Невидима арена психологічних операцій: як світові розвідувальні агенції здійснюють психологічні війни в еру штучного інтелекту та кібератак?

Новітня інформаційна війна у кіберпросторі - це системна робота з думками мільйонів людей, тактики, які давно вже вийшли за межі "фейкових новин"

У сучасних конфліктах ключовим є не лише кількість запущених ракет чи захоплених територій. Значно важливіше, хто контролює інформаційний наратив, у який вірять мільйони людей. Хто спроможний викликати паніку, відвернути увагу або посіяти сумніви у можливостях супротивника.

Саме тому інформаційно-психологічні операції PSYOP стали важливим засобом для розвідувальних та військових структур у різних країнах. Ізраїль, Іран, Китай, Росія, США — усі ці держави активно використовують їх у своїй діяльності. Розглянемо, як саме вони функціонують?

Одним із цікавих прикладів слугують інформаційні кампанії, які супроводжували протистояння Індії та Пакистану, Ізраїлю та Ірану і звісно - України та росії. Незалежно від політичних симпатій, ці кейси дозволяють побачити набір тактик, які давно вже вийшли за межі "фейкових новин".

Це системна робота з думками мільйонів людей, з алгоритмами соціальних мереж, зі штучним інтелектом. Це і є новітня інформаційна війна у кіберпросторі.

Давайте розглянемо десять найбільш розповсюджених прикладів.

► 1️. Використання слухів як засобу для масового дестабілізування ситуації.

Однією з перших і найбільш простих, але водночас надзвичайно дієвих стратегій в інформаційно-психологічних операціях (PSYOP) є виготовлення та масове поширення чуток через соціальні мережі. Противник заздалегідь формує мережі фальшивих облікових записів, створюючи псевдопрофілі з іменами, фотографіями та поведінкою, що імітують реальних користувачів. Вони активно взаємодіють у коментарях під новинами, аналітичними матеріалами та відео. Це особливо поширено на платформах таких як Facebook, Telegram, YouTube та X (Twitter). Ці облікові записи систематично розповсюджують інформацію, яка:

Одна з цілей таких атак - створити враження, що "паніка та зрада всюди". Якщо користувач бачить десятки подібних коментарів під різними постами, він починає сумніватися: а раптом це правда?

► 2️. Створення альтернативних і спотворених версій подій

Інформаційна війна рідко ведеться заради істини. Частіше заради контролю над інтерпретацією. Саме тому однією з базових тактик у сучасних конфліктах є створення паралельних і альтернативних наративів та версій подій, які не обов'язково мають бути логічними чи правдоподібними. Їхнє завдання інше: посіяти сумніви, створити інформаційний шум, зруйнувати довіру до офіційної версії.

Яскравим ілюстративним випадком є ситуація, що виникає після атаки на ціль: одна сторона заявляє про влучення в арсенал, тоді як інша стверджує, що постраждав цивільний об'єкт.

Тим часом у соціальних мережах з'являється третя версія: нібито удар був організований самою стороною для провокації. Внаслідок цього більшість людей не знає, кому довіряти, і врешті-решт просто втрачає віру в будь-яку інформацію. Цей феномен можна назвати "паралічем через багатовекторність істини", коли інформаційний простір переповнений суперечливими інтерпретаціями. У таких умовах виграє не той, хто дійсно правий, а той, хто першим зумів представити переконливу версію подій.

► 3️. Фальшиві новини та візуальні трюки

Ще одним потужним інструментом психологічного впливу є маніпуляція новинами та візуальним контентом. Це не лише виготовлення фейкових матеріалів, а й цілеспрямоване створення "реальності", що вигідна певним сторонам. Інформація поширюється через фальшиві медіа або анонімні канали, які використовують "свідчення очевидців", сфальшовані фотознімки та вигадані статистичні дані. Часто джерела залишаються анонімними або маскуються під "витоки з розвідки" чи "внутрішні документи".

До цього додається маніпуляція з відео та фотографіями: наприклад, знищення однієї пускової установки фіксують з різних ракурсів, редагують матеріал і представляють як серію окремих атак. Кожен ролик отримує свій власний заголовок, поширюється через інфлюенсерів і медіа-канали, створюючи ілюзію масованого успіху. Як наслідок, формується враження масштабної переваги, яке важко спростувати, адже глядач вже "бачив це на власні очі".

