Надія серед руїн: як модульні навчальні заклади трансформують життя в місцевих громадах.

"Існують діти, які ніколи не мали можливості сидіти за партою і не знають, що саме потрібно приносити до школи. Вони стикаються з труднощами у спілкуванні з однокласниками та вчителями в реальному житті," -- такі слова почула я від керівника освітнього відділу однієї з громад на півдні країни, де в травні було відкрито модульний навчальний простір.

У населеному пункті налічується більше 250 дітей, які вже п’ять років не відвідують школу через пандемію COVID-19 та повномасштабну війну. Якщо для дорослих чотири-п’ять років — це певний етап у житті, то для дітей та підлітків це майже половина їхнього існування. Це той час, коли відбувається формування і закріплення комунікативних навичок, встановлення стосунків та розвиток емоційного інтелекту.

Втрачаючи час у режимі онлайн-ізоляції, молоді українці не лише відстають від навчального процесу, а також позбавляються можливості розвивати важливі м'які навички. Ці навички є критично важливими як для їх особистого майбутнього — у сфері кар'єри, сімейних стосунків та взаємодії з іншими людьми, так і для відновлення та розвитку країни, яка потребує фахівців, здатних ефективно спілкуватися. В Україні вже недостатньо населення, щоб дозволити собі втратити потенціал дітей та підлітків — цілого покоління — через брак очного навчання.

Повернення школярів до класів закладено в державну політику. З деокупованих територій відбувся відтік населення, й, на жаль, може не залишитися для кого зводити капітальні споруди. Водночас політика відбудови наразі нехтує інструментом, який може відчинити двері шкіл для дітей уже зараз. Це -- модульні навчальні простори, які IREX у співпраці з фондом savED із літа минулого року встановили в шести деокупованих і постраждалих громадах.

Із чого складаються модульні школи? Шість класів, учительська, cерверна, сучасні системи опалення та вентиляції, сучасний дизайн і техніка (планшети, ноутбуки, проєктори, інтерактивні дошки), автономне енергозабезпечення, мініспортивний майданчик, туалети зі збереженою приватністю, доступні для людей з інвалідністю, де є гаряча вода. На спорудження такого простору потрібно кілька місяців.

"У нас тепер школа, схожа на американську," -- зауважив один із учнів нового модульного простору. Насправді, подібні рішення вже використовуються в країнах Європейського Союзу: приватні навчальні заклади в Польщі (з яких ми запозичили та адаптували цю концепцію) і реабілітаційні установи в Швеції впроваджують їх через швидкість та зручність. В Україні створення таких навчальних просторів регулюється постановою Кабінету Міністрів №904 від 8 серпня 2023 року, яка залишатиметься в силі до закінчення воєнного стану та ще протягом одного року.

Чому модульних просторів лише шість, якщо громад, де діти не вчаться очно, в рази більше? Перепони є як світоглядні, так і бюрократичні.

У багатьох громадах, де школи були повністю зруйновані і відновлення нових навчальних закладів потребує багато часу, відмовлялися від модульних навчальних приміщень через асоціацію зі словом "модульний". Це сприймалося як щось незвичне, що викликало уявлення про незручні, холодні взимку та задушливі влітку вагончики. Навіть відповідність стандартам ЄС та дозвіл від уряду України не могли переконати. Лише в тих громадах, які були відкриті до інновацій, модульні простори вдалося встановити за кілька місяців, і вони отримали позитивний відгук від учнів, батьків і вчителів. "Тепер я можу спокійно повернутися до роботи", -- поділилася мама п'ятикласниці після відкриття нового навчального простору на Київщині.

Ці приміщення використовують цілодобово не тільки для навчальних цілей, а й для проведення нарад місцевих органів влади, громадських зустрічей та клубів за інтересами. Вони успішно пережили зимовий період. Їх вартість у десять разів нижча, і вони можуть функціонувати до 20 років як громадські або адміністративні установи після відновлення шкіл. Громади організовують екскурсії, щоб на власні очі переконатися, що "незвичне" не завжди означає "непридатне".

Ці простори часто стають єдиними місцями в громадах, де люди можуть зустрітися, відновити соціальні зв'язки, поспілкуватися і відчути підтримку в своїх проблемах. Сучасна будівля серед руїн, які залишили після себе російські атаки, надає можливість побачити промінь надії на краще майбутнє. Ще до початку повномасштабної війни однією з основних причин еміграції молоді з менших населених пунктів була відсутність сучасної інфраструктури для відпочинку та дозвілля — "у нашому місті чи селі немає чим зайнятися". Модульний навчальний простір став універсальним місцем, яке стало символом надії на якісне життя вдома.

Кожна громада, яка вирішила створити модульний навчальний простір, проявила сміливість і готовність долати бюрократичні труднощі. Постанова №904 лише загально окреслює поняття тимчасових споруд для забезпечення життєдіяльності населення. Однак багато дозвільних органів по-різному трактують термін "життєзабезпечення", що призводить до відмови в узгодженні введення таких закладів в експлуатацію через їхню часткову невідповідність вимогам для шкіл.

Так, у модульних спорудах немає фундаменту, їдальні чи хімічної лабораторії. Але рішення архітектурно виважене, належно спроєктоване й придатне для використання в українському кліматі. Дах не тече, підлогу не підтоплює, температура комфортна у будь-який сезон, електрика, вода й каналізація є, пожежна сигналізація та система оповіщення про повітряні тривоги працюють. Укриття біля таких просторів -- на відстані, рекомендованій ДСНС. Евакуаційні виходи -- з кожного класу.

Не всі школи можуть похвалитися наявністю таких безпечних умов для навчання. Найголовніше, що і учні, і вчителі відчувають себе комфортно в цих приміщеннях. Хоча ці будівлі і вважаються тимчасовими, насправді вони перевершують старі школи, які часто бувають холодними, важкодоступними та без належних санітарних умов.

У світлі важливості повернення до очного навчання, настав час внести зміни до постанови №904 та чітко зазначити, що до дозволених споруд належать також навчальні заклади. Це усуне невизначеність щодо дозволів і відкриє можливості для якісної освіти тисячам дітей. Крім того, після завершення воєнного стану одного року може виявитися недостатньо для відновлення шкіл та інших публічних установ. Таким чином, термін дії цієї постанови має потенціал бути значно довшим.

Спочатку в рамках проєкту ці будівлі ми іменували "тимчасовими освітніми просторами" (ТОП). Проте, після двох тижнів роботи першого з них, ми вирішили змінити цю назву. "Цей простір не має нічого тимчасового; він став справжнім осередком життя нашої громади," – поділилася думкою директорка школи на Київщині. Тепер ми використовуємо термін "Твій освітній простір", який залишається ТОП-рішенням як для дітей, так і для дорослих.

Хотілося б, аби більше громад були відкритими до нових рішень для відновлення та відбудови й не втрачали час і людей. А державна політика відображала реалії й підтримувала відновлення відповідними законодавчими ініціативами. Це можна зробити вже зараз на основі підтвердженого практичного досвіду й потреби. Освіта не мусить чекати.