Орбан виступає проти Гааги. Які наслідки матиме вихід Угорщини з Міжнародного кримінального суду для Європейського Союзу та України?
Нетаньягу крокував пліч-о-пліч з Орбаном, надіславши сигнал усьому світу - попри чинний ордер МКС, ізраїльський прем'єр може не лише літати до Європи без остраху арешту, а й отримувати там прийом, гідний найпочеснішого гостя
У листопаді 2022 року світ став свідком унікального події, що суттєво змінила геополітичний ландшафт. Міжнародний кримінальний суд (МКС) вперше в своїй історії видав ордер на арешт високопрофільних чиновників з держави, яку сприймають як частину "колективного Заходу".
Йдеться про прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та тодішнього міністра оборони Йоава Галанта. Офіс головного прокурора МКС Каріма Хана звинуватив їх у воєнних злочинах та злочинах проти людяності у секторі Гази під час масштабної операції та зачистки анклаву.
Протягом більше ніж двадцяти років з моменту свого створення і до 2022 року, Міжнародний кримінальний суд (МКС) висував обвинувачення лише проти політичних і військових лідерів африканських країн. Це явище, яке в судовій практиці вважалося звичним (адже саме на африканському континенті за останні десятиліття траплялися найгучніші міжнародні злочини), однак для держав Африки таке пояснення не виглядало достатньо переконливим.
Ідея про упередженість Міжнародного кримінального суду та його небажання розглядати звинувачення, висунуті проти "цивілізованих" країн, залишається широко поширеною. Навіть у 2022 році, коли до "африканського клубу" приєдналися представники Росії (спочатку військові у справі про порушення в Грузії, а згодом і політики через їхні дії в Україні), це ставлення залишилося незмінним.
А потім відбулася ізраїльська подія.
Напевно, спершу в Гаазі хтось мав думку, що ордер на арешт чинного прем'єра Ізраїлю розвіє чимало сумнівів у світі щодо міжнародного правосуддя.
Виявилося, що ця дійсність є зовсім іншою.
Ця ситуація, а саме реакція світової спільноти на неї, стала ще одним серйозним викликом для МКС. Це, в свою чергу, не сприяє боротьбі з російськими військовими злочинами.
Ордер Міжнародного кримінального суду, виданий стосовно Нетаньягу та Галанта, означав би, що якщо вони з'являться на території будь-якої з понад 120 країн-учасниць МКС, то ці держави зобов'язані негайно затримати їх і доправити до Гааги.
Однак нині європейські столиці по черзі оголошують про відмову виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. Тим часом уряд Віктора Орбана розпочав процес виходу з-під юрисдикції цього суду — крок, який до нещодавнього часу здавався неможливим для країн Європейського Союзу.
Слід зазначити, що дії ізраїльських військових, які опинилися під розслідуванням в Гаазі, не виникли просто так: вони стали реакцією на жорстокі атаки угруповання ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Проте, з погляду суддів та в контексті міжнародного права, обставини, що спонукали армію Ізраїлю до цих дій, не можуть виправдати порушення, які мали місце з її боку.
Прокурор Міжнародного кримінального суду, досліджуючи ситуацію в Ізраїлі, висловив ініціативу щодо видачі ордерів на арешт лідерів ХАМАС. Проте з'ясувалося, що вони вже загинули в ході ізраїльської операції помсти.
Проте жодні роз'яснення з Гааги не змогли б стримати відповідь Сполучених Штатів.
Міжнародний кримінальний суд і до того викликав великі питання та зауваження у Вашингтоні. Але тепер йшлося про переслідування керівництва однієї з ключових держав-партнерів США.
Тодішній президент Джо Байден охарактеризував рішення Міжнародного кримінального суду як "скандальне", тоді як адміністрація Білого дому швидко підтвердила, що не визнає ордер як легітимний. Однак справжня метушня розпочалася після повернення Дональда Трампа до Білого дому.
7 лютого Трамп підписав указ, що вводить санкції проти Міжнародного кримінального суду. Згідно з повідомленнями ЗМІ, під ударом опинився також Карім Хан — головний прокурор, котрий раніше видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна.
МКС відповіла, що тиск не зможе зупинити її роботу, відкрито висловивши своє обурення щодо дій Вашингтона.
"Ніхто не може стояти вище закону", - прозвучало з Гааги.
У суду були підстави розраховувати, що підтримка Європи у нього залишиться.
На відміну від США, Європейський Союз має формальну та юридично обов'язкову угоду з Міжнародною космічною станцією. Кожна країна-член ЄС бере участь у програмі МКС без винятків.
