Нова небезпека? Чи мають шанси вороги України здобути перемогу на виборах у Чехії?
3-4 жовтня в Чехії пройдуть парламентські вибори. Які прогнози щодо переможців та чи має проукраїнська коаліція шанси на збереження влади — дізнайтеся з матеріалу журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.
Основное:
У неділю свій європейський курс підтвердила Молдова. Проросійські сили не змогли взяти реванш на парламентських виборах, отже, політика держави-сусідки залишиться стабільною та дружньою до України.
Сьогодні та завтра жителі Чехії, що є частиною Європейського Союзу і НАТО, здійснять свій вибір. Результати цього голосування можуть суттєво вплинути на зовнішньополітичний курс Чехії, яка до цього часу стабільно підтримувала Україну.
Найближчі вибори – це не просто голосування, а справжня битва за геополітичне майбутнє нації, підкреслив прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала під час свого виступу в Пльзені кілька тижнів тому.
"Мова йде про напрямок, в якому буде розвиватися Чехія. Чи продовжимо бути сильною демократією, що забезпечує повну свободу та процвітання, країною, яка впевнено займає місце серед західних держав... чи відправимося у невідомість на Схід," - зазначив він перед чеськими виборцями.
Згідно з даними, отриманими в результаті передвиборчого опитування, проведеного компанією STEM з 20 по 26 вересня, до наступного складу чеського парламенту можуть потрапити до семи політичних партій.
Лідером у рейтингах є партія ANO, яку очолює чеський олігарх і колишній прем'єр-міністр Андрій Бабіш. Згідно з прогнозами, ANO може отримати 29,3% голосів. У свою чергу, правляча коаліція SPOLU під керівництвом Петра Фіали набирає 20,5%. Третє місце займає ультраправий блок SPD (Svoboda a přímá demokracie), відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями лідера правопопулістів Томіо Окамури, з результатом 13,4% голосів.
Наступними за результатами голосування є центристська партія STAN з 11,7%, Чеська піратська партія з 10,1%, ультраправий рух AUTO, який отримав 5,9%, а також лівопопулістська організація Stačilo! з 5,5% голосів.
Зростання рейтингу ANO пояснюється насамперед економічними проблемами. Серед непопулярних кроків уряду Фіали -- скасування індексації пенсій у межах скорочення бюджетного дефіциту. Це рішення боляче вдарило по найчисельнішій групі виборців і коштувало чинній коаліції підтримки більшості пенсіонерів.
Андрій Бабіш під час виборчої кампанії (зображення: Getty Images)
Окрім цього, російська дезінформація активно проникає в чеський інформаційний простір. Згідно з дослідженням Voxpot, щомісяця у Чехії фіксується до 5 тисяч проросійських фейкових матеріалів. Основна мета цієї дезінформації полягає не в підтримці певного кандидата, а в загальному підриві стабільності Чехії: дискредитації виборчого процесу та самої демократії.
Хоча ANO з високою імовірністю переможе на виборах, отримати більшість у парламенті не зможе. А отже Бабішу доведеться домовлятися про коаліцію з іншими силами. Один з головних кандидатів на союз з ANO - ультраправа SPD. Її очільник - уродженець Японії Окамура - закликав до перегляду членства Чехії в ЄС та НАТО та критикував допомогу Україні у війні.
Однак, все ж є певна ймовірність, що Бабіш не займе пост прем'єра, зазначив у коментарі для РБК-Україна Сергій Герасимчук, який є заступником виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма".
"У нас з'явилися двоє нових учасників - партії AUTO та Stačilo! Якщо їм вдасться пройти до парламенту, то, за підрахунками, у комбінації з чинною коаліцією вони можуть отримати мінімальну більшість. Це лише один із можливих сценаріїв, проте варто пам'ятати, що результати опитувань не раз виявлялися невірними," - зазначив він.
Попри відмінності у політичних курсах, ці партії можуть об'єднатися заради однієї мети - не допустити повернення Бабіша до влади.
Не можна також ігнорувати можливість, що президент Чехії Петр Павел може відмовитися доручити формування нового уряду Андрею Бабішу, навіть якщо він вийде переможцем. Однією з причин цього є конфлікт інтересів, пов'язаний з агрохімічним концерном Agrofert, яким володіє колишній прем'єр. Якщо Бабіш знову стане на чолі уряду, він зможе впливати на розподіл державних та європейських субсидій і грантів.
Але, основний сценарій, до якого варто готуватися - коаліція ANO з SPD. І хоч тепла у відносинах з Україною це не додасть, про розворот Чехії, на думку Герасимчука, говорити зарано.
