Нафта, мільярдні прибутки та конфлікти: причини, чому французька корпорація TotalEnergies опинилася під судом за участь у злочинних діях Кремля.
Старша експертка з досліджень та розвитку Razom We Stand розповіла про компанію, яка є партнером путінського режиму протягом багатьох років
Березень 2025 року. Париж. У тому ж суді, де того дня слухали справи проти Саркозі та Депардьє, виступала Razom We Stand. Ми свідчили на захист Янніка Жадо -- французького політика, який ще у 2022 році назвав TotalEnergies "співучасником воєнних злочинів Путіна". За це на нього подали до суду.
TotalEnergies — це французька міжнародна компанія, яка займається виробництвом енергії з різних джерел. Вона діє в 130 країнах по всьому світу і спеціалізується на видобутку та реалізації нафти, природного газу та біопального пального.
Ця справа стосується не лише символічного відшкодування в 1 євро, але й захисту інтересів мільйонів українців, які щоденно страждають від атак, що руйнують їхнє життя, родини та інфраструктуру. Яннік висловив те, що вже давно було відомо в суспільстві, навіть до початку повномасштабної агресії Росії. Провідні нафтогазові компанії, зокрема Total, протягом багатьох років підтримували амбіції Путіна. Спочатку відбулося вторгнення в Грузію, потім анексія Криму, а тепер ми спостерігаємо повномасштабну війну проти України.
Проте TotalEnergies, на відміну від багатьох інших компаній, володіє винятковими технічними знаннями, які привернули увагу Путіна та його оточення в контексті розширення діяльності в Арктичному регіоні.
TotalEnergies стала ключовим партнером "НОВАТЕКу" -- компанії, що постачає газ для фінансування російської армії. Їхня співпраця в межах "Арктик СПГ" -- це не просто бізнес, а технічна співучасть у зміцненні путінської газової зброї. TotalEnergies брала активну участь у двох флагманських СПГ-проєктах "НОВАТЕК", володіючи 20% акцій в "Ямал СПГ", запущеного у 2017 році, і 10% акцій "Арктик СПГ 2", а також володіла 19,4% акцій самого ПАТ "НОВАТЕК".
Подібно до "Північного потоку-2", проєкти "Ямал СПГ" і "Арктичний СПГ-2" були використані Росією для диверсифікації маршрутів постачання газу до Європи, створюючи обхідні шляхи від газотранспортної системи України, яка історично була основним маршрутом транзиту газу. Маючи альтернативні маршрути постачання газу, Путін розв'язав собі руки для кривавої війни в Україні, і він розпочав її, вважаючи, що має повний контроль над газопостачанням Європи.
З моменту початку повномасштабної війни TotalEnergies залишалася інвестором проєкту "Арктика-2", а лише у 2024 році офіційно оголосила про виникнення форс-мажорних обставин відповідно до діючих угод.
Всі іноземні акціонери проєкту "Арктик СПГ-2", серед яких французька компанія TotalEnergies, китайські CNPC і CNOOC, а також японський консорціум Mitsui та JOGMEC, змушені були оголосити про форс-мажор. Кожна з цих компаній володіла 10% акцій проєкту, в той час як 60% контролює російський "НОВАТЕК". Це рішення не було прийняте з міркувань благоустрою, а стало наслідком внесення проєкту до санкційного списку Міністерством фінансів США 2 листопада 2023 року. Крім того, відомство встановило крайній термін завершення угод по "Арктик СПГ-2" до 31 січня 2024 року.
Таким чином, Total є партнером путінського режиму протягом багатьох років, адже на відміну від інших нафтогазових компаній, має досвід у критично важливих технологіях та інжинірингових послугах, які були необхідні для реалізації стратегічних планів Росії з розширення експорту енергоносіїв.
Отже, тема політичної відповідальності нафтогазових компаній вже протягом багатьох років залишається в епіцентрі суспільних обговорень, як на глобальному рівні, так і в Україні.
З моменту окупації Криму у 2014 році 9 європейських та американських компаній, що видобувають викопне паливо, включаючи TotalEnergies, сплатили Росії 15,8 мільярда доларів податків і зборів до бюджету, який став найбільш "мілітаризованим" з часів СРСР. Захід припустився жахливої помилки, дозволивши президенту Путіну уникнути відповідальності за анексію Криму та розв'язання війни проти України у 2014 році.
У цей час питання про відповідальність компаній нафтогазового сектору стало ключовим для українського суспільства. У 2015 році активісти з Рівного ініціювали публічну кампанію, закликуючи відмовитися від газу, що постачає ресурси для путінського режиму.
Кілька днів після початку повномасштабного вторгнення в Україну, організація Extinction Rebellion (XR) Ukraine опублікувала відкритий лист, у якому звернулася до європейських ЗМІ з твердженням, що агресія Путіна в Україні частково фінансувалася за рахунок європейських коштів. Станом на 2022 рік Європейський Союз значною мірою залежав від імпорту російських енергоресурсів. У 2019 році, згідно з оцінками Європейської комісії, понад половина енергетичних потреб ЄС покривалася за рахунок зовнішніх постачань, більшість з яких надходила саме з Росії. За даними Євростату, 41% імпорту природного газу до ЄС у 2019 році становила російська продукція, а близько 26,9% загального імпорту сирої нафти було отримано з Росії, разом із 46,7% імпорту твердого пального.
Ці фінанси сприяли російському вторгненню в Грузію в 2008 році, підтримали Москву в її допомозі режиму Асада в Сирії у 2011 році, а також стали основою для анексії Криму в 2014 році та нинішньої масштабної війни в Україні.
Наводити даних можна багато. Факт залишається фактом -- співучасть -- це не тільки безпосередня участь у вчиненні злочину. Це і пособництво, шляхом надання матеріалів, засобів, допомоги тощо.
TotalEnergies, як і багато інших міжнародних нафтових компаній, які не виходять з ринку Росії, -- є відповідальними за надання Путіну впевненості в його безкарності.
Ми переконані, що істину не можна покарати. Нехай цей суд стане важливим прецедентом. І нехай це стане лише першим кроком до покарання тих компаній, які підтримують війну.
If it pleases the honorable court.
Примітка: (вердикт у справі буде оголошено 6 червня 2025 року.)
