Політика

Обшук в НАБУ та САП: Президент Зеленський на межі авторитаризму.

Як парламент в ручному режимі втілив у життя план влади, що давно готувався на Банковій? І чи має Зеленський ще можливість повернути ситуацію назад і змінити цей трагічний сценарій для України?

Сьогодні, в умовах, коли ані громадянське суспільство, ані медіа не відчувають належної підтримки з боку США, адже команда Дональда Трампа не переймається традиційними цінностями, українська влада нарешті знайшла сміливість діяти вільно. І всі ці люди починають виявляти свої справжні обличчя, ставши хижаками, яким нарешті відкрили двері з клітки.

Це зачепить всіх – незалежні медіа, громадські організації та всю антикорупційну структуру: НАБУ (Національне антикорупційне бюро України), САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура), ВАКС (Вищий антикорупційний суд) та НАПК (Національне агентство з питань запобігання корупції). Вони опиняться під загрозою наступними. Відтепер мета полягає в тому, щоб розрахуватися з усім, що коли-небудь підносило гасла на кшталт "демократія", "прозорість", "антикорупція", "вільні вибори". Війна стала зручним фоном для реалізації справжніх намірів влади.

Вибачте за те, що повторюємо частину заяви ZN.UA стосовно тиску з боку влади на голову ЦПК Віталія Шабуніна, але, як завжди, ми заздалегідь попереджали про можливі наслідки. Наш основний прогноз щодо стану демократії та правопорядку в Україні ми озвучили ще у 2022 році. Влада знадобилася всього десять днів, щоб відреагувати на наші недавні застереження. Після відмови уряду Дениса Шмигаля, а тепер і Юлії Свириденко, виконати закон і призначити директором БЕП детектива НАБУ Олександра Цивінського, який переміг у відкритому та прозорому конкурсі, стало очевидним, що вибіркове правосуддя стосовно Віталія Шабуніна, а також початок брудної кампанії проти нашого видання через телеграм-канали, були лише питанням часу. Удар від Банкової по НАБУ та САП став неминучим.

Проте швидкість, з якою СБУ без судового дозволу здійснювало затримання "агентів ФСБ" і "спільників олігархів із НАБУ", а також ухвалення парламентом законопроєкту № 12414, що фактично знищує незалежність НАБУ й САП, не лише викликає шок, а й суттєво обмежує можливості Зеленського повернутися до правового поля, а також зберегти демократичний курс України та її образ в історії.

Чому ж саме зараз Банкова втратила контроль? У чому силовики Зеленського звинуватили НАБУ та САП, щоб замаскувати політичну операцію, спрямовану на знищення незалежності антикорупційного блоку? Яким чином підконтрольний парламент втілив у життя давно розроблений план влади, що з'явився на Банковій? І чи має Зеленський хоч якісь можливості, щоб повернути назад це трагічне для України кіно?

До певного моменту Банкова, співіснуючи з антикорупційними органами, застосовувала стратегію позбавлення "баласту": щойно бюро починало підозрювати когось із найближчого оточення президента, його негайно звільняли, а харизматичний "слуга народу" продовжував безтурботно керувати своїм політичним "велосипедом". Проте поступове заглиблення в систему стає обтяжливим. Зеленський не усвідомив, як опинився на асфальтовому катку. На перше місце серед зобов'язань перед своїм оточенням вийшли питання безпеки. І якщо Кирила Тимошенка можна було усунути з Офісу президента, а потім без зайвих вагань повернути назад до Міністерства оборони, то Олексія Чернишова (читай — Тимура Миндича, якому НАБУ також підготувало підозру) та Олексія Резнікова не можна просто так виключити з "сім'ї". Те ж саме стосується Ростислава Шурми, щодо якого НАБУ також продемонструвало певний прогрес. У цьому контексті занадто багато зв'язків — фінансових, особистих та політичних.

Якщо монарх не може забезпечити своїм прибічникам стабільний дохід, у королівстві починається бунт. Якщо Верховний не здатен захистити своїх наближених, він втрачає право на це звання. Тому для Зеленського зараз найважливіше – захистити Чернишова, Резнікова, Шурму та Миндича (хоча останньому це не так страшно, адже він не має державного стажу і володіє ізраїльським паспортом. Він зможе виїхати з України і загубитися в іншій країні, що веде війну). Це потрібно, щоб вони не погодилися на жодні угоди з слідством, якщо НАБУ здобуде серйозні докази, які, згідно з нашими даними, вже є в їхньому розпорядженні.

Особливо це актуально, якщо врахувати, що США продовжують наполягати на недопущенні Зеленського до участі у президентських виборах. Варто зазначити, що одним із сильних аргументів для Трампа, який може вивести Зеленського з політичної гри, є не лише дані про корупцію в українському уряді, зібрані американськими розвідувальними службами, але й результати розслідувань НАБУ, а також свідчення його найближчих соратників.

