Уряд направив до Ради новий важливий законопроєкт, що стосується ветеранів, повідомляє Міністерство ветеранів.
Ілюстраційне зображення: facebook/mva.gov.ua
"Основна частина змін має більше тактичний характер, а не стратегічний."
Сьогодні в Україні більше 2 мільйонів осіб мають статус учасника бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни або членів сімей загиблих. Всі вони безпосередньо залежать від формування ветеранської політики, зокрема, на законодавчому рівні. Які зміни відбуваються в законодавстві, над якими проектами працюють депутати, і як оновлюється нормативно-правова база для захисту прав ветеранів?
Руслан Приходько: Сьогодні законодавча динаміка достатньо успішна і позитивна. Якщо взяти динаміку останнього року, то величезна кількість законодавчих ініціатив були ухвалені Верховною Радою і підписані президентом України. Відповідно, сьогодні вже набули чинності або набувають її, і ми сьогодні їх реалізовуємо. Але я би сказав про те, що переважна більшість таких змін мають скоріше тактичний рівень, ніж стратегічний. Це більше технічні новели, які оптимізують певні процеси або виправляють ті чи інші прогалини в чинній системі. Якщо порушити тему з глобальними змінами і, насправді, це питання назріло, всі розуміють, що ми маємо це змінювати, то я би, мабуть, говорив про тотальну зміну законодавства в цій сфері. І про Закон "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який у нас набув чинності з 1993-го року і протягом всіх цих років мав неймовірно велику кількість накопичених правок, доповнень, змін тощо. Натомість, що найголовніше він не змінив - мету політики. Він не змінив засадничі принципи.
Сьогоднішній образ ветерана може втілювати як юного юнака, що щойно досяг 18-річчя, так і людину похилого віку.
Отже, закон, ухвалений у 1993 році, дійсно містив чимало елементів, що залишилися з радянських часів? Сьогодні ми існуємо в абсолютно іншому суспільстві, і, безумовно, необхідно розробити нову стратегію взаємодії між державою та ветеранами. Які ключові зміни, на вашу думку, слід запровадити в цій стратегії?
Руслан Приходько: Ви абсолютно праві у своїх спостереженнях щодо того, що це законодавство є спадщиною радянської епохи. Важливо зрозуміти, про що йдеться. Мова йде про конкретну групу ветеранів війни з певного історичного періоду, чия чисельність з часом лише зменшувалася. На жаль, ветеранів Другої світової війни ставало все менше. Проте в 2014 році ситуація кардинально змінилася. Модель підтримки літніх людей зазнала змін, і з'явилася нова політика щодо молоді. Сьогодні, коли ми вже три роки маємо справу з повномасштабною агресією і більше десяти років триває російсько-українська війна, ми стикаємося з абсолютно новою та різноманітною групою ветеранів. Портрет сучасного ветерана включає як 18-річного юнака, так і пенсіонера, який брав участь у бойових діях. Якщо говорити про вікові категорії, то найбільше ветеранів російсько-української війни перебувають у віці 35-45 років, що є активним трудовим віком. Ці люди не потребують лише земельних ділянок, безкоштовного проїзду, річного санаторного лікування чи пільг на комунальні послуги. Ми більше не можемо обмежуватися лише формальною підтримкою.
Стратегія державної політики щодо ветеранів
Ми говоримо про те, що сьогодні державна політика має мати чітко окреслений, зрозумілий зміст і мету. Тому наприкінці минулого року, на виконання указу президента Володимира Зеленського, урядом була схвалена Стратегія державної політики щодо ветеранів. Вона схвалена відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів. І сьогодні ця стратегія визначила стратегічні цілі, мету, принципи і засади сучасної ветеранської політики. Тому сьогодні ми говоримо про тотальну зміну законодавства відповідно до цієї державної Стратегії. Зазначу, що вона була розроблена спільно з науковою спільнотою, з коаліцією громадських об'єднань ветеранів, величезна кількість громадських діячів брала участь у напрацюванні відповідного документу. Ключова новела і головна засаднича ціль відповідної політики - це відновлення людського капіталу і створення умов для забезпечення добробуту родин ветеранів.
