"Не бажаю боротися за цю державу": у Німеччині відбулися акції молоді проти повернення військового обов'язку.

Цими вихідними у понад 90 містах Німеччини - від Берліну до Мюнхена - близько 50 тисяч школярів і студентів влаштували "шкільний страйк проти військової служби". Демонстрації відбулися одразу після того, як парламент Німеччини (Бундестаг) схвалив реформу - Закон про модернізацію військової служби, пише The Guardian.

Відповідно до прийнятого нещодавно законодавства, починаючи з 2026 року, всіх чоловіків, які досягли 18-річного віку, буде інформовано про необхідність заповнити анкету, що стосується їхньої готовності до військової служби, а також пройшов медичний огляд. На даний момент служба залишається на добровільних засадах, проте в перспективі, у випадку недостатньої кількості охочих, може бути запроваджена часткова призовна система.

Активісти вийшли на вулиці з лозунгами "Проти призову", "Не бажаємо ставати живою мішенню" та "Навчання, а не війна!".

Один із учасників протесту, 18-річний протестувальник з Берліна, сказав: "Ми відмовляємося бути підставою для воєнних амбіцій. Не хочу ризикувати своїм життям за державу, яка не дає нам майбутнього".

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловив свою позицію щодо протестів під час парламентського засідання:

"Це - чудово, коли молодь висловлює свою позицію і знає, що поставлено на карту", - однак він відмовився засуджувати демонстрантів.

Одночасно влада акцентує увагу на тому, що реформування є невідкладним у зв'язку з новими викликами в сфері безпеки, зростанням вимог НАТО та дефіцитом кадрів у військах. Основна мета полягає в тому, щоб до 2035 року мати від 255 до 270 тисяч військовослужбовців на активній службі.

Активісти вважають, що відновлення елементів призову є поверненням до "епохи страху", коли держава ухвалює рішення за молоде покоління, визначаючи, чи повинні вони жити в спокої, чи їх може бути змушено взятися за зброю.

Деякі молоді особи переживають, що добровільний призов може бути лише короткочасним виходом із ситуації. Якщо військовим силам не вистачатиме особового складу, існує ймовірність, що їх можуть закликати на службу через лотерею або інші адміністративні механізми.

Також критики заявляють, що держава має інвестувати в освіту, соціальні програми, а не в зростання військового контингенту.

З 2011 року Німеччина функціонувала виключно з професійною армією, скасувавши призов. Проте, у світлі занепокоєння через агресію Росії проти України та загрози безпеці в Європі, уряд ухвалив рішення переглянути систему військового набору.

Реформа була прийнята у парламенті - 323 голоси "за", 272 "проти". Наступним кроком має стати рішення Bundesrat - верхньої палати: лише після його схвалення нова система набуде чинності. Але вже зараз протестний рух молоді та скепсис суспільства створюють серйозний політичний тиск на уряд, зазначає видання.