Конфлікт може затягнутися, тоді як детективи можуть почати діяти активніше. Але навіть якщо обставини зміняться (перемир'я буде досягнуто раніше), і Зеленський все ж вирішить піти на вибори, проблема залишиться невирішеною. Якщо йому вдасться перемогти – це добре, але що буде в разі поразки? Кримінальні розслідування НАБУ залишаться актуальними. Це справжня пастка, яку вже не можна обійти, лише знести. І зараз Зеленський має всі необхідні важелі (контроль над силовими структурами, парламентом і урядом) та відповідний контекст – війна за виживання України. Крім того, існує мовчазна армія чиновників, бізнесменів, політиків, юристів та інших, які прагнуть зберегти себе та продовжити життя після війни за рахунок інших.

Вісімдесят обшуків у детективів НАБУ з рукоприкладством, вибитими дверима, переляканими сім'ями. Екіпіровані хлопці з СБУ в балаклавах -- вони ж наші, рідні, вони ж зовсім недавно ледве не поклали всю російську авіацію дронами... але,виявляється,їм так само, як і російським силовикам, побарабану екзистенціальні виклики. Шеф сказав "мордою в підлогу", значить, мордою в підлогу. І вони стараються. Як і власники ТГ-каналів, які першими одержали кадри дискредитуючих обшуків у детективів.

По-перше, 21 липня Служба безпеки України спільно з Офісом генерального прокурора провели обшуки у Руслана Магамедрасулова, який очолює регіональне управління детективів НАБУ. Його підозрюють у можливих зв'язках із ФСБ через колишнього депутата ОПЗЖ Федора Христенка, а також у приховуванні російського громадянства свого батька під час отримання доступу до державної таємниці. Христенка заочно звинувачують у державній зраді. У його справах були виявлені документи, що належать НАБУ. Мати Магамедрасулова отримує пенсію в "ДНР", а його батько, як стверджують, вирощував технічні коноплі для подальшого продажу в Дагестані.

По-друге, одиніз кейсів -- робота детективів на олігархів. Йдеться про виїзд олігарха Геннадія Боголюбова. За версією слідства, детективиНАБУ їхали в сусідньому купепоїзда для "підстрахування", а операцію організував колишнійнардеп Федір Христенко. У НАБУстверджують: це був збіг, детективи їхали на форум у Відень. Безпосереднім їхнім начальником єглаваодного з підрозділів НАБУ Олександр Скомаров, якого СБУ пов'язує з Федором Христенком. У НАБУ рейд СБУ вважають помстою за справу проти колишньоговіце-прем'єра Чернишова.

По-третє, у Києві Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора затримали ще одного "крота" в Національному антикорупційному бюро – співробітника секретного підрозділу Д-2 Віктора Гусарова. Згідно з інформацією СБУ, він понад 60 разів передавав конфіденційні дані колишньому охоронцеві Віктора Януковича Дмитру Іванцову, отримуючи за це гроші. У НАБУ запевняють, що СБУ раніше не змогла надати доказів його вини, а офіційних результатів перевірки бюро досі не отримало.

По-четверте, ОГПУ оголосило про підозри трьом працівникам НАБУ, які мають відношення до дорожньо-транспортних пригод з постраждалими. На перший погляд, це виглядає досить звично. Проте всі ці інциденти відбулися у 2021 та 2023 роках. Це свідчить про те, що старі справи були залучені до кампанії з очищення антикорупційних структур.

НАБУ не є ідеальним органом, проте принципи, закладені в його основу при співпраці з міжнародними партнерами, допомогли бюро зберегти свою автономність. Незважаючи на численні публічні скандали, включаючи витоки інформації до Банкової та призначення "ручного директора Кривоноса", важливо розуміти, що всі заявлені факти з боку СБУ та ОГПУ потребують розслідування. Проте жоден з цих інцидентів не може слугувати підставою для ліквідації незалежних інституцій, таких як НАБУ та САП, які відіграють важливу роль у європейському курсі України. Займайтеся розслідуванням конкретних осіб, але не знищуйте самі інституції.

Зеленський же не ліквідував СБУ, коли його друг Іван Баканов здав Чонгар і розставив на ключових постах у службі агентів ФСБ. Колишнього главу СБУ в АР Крим Олега Кулінича підозрюють у співробітництві з російськими спецслужбами й держзраді. Дмитро Козюра, який керував центральним антитерористичним управлінням СБУ з 2016 року, зізнався в суді в передаванні інформації агентові ФСБ. У справі фігурує 14 епізодів.

Екс-голова управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов підозрюється у зраді державі через передачу секретної інформації про Чорнобильську АЕС російським спецслужбам. Також у справі про державну зраду фігурує колишній начальник СБУ Харківської області Роман Дудін.

Ми вже не кажемо про кількість кротів у всіх органах влади, про яких ми перманентно довідуємося, а також точно знаємо, дивлячись на вихідців з ОПЗЖ, що засідають у парламенті. Однак коли вони дають свої голоси владі, це вже зовсім інші, корисні, кроти.