"Більше ніж 2 мільйони осіб - це вражаюче великий відсоток від загальної кількості працездатного населення."
Що означає "відновлення людського капіталу" простою мовою?
Руслан Приходько: Головною стратегічною метою нашої політики в даний момент є формування комплексного підходу, який об'єднує всі міністерства, відомства та інших учасників екосистеми ветеранської політики. Основна увага має бути зосереджена на відновленні та реабілітації фізичного і психічного здоров'я ветеранів і їхніх родин, а також на створенні умов для підтримки їхнього здоров'я протягом усього життя. Це вимагає кардинальних змін у підходах, моделях і системі охорони здоров'я, орієнтуючись не лише на надання медичних послуг, а й на досягнення реальних результатів. Як ви зазначили, мова йде про понад 2 мільйони людей – це величезна частка від загальної кількості працездатного населення. Тому, щоб говорити про здорове майбутнє України та подолання когнітивних і економічних викликів після завершення фізичної війни, необхідно чітко сформувати політику, яка забезпечить відновлення кожного захисника і підтримку їхнього здоров'я на всіх етапах життя. Це є нашим пріоритетом. Поки не буде вирішено питання здоров'я, реабілітації, функціональності та доступності для кожного ветерана, неможливо говорити про будь-які перспективи їхнього цивільного життя. Будь-які ідеї щодо бізнесу та роботи, які також є важливими, не можуть бути реалізовані без попереднього відновлення наших захисників. Це питання об'єднало країни світу, які надають нам підтримку у вигляді знань, матеріально-технічних ресурсів, експертизи та можливостей щодо реабілітації і лікування. Ми забезпечуємо лікування та реабілітацію наших бійців як в Україні, так і за кордоном. Наприклад, вартість біонічного протезу руки для ветерана сьогодні може сягати понад 4 мільйони гривень, що свідчить про значний прогрес у цій сфері в порівнянні з минулим. Це є основоположним принципом нашої роботи.
"Скоро буде затверджено новий основоположний закон."
І наостанок хочу зауважити буквально коротку ремарку. На сьогоднішній день Міністерство у справ ветеранів України взяло на себе це законодавче лідерство. В рамках плану законопроєктної роботи Верховної Ради у нас передбачено напрацювання відповідного закону - "Про основні засади державної ветеранської політики щодо ветеранів/ветеранок російсько-української війни". Ми його вже фіналізували. Величезний документ. На сьогодні він вже повністю погоджений з усіма міністерствами і відомствами, і за урядовою процедурою він піде на реєстрацію у Верховну Раду. Сьогодні, я сподіваюсь, він вийде вже з Міністерства в Секретаріат Кабінету Міністрів для підготовки і розгляду. Скажу, що там усіх матеріалів - на понад 900 сторінок. Величезна робота пророблена командою Міністерства і представниками громадських об'єднань. І сподіваюсь, що вже найближчим часом ми з вами будемо бачити зареєстрований новий фундаментальний закон, який прийде на зміну чинного законодавства.
Руслан Приходько. Фото: facebook/ruslan.prihod.ko.47782
"Ця система повинна слугувати джерелом мотивації."
Пані Світлано, на ваш погляд, на погляд громадської організації, яка моніторить діяльність органів влади, зокрема й Мінветеранів, чи вірно обраний цей фокус, чи щось опущено і на це теж треба звернути увагу?