Проте, затвердження ордера на арешт ізраїльського прем'єра стало складним питанням і для Брюсселя.
Інституції Європейського Союзу дійсно виступили на підтримку міжнародного кримінального правосуддя.
Тодішній керівник європейської дипломатії Жозеп Боррель чітко висловив свою позицію, підкресливши, що рішення Міжнародного кримінального суду має силу на всій території Європейського Союзу. Відповідно до норм міжнародного права, кожна держава-член зобов'язана дотримуватися цього ордеру, що означає, що в разі візиту Нетаньяху до Євросоюзу, його слід буде заарештувати.
Проте в аспекті міжнародної політики Брюссель не має права нав'язувати свої вказівки країнам-членам.
Отже, насправді ситуація виявилася набагато складнішою, і в день, коли Гаага оголосила своє знакове рішення, лише одна країна з усіх європейських держав беззаперечно підтвердила свою готовність його реалізувати. Це були Нідерланди.
Натомість у Будапешті відразу гучно заявили, що вони відмовляються виконувати ордер на арешт.
Уряд Угорщини, для якого Ізраїль є особливим партнером, вже тоді пообіцяв ігнорувати рішення гаазького суду, яке він назвав абсурдним і ганебним. У Орбана зазначили, що не тільки відкидають це рішення МКС, а й бажають якнайшвидше довести це на практиці - утім, Нетаньягу не поспішав до Будапешта з візитом.
Справжня сенсація відбулася в квітні 2025 року, коли Нетаньягу відвідав Угорщину, і країна оголосила про свій намір вийти з Міжнародної космічної станції.
Зміна влади у США стала поштовхом для тих, хто планував протидіяти рішенню МКС.
Невдовзі після того, як Трамп запровадив санкції проти суду, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто оголосив, що Будапешт переглядає свої відносини з цим судом. Він пояснив, що "МКС став упередженим політичним інструментом, що підриває саму концепцію міжнародної справедливості".
Пізніше, під час закритої наради з представниками іноземних дипломатичних місій, міністр юстиції Бенце Тужон оголосив, що Угорщина планує вийти з Міжнародного кримінального суду. Проте, незабаром ця інформація потрапила в руки журналістів. Тому 3 квітня, всього за день до запланованої зустрічі прем'єр-міністрів Угорщини та Ізраїлю, Гергей Гуяш, керівник апарату Віктора Орбана, офіційно підтвердив ці наміри.
У наступні дні, під бурхливі аплодисменти певних ізраїльських та американських політиків, а також на фоні критики з боку Європейського Союзу, Угорщина стала першою країною в Європі, яка публічно і відкрито заявила про розрив зв'язків з міжнародним кримінальним правосуддям.
Для Нетаньягу дії, що відбулися в Будапешті, набули особливого символічного значення.
Угорщина стала першою державою-учасницею МКС, куди він вирушив після оприлюднення ордера цього суду, і другою в усьому світі, в якій він здійснив візит, перебуваючи у статусі розшукуваного (першою такою країною були Сполучені Штати).
При цьому Будапешт не тільки пообіцяв його не арештовувати - а й почав вихід з суду, який його переслідує.
Під час церемонії в Будайському замку Нетаньягу йшов поруч з Орбаном, посилаючи чіткий сигнал світові: незважаючи на діючий ордер МКС, ізраїльський прем'єр не лише може без побоювань відвідувати Європу, але й отримує там вітання, які заслуговують на найвищі почесті.
Слід зазначити, що незважаючи на заяви Орбана та його адміністрації про намір Угорщини вийти з МКС, цей процес ще не завершено з юридичної точки зору.
Глава Міністерства закордонних справ Нідерландів, де знаходиться Міжнародна космічна станція, Каспар Вельдкамп, наголосив Будапешту: "Процес виходу з МКС займе не менше року. Поки що Угорщина повинна дотримуватись усіх своїх зобов'язань перед судом".
Утім, Будапешт очікувано не планує виконувати свої зобов'язання. "Цей дуже важливий суд перетворився на політичний інструмент. Угорщина не бажає відігравати в ньому жодної ролі", - сказав Орбан, стоячи поруч із Нетаньягу.
Офіційна реакція Міжнародного кримінального суду на рішення Будапешта була обережною. Асамблея держав-учасниць Римського статуту, яка є головним органом, що формує політику МКС, лише висловила сподівання, що Будапешт перегляне своє рішення. "Ми сподіваємося, що Угорщина залишиться активним учасником Римського статуту і долучиться до конструктивного обговорення своїх занепокоєнь", - зазначено в офіційній заяві.