На початку 2024 року Чехія запустила нову "снарядну ініціативу" для підтримки України. З того часу українські збройні сили отримали більше мільйона артилерійських снарядів, що є критично важливими для зміцнення оборонних позицій. У липневому інтерв'ю агентству Reuters Бабіш висловив незадоволення цією ініціативою, охарактеризувавши її як "прогнилу". Він пообіцяв ліквідувати цей проект у випадку своєї перемоги на виборах, проте зазначив, що НАТО може взяти на себе відповідальність за цю ініціативу.
Герасимчук вважає, що якщо Бабіш знову опиниться при владі, він навряд чи відмовиться від "снарядної ініціативи". Ця програма є економічно вигідною для чеського військово-промислового комплексу.
"Є фінансовий інтерес, який полягає в тому, що європейці готові платити за зброю. Чехи готові бути посередниками. Очевидно, вони мають від того не тільки політичні дивіденди. Тому говорити про те, що Чехія прямо різко розвернеться від України, не доводиться", - вважає аналітик.
Агітаційна кампанія ультраправого політика Томіо Окамури (зображення: Getty Images)
Директор Інституту світової політики Євген Магда висловив думку в коментарі для РБК-Україна, що закупівлі артилерійських снарядів Чехією для України можуть призвести до переходу на українські замовлення для чеського військово-промислового комплексу.
"Приймати українські замовлення могло б виявитись досить вигідним. Навіть Словаччина, попри всі наші зауваження щодо її уряду, виробляє артилерійське обладнання для нас," - підкреслив він.
Тож, як вважає Магда, зарано чіпляти на Бабіша проросійське клеймо. "Не треба поспішати з висновками. Це не правильно і контрпродуктивно. Бабіш - популіст і йде на популістичних гаслах. Він просто бореться за владу", - сказав політолог в коментарі РБК-Україна.
Потенційний союзник Бабіша в майбутній коаліції, Окамура, відкрито висловлює антиукраїнські погляди. Він висловлював ідеї щодо обмеження прав українців у Чехії та зменшення їх соціальних виплат. Крім того, він активно критикує Європейський Союз і виступає за вихід Чехії з євроблоку.
"Слід зазначити, що проблема не стільки в Бабіші. Якщо бути відвертими, навіть якби він отримав владу, він, безумовно, виконував би свої зобов'язання щодо постачання зброї Україні. Проте Бабіш не зможе самостійно сформувати уряд. Йому, очевидно, знадобиться об'єднатися з Окамурою. Оскільки коаліція передбачає певні спільні інтереси, я не виключаю, що Окамура може чинити тиск на Бабіша, аби його уряд був більш обережним у питаннях стосовно України," - висловив думку Герасимчук.
Україні вже доводилося працювати з Бабішем. У 2019 році, перебуваючи на посаді прем'єра, Бабіш вперше з 2008 року приїхав до Києва. Уже тоді він займав чітку позицію, що Крим і Донбас - це Україна, на відміну від тодішнього президента Мілоша Земана. Саме той візит став початком відновлення партнерських відносин між Прагою та Києвом.
Володимир Зеленський і Андрей Бабіш у Києві, 2019 рік (зображення: Getty Images)
У 2021 році після розслідування вибухів на чеських складах боєприпасів у Врбетицях чеська контррозвідка встановила причетність агентів російської військової розвідки. Уряд Бабіша миттєво відреагував, виславши 18 російських дипломатів, яких вважали шпигунами.
Це рішення стало однією з найжорсткіших дій Чехії проти Росії за останні десятиліття, хоча сам Бабіш не вважав інцидент атакою на державу. "Не йшлося про акт державного тероризму... Це означає, що Росія не напала на Чеську Республіку, агенти вчинили терористичний акт проти товарів болгарського бізнесмена, який продавав їх у країни, які воюють проти Росії", - заявляв тоді Бабіш.
Герасимчук підкреслює, що Україні важливо посилювати співпрацю з Чехією та іншими країнами-партнерами шляхом реалізації спільних проєктів і виробництв, а не лише спиратися на політичну солідарність. Навіть у країнах із проросійською орієнтацією, таких як Болгарія, усвідомлюють необхідність постачання озброєнь та створення нових робочих місць через відкриття заводів і підприємств. Цей напрямок підтримується як США, так і меншими європейськими державами.
Загалом, якщо правляча коаліція програє, Чехія навряд чи стане ще одною "Угорщиною" в ЄС та НАТО. Втім, таких теплих відносин, як у Києва з Прагою сьогодні, може вже не бути.