Ця стратегія виявляється надзвичайно результативною в ситуаціях, коли журналісти мають обмежений доступ до бойових зон, а офіційні джерела інформації мовчать або затримують свої коментарі. У такому інформаційному вакуумі той, хто першим створює правдоподібну картину подій, отримує значну інформаційну перевагу, навіть якщо представлений матеріал є штучно змонтованим. Подібною тактикою зловживали російські ЗМІ у 2014 році та в наступні роки, коли поширювали новини про "розіп'ятих хлопчиків" або "донецьку мадонну".

► 4️. Показ штучної "етичності" нападів

Ще одна поширена тактика інформаційно-психологічних операцій є створення образу "етичної війни", в якій одна зі сторін позиціонує себе як таку, що діє виключно в межах міжнародного гуманітарного права. У публічній риториці підкреслюється: удари завдаються "вибірково", "точково", "виключно по військових об'єктах", із "максимальним врахуванням безпеки мирного населення".

Ця стратегія націлена на виправдання власних дій перед міжнародною спільнотою та на створення позитивного іміджу серед партнерів і в інформаційному просторі. Однак за такими заявами часто приховується справжня картина, в якій під обстріли потрапляють лікарні, медичні установи, житлові будинки та цивільна інфраструктура. Коли з'являються свідчення цих порушень, їх заперечують або намагаються скинути відповідальність на іншу сторону, заявляючи, що "вогонь вівся з того району" або "виключити жертви було неможливо".

Отже, риторика гуманізму перетворюється на засіб інформаційного захисту, здатного зменшити репутаційні загрози, перенаправити увагу медіа та підтримати лояльність аудиторії.

► 5. Відчуття бездоганності та приниження противника

Ще одна вдало реалізована інформаційна стратегія полягає в створенні яскравого контрасту між "високоточними ударами" однієї сторони та "хаотичними" діями іншої. У медійному просторі постійно акцентується увага на тому, що "наші удари є точними, професійними і спрямовані виключно на легітимні військові об'єкти", тоді як атаки супротивника подаються як невиправдані, неефективні, безсистемні або навіть терористичні.

Такий наратив створює відчуття технологічної та моральної переваги. Одна сторона виглядає як сучасна, раціональна та цивілізована сила, яка веде "чисту" війну, дотримуючись стандартів і використовуючи сучасні технології. Інша ж сторона постає як дика, архаїчна та невмотивована терористична організація, нездатна до точних дій. Навіть коли реальні втрати від "високоточних" ударів досягають сотень цивільних жертв, інформаційна оболонка сприяє позитивному сприйняттю ситуації.

Цей імідж старанно формуються з метою впливу на внутрішню спільноту, а також на міжнародні медіа та урядові структури.

► 6. Контроль інформації, замовчування фактів, переслідування журналістів

Щоб утримати інформаційну перевагу, сторони конфлікту нерідко вдаються до жорсткого контролю над інформаційним потоком. Йдеться не лише про пропаганду, а й про системну цензуру, яка передбачає обмеження доступу журналістів до зони бойових дій, заборону фото- й відеозйомок, конфіскацію техніки, а в окремих випадках навіть арешти медійників, які оприлюднили небажані кадри або повідомлення, що суперечать офіційному наративу.

Звертається особлива увага на депортацію або перешкоди для в'їзду іноземних журналістів, які здатні надати об'єктивний аналіз подій. Така стратегія створює інформаційний вакуум, що ускладнює отримання альтернативних або критичних поглядів. Коли чутно лише одну сторону, вона стає "єдиною істинною" версією подій.

На практиці, безмовність перетворюється на складову стратегії: не вступати в суперечки з опонентами, а просто позбавити їх можливості висловлювати свої думки.

► 7. Перебільшення військової могутності та фальсифікація фактів

Щодня в інформаційний простір свідомо вкидаються десятки відео та повідомлень про нібито успішні удари, прориви чи демонстрацію сили, які при уважному аналізі виявляються фейковими, постановочними або значно перебільшеними. Їхнє завдання не передати факт, а створити враження непереможності та технологічної переваги.

