"Европа вступает в эпоху своей независимости". Ответ Урсулы фон дер Ляен на свежую стратегию Соединенных Штатов.
17 грудня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн здійснила виступ під час пленарних дебатів у Європейському парламенті.
Ця промова - важлива частина підготовки до вкрай важливого для України засідання Європейської ради, яке відбудеться вже 18-19 грудня. І промова фон дер Ляєн стала відповіддю оновленій безпековій стратегії США, в якій Вашингтон фактично відмовляється від підтримки Європи.
Водночас це підкреслює, що Європа готова самостійно забезпечувати свою безпеку та продовжувати надавати підтримку Україні.
У світлі значущості даного засідання, "Європейська правда" представляє повний варіант промови Урсули фон дер Ляєн.
****
Цього тижня Європейська рада зосередилася на розумінні актуальних викликів, з якими стикається сучасність. Це світ, що став небезпечним і заснованим на транзакціях. Світ, в якому панують війни та хижацькі інтереси.
Справжня суть цього світу полягає в тому, що ми, європейці, повинні забезпечувати свою безпеку і покладатися на власні сили.
Ми живемо в цьому світі вже певний час. Ще до події, яка остаточно всіх розбудила, - незаконного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Вчорашня ідилія залишилася в минулому. Але нам не слід занурюватися у спогади. Головне — це те, як ми реагуємо на виклики сьогоднішнього дня.
Ми, європейці, не можемо дозволити, щоб світогляди інших визначали наше майбутнє. Жоден із нас не має бути шокований тим, що інші говорять про Європу.
Проте позвольте мені висловити:
Це не вперше, коли уявлення про Європу виявляються застарілими.
Це вже не вперше, коли усвідомлюємо, що післявоєнний світовий лад зазнає кардинальних змін.
У Національній безпековій стратегії Сполучених Штатів справедливо наголошується: "Європа зменшує свою частку у світовому ВВП – з 25% у 1990 році до 14% сьогодні". Проте варто зазначити, що аналогічна тенденція спостерігається і в США: їхня частка також знизилася з 22% у 1990 році до 14% сьогодні.
Таким чином, це не просто оповідь про економічні аспекти в різних частинах Атлантики. Це наратив про зміни в глобальній економічній системі.
Якщо взяти лише Китай, його частка у світовому ВВП зросла з 4% у 1990 році до 20% сьогодні. Саме тому Сполучені Штати вже певний час чітко говорять про зміну своїх стратегічних інтересів і пріоритетів на тлі зростання Китаю.
Мій основний посил полягає в тому, що ця Стратегія не є причиною тих викликів, з якими Європа зустрічається у глобальному контексті. Вона відображає симптоми сучасних реалій.
Отже, наше завдання на цьому тижневому Саміті полягає в тому, щоб продемонструвати, що ми орієнтовані на свою стратегію, свої інтереси та пріоритети.
Хочу знову підкреслити те, що зазначила під час свого виступу про ситуацію в Союзі: це є час незалежності для Європи.
Відтоді як ми почали вживати цей термін - "незалежність", - багато хто ставився до нього скептично. Що він насправді означає? Чи є це реалістичним?
Оцініть наші досягнення. Від захисту до енергетичних рішень, ми перетворили неможливе на реальність у нових умовах. І ми готові до нових викликів. Адже наша незалежність робить нас лише сильнішими.
А сильніша Європа - це сильніший партнер, здатний не лише сприяти, а й гарантувати безпечніший світ.
Погляньмо на прогрес, якого ми досягли. Ми вступаємо в нову епоху, яка покладе край енергетичній залежності Європи від Росії.
Цей Парламент став провідником у цьому процесі з самого початку. Дякую вам! Ваші старання принесли свої плоди.
Завдяки REPowerEU імпорт російського газу - як СПГ, так і трубопровідного - скоротився з 45% на початку війни до 13% сьогодні; імпорт вугілля - з 51% до нуля; а сирої нафти - з 26% до 2%.
Це свідчить про те, що ми назавжди і безповоротно відмовляємося від використання російських викопних енергоносіїв. Лише кілька років тому така перспектива здавалася абсолютно неможливою.
Проте ми активно працюємо над досягненням нашої незалежності від Росії. Це не просто випадковість. Цей успіх є наслідком колективних зусиль, зумовлених тим, що визначає нас як європейців: нашою метою, єдністю та політичною рішучістю.
Тепер ми маємо основу для наступних кроків. Це стосується як критично важливих сировин в рамках Плану RESourceEU, так і розширення та зміцнення ланцюгів постачання через амбітні торговельні угоди, що охоплюють регіони від Латинської Америки до Індо-Тихоокеанського.