До вчорашнього бліцкригу в Раді обговорювали кілька сценаріїв "убивства" антикорблоку. Внесення змін у законодавство -- найбільш надійний, але й найважчий спосіб. Тому що через дві години після голосування на сайті парламенту з'являються поіменні дані й ти стаєш частиною історії. Тут спроба нагадати про існування совісті.

Суть ухваленого законопроєкту можна звести до таких основних пунктів.

Генеральний прокурор отримує роль керівника прокурорів САП, що насправді підпорядковує цю структуру та має вплив на справи НАБУ.

Генеральний прокурор отримує можливість передавати справи НАБУ іншим прокурорам.

3. Скасовується заборона передавати справи з НАБУ в інші органи.

Кілька депутатів "Європейської солідарності" закликали зняти з порядку денного законопроєкт, суть і спосіб проштовхування якого порушує регламент і здоровий глузд. Але всього 53 парламентарії проголосували за зняття законопроєкту з порядку денного: "Голос", "ЄС" і 25 "слуг народу".

На цьому засіданні парламенту видатним оратором стала лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Юлія Володимирівна, виступаючи на захист Банкової, різко розкритикувала міжнародних партнерів, які намагаються нав'язати Україні свої умови, і палко відстоювала державний суверенітет, нехтуючи питанням корупції. Це був своєрідний лебединий спів для тих, хто ще мав сумніви щодо справжньої суті цього політика.

Цікаво, але депутати фракції "ЄС" виступили проти ухвалення законопроєкту, в той час як НАБУ займається розслідуванням двох справ, пов'язаних із Петром Порошенком. Проте Олексій Гончаренко, Іванна Клімпуш-Цинцадзе та Ірина Геращенко висловили свої думки, намагаючись переконати колег задуматися про майбутнє та не знищувати інституції, які створювалися протягом десяти років. Ця ж фракція, разом із "Голосом", намагалася заблокувати трибуну. Тим не менш, спікер Руслан Стефанчук проявив професіоналізм і рішучість. У підсумку закон отримав підтримку 263 голосів. Лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, який збирав голоси всю ніч, знову здобув популярність.

"Прошу не порівнювати це голосування щодо ліквідації НАБУ та САП із "законами 16 січня". Навіть тоді було важко зібрати голоси, а представники "регіоналів" голосували, опустивши погляди та мовчки піднімаючи руки. Натомість тут 263 голоси "за", з радістю, не встаючи з комфортних крісел. І вони щиро цього раділи," -- зазначив член фракції "Голос" Ярослав Желєзняк, який також виступив проти ухвалення цього законопроєкту.

Згідно з публічними даними, 31 депутат Верховної Ради IX скликання має підозри НАБУ. Щоправда, разом із Кивою, який завчасно втік, а також з кількома нардепами, що вже склали мандат.

На брифінгу, що відбувся одразу після голосування у Верховній Раді, керівники НАБУ та САП, Семен Кривоносий і Олександр Клименко, розкрили не лише потенційні ризики впровадження нового закону, але й звернулися до міжнародних партнерів з офіційними запитами. Вони також закликали президента утриматися від підписання цього законодавчого акту. З огляду на політичну стратегію влади, яка за короткий час змогла суттєво обмежити демократичні процеси в країні, можна очікувати, що глава держави не затягуватиме з рішенням і найближчим часом підпише цей закон. Не відомо, чи буде поруч із ним Єрмак у момент підписання, але підпис все одно буде належати Зеленському, а також несе за собою історичну відповідальність.

Якщо президент Володимир Зеленський ухвалить цей заключний крок і підпише законопроєкт, ми повернемося на десять років назад у корумповану і зіпсовану державу. Без судових інституцій. Без конкурсних процедур. Без участі міжнародних експертів. Без можливості досягти справедливості.

Існує реальна загроза втратити позиції у війні та зіткнутися з загостренням внутрішніх проблем. Адже наші захисники не віддають свої життя за такі справи. Незалежно від того, як активно Банкова взаємодіє з ЛОМами на рівні піксельного спілкування, намагаючись отримати підтримку для очищення НАБУ та САП від корупційних елементів, ймовірність, що військові це оцінять, залишається низькою.

Крім того, мовчання Європейського Союзу, яке проявляється в остраху порушити стосунки з Зеленським, зовсім не гарантує, що нас приймуть у нову авторитарну структуру. Українці борються за європейські цінності, в той час як українська влада активно їх підриває. Це справжнє випробування для Європи, що продовжує вірити, що може пережити глобальні катастрофи, залишаючись у затишному будиночку з гілок.

Але ми точно виживемо. Як зібралися і вижили після 24 лютого. Тому що опорою для будь-якої влади може бути тільки народ, а не купка послідовників Януковича, пригрітихБанковою. Тому дозволимо собі ще один прогноз: після громадських активістів, медіа й антикорблоку настане черга самого Зеленського. І тільки дурні з оточення президента, які не шанують історію і розписали для Зеленського дорожню карту в забуття, можуть цього не розуміти.

Україна — це не Росія. Навіть якщо на перший погляд може здаватися, що ми стали частиною неї.