Яскравим прикладом може слугувати інформація про досягнення віддалених цілей, що знаходяться на тисячі кілометрів, зокрема авіаудари по глибоких позиціях противника. У таких повідомленнях замовчується очевидний факт: здійснення подібних операцій технічно неможливе без повітряної дозаправки або логістичних баз, яких насправді не існує. Проте глядачеві це не важливо - він спостерігає за вражаючими відео з моментами вибухів, звуковими записами "перехоплень" та знайомим логотипом, що надає цій інформації ілюзії достовірності.

Таким чином створюється міф про всесильну армію, яка здатна вразити будь-яку ціль у будь-який момент. Це працює і на підняття бойового духу власної аудиторії, і на деморалізацію супротивника, і на введення в оману міжнародної спільноти. І навіть якщо пізніше виявляється, що відео - фрагмент із навчань трирічної давнини, інформаційний ефект уже досягнуто: віртуальна перемога відбулася раніше за реальність.

► 8. Інтелектуальні системи, мережі ботів та маніпуляції з хештегами

Після значних атак або інформаційних подій, у соціальних мережах практично миттєво виникають популярні хештеги, які підтримують вигідний наратив однієї зі сторін. Здається, що це є спонтанною реакцією користувачів, але насправді за цим стоїть ретельно спланована інформаційна кампанія, що включає бот-мережі, фейкові профілі та алгоритми штучного інтелекту.

Мета полягає в створенні враження масштабної підтримки або загального обурення, викликанні емоційних реакцій, зміщенні акцентів або навіть провокуванні паніки. Подібні кампанії можуть популяризувати хештеги, що закликають до помсти, знецінюють супротивника, виправдовують агресію чи містять повідомлення, що відтворюють "голос народу". Усе це є складовою частиною інформаційної операції, що має на меті дестабілізацію психологічного стану суспільства.

У цьому контексті соціальні мережі стають не просто майданчиком для обговорень, а справжнім цифровим полем битви, де уявлення про більшість часто перевершує реальність. Алгоритми цих платформ лише сприяють такому явищу, автоматично підвищуючи видимість контенту, який викликає найбільшу активність користувачів, що в результаті призводить до ще більшого розподілу думок.

Під час війни з Росією проти українців активно застосовували психологічні операції. Зокрема, через SMS та месенджери надсилалися повідомлення, які намагались їх вибити з емоційного стану. Метою було підірвати мораль та внутрішній спокій. Така форма прямого психологічного впливу, що працює на індивідуальному рівні в умовах хаосу, має високий ефект.

► 10. Масштабні AI‑кампанії "Operation Overload"

Російські інформаційні операції нового типу досягли нового рівня завдяки використанню штучного інтелекту. Кампанія, відома як Operation Overload (або Matryoshka), значно посилила своє медіа-втручання, використовуючи доступні AI-інструменти, такі як голосові клонери, генератори зображень, фейкові вебсайти та бот-мережі в таких платформах, як Telegram, X, TikTok і Bluesky. З вересня 2024 року по травень 2025 року було створено понад 587 одиниць контенту, що вдвічі перевищує кількість у попередньому періоді.

Цей контент використовувався для просування фейкових наративів про Україну, імміграцію, вибори, а також включав deepfake‑відео з клонами голосів реальних людей, які начебто закликали до заворушень. Ціль - розбурхати емоції, посіяти сум'яття й розкол у суспільстві.

PSYOP і кібербезпека: перетин двох реальностей

Усе це має пряме відношення до сфери інформаційної та кібербезпеки. Адже інформаційна безпека - це не лише про захист серверів, а й про захист свідомості. Якщо атакують не мережу, а віру людей - це вже кіберзагроза нового покоління. Розповсюдження фейкових новин, DeepFake-відео, маніпулятивні інформаційні кампанії - усе це часто готується і реалізується саме фахівцями з кібероперацій. Військові кібератаки йдуть рука об руку з інформаційними.

Сучасна кібербезпека має враховувати не тільки технічні компоненти, але і психологічні фактори. Яким чином функціонує алгоритм TikTok? Як інформація розповсюджується через Telegram? Як можна виявити скоординовану мережу ботів? Які ознаки вказують на старт операції з впливу?

Україна вже перетворилася на майданчик для різноманітних кампаній психологічних операцій. Ми набуваємо досвіду у протидії, вмінні розпізнавати та спростовувати дезінформацію. Проте важливо усвідомити: битва ведеться не лише на фронті та в небі, а й у свідомості людей. Тому питання інформаційної безпеки та кібергігієни стає стратегічно важливим для виживання нашої держави.