Нова стратегія Кремля: хто та чому надає дозвіл Росатому на зведення атомних електростанцій.

Вразливість американського керівництва спонукає ряд країн до укладення угод з агресивною Росією, які в інших умовах навряд чи мали б місце. Це особливо тривожно в контексті ядерних питань.

Ростат виступає як державний холдинг Російської Федерації, який об'єднує більше 400 компаній у сфері атомної енергетики. Щороку він забезпечує мільярдні надходження до бюджету країни.

Але значення держконцерну цим не обмежується: якщо раніше Росія намагалася обплутати всіх сусідів своїми газопроводами, аби мати можливість шантажувати їх зупинкою постачання палива, то тепер Кремль покладає таку саму відповідальність на плечі Росатому.

Таким чином, Росія розробляє та зводить атомні електростанції для багатьох країн по всьому світу, а з 2022 року почала особливо активно пропонувати масштабні інфраструктурні проекти та кредити країнам Глобального Півдня, які, до речі, навряд чи зможуть повернути в борг.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Європейського Союзу почали активні дії щодо припинення енергетичних зв’язків з агресором, включаючи атомну енергетику. Європейські енергетичні компанії почали шукати альтернативи російському урану, а Фінляндія навіть відмовилася від раніше укладеної угоди з Росатомом про будівництво нової атомної електростанції Ханхіківі-1.

У травні 2025 року компанія Росатом звернулася до арбітражного суду в Москві з позовом до фінських компаній Fortum та Outokumpu Corporation на суму 227,8 мільярда рублів (еквівалент 2,45 мільярда євро), вимагаючи компенсацію за збитки, пов’язані з розірванням зазначеного контракту.

Отже, цей крок може коштувати Гельсінкі близько 4 мільярдів євро. Проте він допоможе уникнути ще більшої залежності від країни-агресора, - підкреслила незалежний енергетичний експерт Яна Фортуна в коментарі для видання Нова газета-Європа.

Втім європейських (і не лише) друзів Путіна це чомусь не лякає. Так, Угорщина ухвалила рішення продовжувати будівництво двох нових реакторів на АЕС Пакш силами Росатому, про що Путін та прем'єр-міністр країни Віктор Орбан домовилися ще у 2014 році.

Проект Пакш-II було схвалено угорським регулятором влітку 2022 року - у розпал першого року війни в Україні, пише видання, й Росатом отримав будівельну ліцензію на розширення АЕС.

В кінці березня 2025 року в цьому регіоні завершилися етапи підготовки. Якщо Угорщина, на початку будівництва, вирішить не виходити з угоди, це призведе до значного посилення її атомної залежності від Росії на багато років уперед, як зазначає Фортуна.

В цілому, приблизно кожен третій новий ядерний реактор у світі зараз будується або розробляється компанією Росатом. Цей концерн повністю контролюється російським урядом: фінансування холдингу здійснюється Кремлем, а його керівник Олексій Ліхачов, який успадкував посаду від нинішнього заступника голови президентської адміністрації Сергія Кирієнка, регулярно доповідає про свою діяльність особисто Путіну, додає Фортуна.

Проте особливо міцні зв’язки з Кремлем виявляються в міжнародних ініціативах Росатому: після Узбекистану, де російська сторона займається будівництвом як малої, так і великої атомної електростанції, компанія вирішила розпочати реалізацію проекту АЕС ще в одній країні Центральної Азії.

Згідно з інформацією Reuters, Росатом і Китайська національна ядерна корпорація (CNNC) створять власні консорціуми для реалізації проектів зі зведення перших атомних електростанцій в Казахстані.

Пропозицію, представлену Росатомом, агентство з атомної енергії цієї країни охарактеризувало як "найбільш вигідну та оптимальну".

Варто зазначити, що вже стартували зусилля щодо залучення державного експортного фінансування з Росії, а генеральний директор Росатому підтвердив, що компанія братиме участь у цьому проекті.

Станцію збудують у селі Улкен - приблизно за 400 км на північний захід від Алмати. За оцінкою казахського уряду, будівництво цієї АЕС коштуватиме близько 12 млрд. долл.

На даний момент CNNC ще не висловилася щодо цієї співпраці.

Нагадаємо, хоча Казахстан є одним із найбільших виробників урану у світі, він в основному залежить від вугільних електростанцій, а також частково від гідроенергетики та відновлюваних джерел. Разом із тим країна не має ядерної генерації з 1999 року, коли було виведено з експлуатації реактор БН-350 на узбережжі Каспійського моря.

На сьогоднішній день Казахстан здійснює частковий імпорт електричної енергії з Російської Федерації.

Здобуток Росатому в тендері на будівництво першої атомної електростанції в Казахстані є результатом покращення відносин між Росією та США, що приносить Путіну певні вигоди, зазначає в Facebook український юрист та державна уповноважена в АМКУ Агія Загребельська.

Вона зазначила, що ще в січні цього року "навіть перспектива незначної участі Росатому в консорціумі, який займатиметься будівництвом станції, сприймалася як значне досягнення для Москви".

Серед причин, по яким Росатому в Астані були не раді - репутаційні ризики; посилення санкційного тиску; безпекові питання; вища в два рази ціна за китайського учасника тендеру, - пояснила вона.

"Експерт зазначила, що Росатом у Туреччині та Єгипті не виконує узгоджені терміни будівництва через санкційний тиск на ланцюги постачання. У Бангладеш також виникла потреба змінити фінансову модель через ці санкційні обмеження."

Отже, вибір Росатому для Казахстану в даний момент означає знову взяти на себе зобов’язання щодо залежності проекту від Росії на тривалий термін, додала вона.

"Ідучи на це, Казахстан демонструє впевненість, що санкції не будуть перешкодою. Вигоди Москви від потепління відносин з США очевидні. Це і критично необхідні зараз для РФ фінансові ресурси, і послаблення санкційного тиску, і відновлення геополітичного впливу. Проте, що отримав Вашингтон - залишається незрозумілим. Все більше політика America first стає схожою на Russia first", - наголосила Загребельська.

У цьому контексті грають у свої "ядерні ігри" не лише Росія, а й Сполучені Штати, хоча у випадку США правила гри дещо відрізняються.

Адже попри намагання Ізраїлю знищити іранську ядерну програму, прихильник російського диктатора, президент США Дональд Трамп все ще хоче ядерної угоди з найближчим партнером і союзником агресивної Росії - Іраном.

І це - незважаючи на розгорнутий військовий конфлікт між Єрусалимом та Тегераном саме через "ядерку".

"Безумовно. Ми займаємо оборонну позицію в цьому регіоні, щоб зміцнити наші позиції в досягненні мирного договору. І, звичайно ж, ми сподіваємося, що це справді відбудеться", - зазначив нещодавно міністр оборони США Піт Гегсет, згідно з повідомленням The Times of Israel.

Глава Пентагон також розповів, що прямує до Ситуаційної кімнати Білого дому, аби зустрітися з Трампом і його командою з національної безпеки на тлі напруженості на Близькому Сході, оскільки президент США достроково повертається із саміту G7.

Міністр не розкрив, що послужило підставою для зустрічі, проте зазначив, що ці заходи мають на меті "гарантувати безпеку населення" Сполучених Штатів.

У той же час Іран активно планує свій вихід з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.