Схожі думки висловлювалися й у ряді інших країн, зокрема, у Варшаві. У Міністерстві закордонних справ Польщі зазначили, що рішення Угорщини вийти з Міжнародного кримінального суду "слабить як сам Суд, так і концепцію міжнародного правосуддя".
Проте, в Європейському Союзі зовсім немає єдності стосовно ордера Міжнародного кримінального суду на затримання Нетаньягу.
Будапешт став першою столицею, яка відкрито ігнорує свої зобов'язання перед Гагою. Проте є й інші країни-члени ЄС, де політичні реалії переважають над юридичними стандартами та зобов'язаннями.
Реакція в Європі на візит Нетаньягу в Угорщину варіюється від схвалення до рішучого осуду.
Чудовим ілюстративним випадком є зауваження прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера.
Він відкрито висловив свою думку: міжнародна політика не завжди базується на моральних принципах.
Існує термін "реальна політика", який означає, що в даному контексті практичні аспекти мають більшу вагу, ніж етичні. Я сумніваюся, що будь-яка європейська країна наважилася б заарештувати Нетаньягу, навіть якщо він відвідає їхню територію. Наприклад, Франція, напевно, не стане цього робити, і я не вважаю, що ми також приймемо таке рішення, - підкреслив він.
Таку риторику можна почути і в Німеччині. Канцлер Олаф Шольц, який незабаром залишить свою посаду, висловив, що не може собі уявити, щоб Нетаньягу був затриманий під час його візиту до Берліна. А його наступник, лідер ХДС Фрідріх Мерц, ще більш явно виявляє свою політичну підтримку.
Зокрема, 24 лютого, відразу після успішного завершення парламентських виборів, Мерц оголосив, що вже надіслав запрошення Біньяміну Нетаньягу відвідати Німеччину. Він пообіцяв вжити всі необхідні заходи, щоб візит відбувся без загрози арешту. Ще до виборів він відкрито запрошував Нетаньягу до Берліна, натякаючи на можливість ігнорування ордера Міжнародного кримінального суду.
Понад те, Мерц також пообіцяв покласти край "фактичному ембарго" на експорт до Ізраїлю деяких типів озброєння, яке існувало з огляду на міжнародні гуманітарні побоювання щодо конфлікту в Газі.
"Ізраїль має право на захист своїх інтересів, і ми не станемо цьому заважати", - підкреслив претендент на посаду канцлера Німеччини.
Вихід Угорщини з міжнародного суду, публічний візит прем'єр-міністра Ізраїлю до Будапешта, а також мовчазна або навіть відкрито виражена відмова інших європейських країн виконувати ордери на арешт — усе це може вказувати на початок нового етапу в політичному ландшафті.
Ситуація навколо ордера Міжнародного кримінального суду на арешт Біньяміна Нетаньягу дійсно оголила глибокі суперечності між міжнародним правом та реальною політикою.
А ті, хто сумнівався в можливостях МКС переслідувати "західних" лідерів, виявилися абсолютно правими.
Ще одним суттєвим наслідком для України є те, що МКС охоплює не лише Африку та Ізраїль.
А Угорщина, яка вже фактично "паралізувала" функціонування Міжнародного кримінального суду стосовно Нетаньягу, не зупиниться на досягнутому, коли зможе так само захистити від переслідування і Путіна.
Тут варто нагадати, що угорська партія влади "Фідес" у 2023 році провалила проєкт резолюції, яка закликала заарештувати Путіна в межах ордера МКС.
Тоді заступниця голови партії "Демократична коаліція", яка стала ініціаторкою резолюції, висловила думку, що "Орбан більше зацікавлений у Путіні та прибутках", аніж у долі українських дітей, яких викрала Росія. Саме тому в комітеті парламенту з міжнародних справ представники "Фідес", хоча й говорили про мир, не підтримали резолюцію.
Крім того, не варто недооцінювати наслідки самого факту розпочатого виходу Угорщини зі складу МКС. Цей процес, якщо добіжить завершення - змінює правила гри у Європі, де досі вступ до суду вважали обов'язковою умовою для членства у ЄС.
Отже, в результаті всі ці події вплинуть не лише на Ізраїль, а й на глобальну систему міжнародного права.
А точніше – для його знищення, яке відбувається нині з безпрецедентною швидкістю.
Автор: Уляна Кричковська.