Епоха європейської автономії повинна стати незворотною.
Попереду нас чекає чимало завдань. Нам потрібно продовжувати рухатися вперед і діяти оперативно. Це особливо важливо в контексті захисту та безпеки.
Суть проста: Європа має бути відповідальною за власну безпеку. Це більше не опція - це необхідність. Ми знаємо загрози, з якими стикаємося, і ми їм протистоятимемо. Це означає, що ми маємо бути готовими.
Ми повинні розробляти та впроваджувати нові спроможності, щоб вести сучасну гібридну війну. І тут ми знову здійснюємо прорив. Після десятиліть недостатнього фінансування ми змінюємо курс.
Ми перетворюємо нашу оборонну промисловість на таку, яка зможе надавати сучасні технології та забезпечувати оперативне масове виробництво в умовах війни.
Цього року ми зробили для оборони більше, ніж за попередні десятиліття.
Протягом останнього десятиріччя ми вклали 8 мільярдів євро у фонд оборони. У цьому році ми відкрили можливість інвестувати до 800 мільярдів євро до 2030 року.
Ми також побачили, наскільки перевищеним був попит на програму SAFE: запити від 19 держав-членів значно перевищили 150 млрд євро, що були запропоновані. І держави-члени вже просять про новий раунд SAFE. Це свідчить про нашу європейську відданість європейській безпеці.
Цей момент - це не просто питання захисту. Це про нашу волю, наше благополуччя та нашу автономію.
І немає важливішого акту європейської оборони, ніж підтримка оборони України. Найближчі дні стануть вирішальними для її забезпечення. Від нас залежить, як саме ми фінансуватимемо боротьбу України.
Ми усвідомлюємо, як це важливо. Це відчуває кожен з нас, і нам це очевидно. Адже в той час, коли мирні переговори набирають обертів, Росія збільшує інтенсивність своїх атак.
Згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду та нашими внутрішніми підрахунками, Україні знадобиться приблизно 137 мільярдів євро в період 2026-2027 років. Європейським країнам слід взяти на себе фінансування двох третин цієї суми, що становить близько 90 мільярдів євро.
Розмова йде не тільки про статистику. Мова йде про посилення можливостей України створити справжній мир — такий, що буде справедливим, стабільним і захистить як Україну, так і Європу. Також важливо підвищити витрати Росії на цю війну.
Саме тому я запропонувала два варіанти для майбутньої Європейської ради: один - на основі активів, інший - на основі запозичень ЄС. Нам доведеться вирішити, яким шляхом іти.
Проте одне залишаєтся безсумнівним: ухвалення рішення щодо фінансування України на найближчі два роки має відбутися саме під час цієї Європейської ради.
Ми вже здійснили один дуже важливий крок. На минулому тижні ми затвердили безстрокове заморожування активів Росії. Це сміливе рішення є потужним політичним сигналом.
Це свідчить про те, що активи Росії залишатимуться під заморожуванням доти, поки ми не приймемо нових рішень — тобто, поки Росія не зупинить військові дії і не компенсує Україні шкоду, завдану внаслідок конфлікту.
Безстрокове замороження активів також зміцнює спроможність України забезпечити справжній мир - справедливий, тривалий і такий, що захищає Україну та Європу.
Цього тижня ми також маємо домовитися (…) про необхідність європейської незалежності та про те, як її досягти.
Ця Європейська рада та ухвалені рішення стосовно України відіграють ключову роль у цьому процесі.
Але ми завжди повинні пам'ятати, чому незалежність є настільки важливою в сучасному світі. Вона важлива, тому що незалежність - це, зрештою, наша свобода.
Свобода ухвалювати рішення та закони для себе, діяти так, як ми вважаємо за потрібне, відстоювати власні інтереси та партнерства. Свобода голосувати за кого ми хочемо - без тиску та без потоків маніпулятивної інформації. Свобода обирати різноманіття, свобода обирати демократію.
Проте найголовніше - це можливість жити відповідно до своїх бажань. І саме в цьому полягає європейський стиль життя.
Наші культурні особливості та традиції настільки різноманітні, але водночас є важливими для нашого повсякденного життя. Саме вони створюють нашу єдність. Коли ми разом, ми стаємо непереможними.
Я відчуваю глибоку гордість за це. Наші різниці не ставлять нас один проти одного. Ми цінуємо наші культурні спадщини. Саме вони об'єднують нас у якості європейців.
І гордість за Європу - це те, що нас єднає. Тож, дивлячись у майбутнє, я закликаю вас бути впевненими в тому, чого ми можемо досягти на нашому шляху до сильної, незалежної Європи.