Наступна станція для Трампа: інопланетяни запрошують його стати лідером на Марсі.
Це вже настільки абсурдно, що викликає страх. Президент колись наймогутнішої країни світу остаточно втратив відчуття реальності. Його територіальні претензії до Канади, Гренландії чи Куби ще можна пояснити популістськими настроями. Але коли йому пропонують стати лідером Ірану, як він сам заявляв раніше... Це вже справжня ознака серйозних психічних проблем. Що ж далі? Ядерний конфлікт з Європою, чи, можливо, похвалу тим, що марсіани запрошували його приєднати їхню планету до США як новий штат?
Заява президента США Дональда Трампа про те, що Іран нібито пропонував йому стати верховним лідером, стала ще одним яскравим моментом серед його численних шокуючих висловлювань. Промова, виголошена 25 березня на щорічній вечері Національного республіканського комітету Конгресу США, швидко облетіла світові новинні агенції, викликавши не стільки політичні дебати, скільки запитання щодо обґрунтованості таких заяв.
Трамп зазначив, що іранське керівництво, за його словами, хоче укласти угоду зі Сполученими Штатами, проте боїться як реакції власного населення, так і можливих заходів з боку Вашингтона. Він також згадав "пропозицію" стати верховним лідером Ірану – країни з суворою релігійно-політичною системою, де така посада вимагає приналежності до шиїтського духовенства. Це вже робить такі висловлювання, м'яко кажучи, абсурдними.
Варто зазначити, що в історії американської політики було чимало президентів, чиї висловлювання викликали подив або навіть шок у міжнародній спільноті. Наприклад, Джордж Буш-молодший не раз плутав Іран з Іраком і одного разу сказав, що "люди та риби можуть жити в мирі". Існували також ті, хто став об'єктом гучних скандалів через неправдиві свідчення під присягою або ж через те, що їхнє особисте життя викликало більше обговорень, ніж їх політичні рішення.
Проте навіть на фоні цих обставин Трамп, здається, зміг перевершити всіх своїх попередників. Протягом своєї політичної кар'єри він накопичив вражаючий перелік висловлювань, які викликали не лише критику, але й справжнє занепокоєння щодо його психічного здоров'я. Його мова часто коливається між епатажем і дезінформацією, іноді навіть переходячи межі реальності.
Отже, заява про те, що деякі іранські представники нібито пропонували християнину та президенту США взяти на себе роль верховного лідера ісламської республіки, виглядає як справжній ексцентриситет, навіть для Трампа. Це не просто перебільшення або політичний тролінг, а твердження, яке суперечить основам політичної та релігійної системи Ірану.
Верховний лідер Ірану - це більше, ніж політична роль. Це особа, яка має найвищу релігійну та державну владу, що виникає з складної системи шиїтського духовенства. Припустити, що така посада може бути надана іноземній особі, особливо якщо вона не є мусульманином, означає нехтування основними принципами ісламської республіки.
У цьому контексті висловлювання Трампа все частіше сприймаються не лише як політична перебільшення, а й як свідчення зростаючої тенденції до вигадування історій, які він представляє як факти. Якщо раніше такі заяви можна було вважати частиною його особливого стилю спілкування, спрямованого на внутрішню аудиторію, то тепер вони починають перевищувати межі, прийнятні навіть у рамках популістської риторики.
Виникає закономірне питання: де проходить кордон між політичним епатажем та відвертою дезорієнтацією? І чи не наближається нинішній президент США до тієї межі, за якою його слова перестають сприйматися всерйоз навіть його прихильниками?
Якщо врахувати логіку останніх заяв Трампа, наступним кроком цілком може стати заява про те, що його регулярно відвідують марсіани з бажанням, щоб він очолив їхню планету. Для обговорення деталей угоди про приєднання Марсу до США він, ймовірно, вирішить залучити Джареда Кушнера та Стіва Віткофа. Хоча це наразі виглядає як іронічна гіпербола, з огляду на вже зроблені заяви, немає гарантії, що настільки незвичайний сценарій залишиться лише жартом.
