролі в Європейському Союзі.

Можемо продовжити, але, на мою думку, це доцільніше буде зробити в 2025 році в рамках окремого дослідницького проекту.

Які ключові виклики та загрози зустріли новоспечені країни-члени Європейського Союзу?

Ось короткий список:

1. Економічні диспропорції та залежність від європейських фінансових ресурсів.

Попри зростання валового внутрішнього продукту, чимало нових країн-членів ЄС все ще залишаються позаду в плані економічного розвитку.

Наприклад, валовий внутрішній продукт на душу населення в Болгарії дорівнює всього 55% від середнього показника по Європейському Союзу.

2. Міграційні проблеми

Країни стикаються не лише з виїздом кваліфікованих спеціалістів, але й з викликами, пов'язаними з інтеграцією мігрантів. Наприклад, Мальта відчуває труднощі в управлінні значним напливом біженців.

3. Корупція та неефективність державних інститутів

Це питання є особливо важливим для Румунії та Болгарії, оскільки значний рівень корупції у цих країнах ускладнює належне використання коштів Європейського Союзу.

Саме, виходячи з цього досвіду та репутації України, нас не дуже горять бачити в ЄС.

4. Економічна чутливість до зовнішніх впливів.

Багато нових членів ЄС, таких як Словаччина, виявилися особливо вразливими до економічних криз та зовнішніх шоків.

Мені здається, ми, традиційно, відчуваємо шок навіть від передбачуваної зими)

5. Виклики у використанні фінансування з Європейського Союзу

Декілька держав, серед яких і Хорватія, зіштовхуються з викликами у належному освоєнні коштів Європейського Союзу.

А це також традиційна проблема України. Нездатність використовувати кошти, навіть якщо вони є:

В будь-якому випадку, Європейський Союз надає нам нові перспективи.

Проте більшість людей не можуть чітко висловити свої думки щодо цього.

- Хтось бачить можливість виїхати, щоб більше заробляти в інших країнах

- Хтось сподівається на європейське правосуддя (яке, до речі, в таких країнах як Румунія, Польща, Словаччина, Болгарія - особливо не покращало, згідно з рейтингом довіри до судів)

- Хтось сподівається на безпеку (не лише кордонів, а й на вулицях). Але молоді країни, як Мальта, Угорщина, Болгарія не можуть похвалитися безпекою.

Проте не багато людей можуть усвідомити ті виклики, що можуть постати перед Україною.

1. Масовий виїзд та "експорт інтелекту" Україна може пережити істотну втрату кваліфікованих спеціалістів та молоді, які шукають кращі можливості в більш розвинених країнах Європейського Союзу.

Це може викликати брак трудових ресурсів і сповільнити темпи економічного розвитку.

2. Втрата конкурентних вигод

Адаптація європейських стандартів та норм може призвести до зростання витрат для українських підприємств, знижуючи їхню конкурентоспроможність на міжнародних ринках

3. Важкості у залученні фінансування

Україна може переживати виклики у залученні прямих іноземних інвестицій через конкуренцію з іншими країнами Європейського Союзу, які пропонують більш вигідні умови для інвесторів.

4. Інституційні проблеми

Необхідність швидкої адаптації до норм ЄС може призвести до поверхневих реформ без глибоких інституційних змін, що загрожує проблемами в довгостроковій перспективі

5. Регіональна нерівність

Євроінтеграційні процеси можуть загострити нерівність між економічно розвиненими та менш розвиненими регіонами України, подібно до того, як це спостерігалося в ряді країн Центральної та Східної Європи.

6. Фінансовий тягар адаптації

Імплементація acquis communautaire (законодавства ЄС) вимагатиме значних фінансових ресурсів, що може стати серйозним навантаженням для українського бюджету

7. Сільськогосподарські проблеми

Аграрна сфера України може опинитися під тиском жорсткої конкуренції та вимогами суворих європейських стандартів, що, в свою чергу, може спричинити зменшення обсягів виробництва та рівня зайнятості в даній галузі.

8. Залежність у сфері енергетики

Адаптація до європейських екологічних норм може призвести до суттєвих змін у енергетичній сфері України, що супроводжуватиметься значними витратами та потенційними загрозами для енергетичної безпеки країни.

9. Соціальна напруга в суспільстві

Швидкі трансформації та вимога пристосування до нових норм можуть спричинити незадоволення у деяких груп населення, зокрема в тих регіонах, які можуть зазнати негативних наслідків економічної перебудови.

Однако.

Приєднання до Європейського Союзу з власною стратегією та навичками успішного ведення переговорів і реалізації проектів може створити численні переваги. Це особливо актуально в контексті структурного фінансування з боку ЄС. Наприклад, Польща вже отримала більше 100 мільярдів євро у вигляді грантової допомоги!

Що отримає Україна, можливості чи нові проблеми залежить лише від нас.

Від нашої можливості виступати як активні учасники, самостійно формуючи стратегію нашого майбутнього та втілюючи її в життя.