Світлана Сліпченко: Я б хотіла в цьому контексті також згадати про Стратегію, яку згадував пан Руслан. Окрім того, що вона визначає загальну рамку того, як має впроваджуватись ветеранська політика, Стратегія, яка була схвалена розпорядженням Кабміну, дає нам ще й операційний план того, які кроки і в які терміни мають бути втілені, щонайменше протягом 2025-2027 років. І з визначенням конкретних відповідальних за ці кроки міністерства. І справді, якщо подивитися цей план, то він охоплює дуже різні сфери. Це вже і згадана підтримка психічного здоров'я, протезування, і це забезпечення підтримки освіти, кар'єрного і професійного зростання для ветеранів, підтримка ветеранського підприємництва, тобто бізнесу, який відкривають ветерани. І що не менш важливо, в цій Стратегії йде мова і про забезпечення самої системи повернення з військової служби до цивільного життя. І ця система, крім іншого, має бути і фактором мотивації для того, щоб люди йшли на військову службу. Адже коли зрозумілий твій шлях після для демобілізації, що з тобою буде після того, як завершаться бойові дії, це може стати додатковим фактором, чому людина вирішить піти на військову службу.
У програмі Ukraine Facility ветеранська політика також детально згадується
В Ізраїлі, наприклад, ще до недавнього часу в уряд і взагалі на високі посади не можна було потрапити, якщо ти не служив в армії. Зараз там є деякі винятки, але загалом служба в армії відкриває в Ізраїлі значно більші життєві перспективи. Як в Україні має бути?
Світлана Сліпченко зазначає, що усвідомлення учасниками бойових дій того, що їх чекає після демобілізації, є важливим аспектом. Це стосується гарантій, які надає держава, включаючи підтримку, соціальні пільги та можливості професійного розвитку. Участь у ринку праці та реінтеграція в суспільство також грають значну роль у мотивації. Однак, коли ми обговорюємо державну політику, важливо, щоб вона не обмежувалася лише загальними тезами. Конкретні дії стають очевидними лише тоді, коли їх реалізує міністерство. Щодо стратегічних напрямків, то в офіційних документах ці питання висвітлені досить детально.
Окрім Стратегії, у нас також існує програма та план Ukraine Facility. Це специфічний технічний документ, у якому детально викладено, які дії має вжити наш уряд для створення основи відновлення, відбудови та інтеграції до Європейського Союзу, а також для реалізації програми фінансової підтримки від Євросоюзу. У цьому документі також широко розглядається політика щодо ветеранів. Зокрема, обговорюється реінтеграція ветеранів у суспільство, на ринок праці, їхні підприємницькі можливості, освітній та кар'єрний розвиток. Адже без цих аспектів якісне відновлення нашої країни буде неможливим. Це також може стати важливим чинником нашого економічного зростання, що дозволить швидше і ефективніше рухатися в напрямку Європейського Союзу. Таким чином, ці реформи та політики мають для нас надзвичайне значення.
Світлана Сліпченко. Зображення: facebook/sveta.slipchenko.3
Сьогодні в Україні ставлення до ветеранів значно покращилось у порівнянні з 2014 роком.
Мені здається, що не варто забувати і про формування певного ставлення, поваги до ветеранів в суспільстві. Це має бути частиною державної політики?
Світлана Сліпченко: Безумовно. І суто суб'єктивно можна сказати, що ставлення до ветеранів в Україні зараз набагато краще, ніж ми навіть спостерігали умовно з 2014 року. Тобто, за 10 років ми зробили величезний прогрес. Але знову таки, якщо ми подивимось на обидва стратегічні документи - на програму Ukraine Facility і на державну Стратегію, то саме фактор того, щоб про ветеранів, грубо кажучи, не забували, щоб їхнє прийняття в суспільстві також стало частиною державної політики, все це вже визначено в документах. Тому можна бути впевненим, що уряд буде рухатися цим шляхом.
Більше того, в плані Ukraine Facility згадано і питання соціальної підтримки, але з важливим фокусом, який ми робимо у "Вокс Україна", що соціальна підтримка має бути адресною і ефективною. Адже, за оцінками того ж Міністерства ветеранів, які були опубліковані ще минулого року, до кінця війни кількість ветеранів може зрости до 5-6 млн. Ми зараз про 2 млн говоримо, але це число може збільшитися майже втричі. І тоді соціальна підтримка має бути якомога більш адресною, і її мають отримувати саме ті, хто реально цього потребують. Інакше державі просто не вистачить фінансового ресурсу. І це також зазначається у відповідних стратегічних документах.
