Аналітичне інтернет-видання

Орбан підвищує тиск, нові тарифні ініціативи Трампа, підготовка до зустрічі з Путіним: головні новини вихідних.

Основна тема вихідних - шантаж, що походить від Орбана та Фіцо, які вимагають поновлення постачання російської нафти через трубопровід "Дружба".

Україна закликає до конструктиву, пропонує альтернативний маршрут і рекомендує відправляти ультиматуми до Кремля.

Спецпосланець президента США Віткофф припускає можливу зустріч Зеленського і Путіна найближчим часом.

Після ухвали Верховного суду Трамп знову запровадив мита на імпорт до США, а також активізував гібридні дії щодо Гренландії.

У нашому дайджесті "Європейської правди" ви знайдете всі ключові та захопливі події, що відбулися на вихідних 21 та 22 лютого.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу – це зручний спосіб залишатися в курсі останніх дайджестів та отримувати іншу важливу й цікаву інформацію.

Угорщина призупинила надання кредиту у розмірі 90 мільярдів євро для України від Європейського Союзу до тих пір, поки Київ не відновить транзит російської нафти в Європу через нафтопровід "Дружба". Внаслідок російського нападу на нафтовий центр Броди в західній Україні та пошкоджень нафтопроводу "Дружба", уряди Словаччини та Угорщини одночасно ухвалили рішення про введення надзвичайного стану на ринку нафтопродуктів в своїх країнах.

Згідно з інформацією, отриманою кореспондентом "Європейської правди" в Брюсселі, Угорщина вирішила не підтримувати голосування щодо поправок до довгострокового бюджету Європейського Союзу на період 2021-2027 років.

Варто зазначити, що для отримання кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для України на 2026-2027 роки необхідно затвердити три законодавчі акти ЄС (регламенти): перший стосується реалізації посиленої співпраці для створення кредиту підтримки України на 2026 та 2027 роки; другий передбачає зміни до Фонду для України (Ukraine Facility); третій – корективи до багаторічної фінансової рамки на 2021-2027 роки.

Затвердження перших двох документів може бути досягнуто за допомогою кваліфікованої більшості голосів країн ЄС, тоді як для ухвалення третього документа, що стосується змін до довгострокового бюджету ЄС, необхідно одностайне голосування.

Європейська комісія сподівається, що Угорщина та інші країни-члени ЄС виконуватимуть угоду, досягнуту на саміті лідерів Європейського Союзу 19 грудня 2025 року, і затвердять надання Україні кредиту у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.

Усі три пропозиції вже отримали схвалення від Європейського парламенту і зараз перебувають на завершальному етапі затвердження в Раді ЄС.

Передбачалося, що документи отримають схвалення від Ради ЄС та будуть підписані в Європейському парламенті 24 лютого, що символічно співпадає з річницею повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто повідомив, що в понеділок Будапешт виступатиме проти затвердження 20-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. За його словами, причиною цього є те, що Україна, нібито, свідомо не проводить ремонт нафтопроводу "Дружба".

Крім того, Угорщина і Словаччина погрожують зупинити постачання електроенергії.

Поте у неділю Будапешт відмовився від погроз щодо електроенергії через "турботу" про угорців Закарпаття.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що, незважаючи на призупинення постачання нафти через трубопровід "Дружба", енергетичній безпеці країни нічого не загрожує. Тим не менш, Будапешт продовжує висувати вимоги до України.

В українському Міністерстві закордонних справ підкреслили, що Україна категорично відмовляється від ультимативних вимог і шантажу з боку урядів Угорщини та Словаччини щодо функціонування нафтопроводу "Дружба".

"Ми закликаємо уряди Угорщини та Словаччини до продуктивної співпраці та відповідального підходу. Ультиматуми мають бути адресовані Кремлю, а не Києву", - зазначили в Міністерстві закордонних справ України.

Замість пошкодженого російською атакою нафтопроводу "Дружба" Україна пропонує ЄС використовувати для транзиту нафти в Угорщину та Словаччину інші елементи своєї нафтотранспортної інфраструктури, зокрема нафтопровід "Одеса-Броди".

Цю інформацію містить лист, надісланий місією України при Європейському Союзі 20 лютого 2026 року до Генерального директорату з питань енергетики Європейської комісії. Кореспондентка "Європейської правди" отримала можливість ознайомитися з цим документом.

"27 січня 2026 року внаслідок навмисних дій держави-агресора було завдано серйозних ушкоджень елементам нафтотранспортної інфраструктури України, зокрема технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу "Дружба", зазначається у документі."

Глава польського Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський висловив обурення, хоча не здивування, у зв'язку з рішенням Угорщини заблокувати 90-мільярдний кредит для України від Європейського Союзу.

"На думку міністра закордонних справ, Путін, імовірно, відповість на це своєю вдячністю", - зазначив він, коментуючи зв'язки угорського прем'єра Віктора Орбана з Москвою.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив думку, що в Кремлі, можливо, святкують через те, що Угорщина заблокувала кредит у 90 мільярдів євро для України, який має надаватися Європейським Союзом.

"Прем'єр-міністр Орбан заблокував європейську допомогу Україні, а Качинський намагається заблокувати SAFE, тобто кошти на оборону та польську оборонну промисловість. Вгадайте, хто цьому радіє", - написав Туск в Х.

Він також мав на увазі незгоду польської опозиційної партії "Право і справедливість" підтримати європейську схему посилення обороноздатності, за якої Польщі мають виділити понад 40 млрд євро на переозброєння.

До речі, у суботу у Варшаві збиралися противники участі Польщі в програмі переозброєння ЄС SAFE.

В Словаччині опозиційна політична сила "Свобода і солідарність" (SaS) висловила своє обурення щодо заяв прем'єр-міністра Роберта Фіцо про можливість припинення постачання електроенергії до України.

"Роберт Фіцо знову стає продовженням руки Москви і відкрито саботує Україну в той час, коли вона стикається з найсуворішою зимою і російськими атаками на енергетику. Цей ультиматум стосується не нафти, а ганьби для Словаччини - ми втратимо гроші за електроенергію, втратимо авторитет в ЄС і знову покажемо світу, що ми на неправильній стороні історії. Фіцо не хоче допомагати своїм сусідам, він хоче їм нашкодити. Це не політика, це жива зрада", - заявив голова SaS Браніслав Грьолінг.

Колишній міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок висловив свою незгоду з погрозами прем'єра Роберта Фіцо щодо припинення експорту електроенергії до України.

"Я прошу прем'єр-міністра не зловживати нашою країною, щоб шантажувати цивільних громадян, які мерзнуть у темряві", - заявив політик з опозиційної партії "Прогресивна Словаччина"

Спеціальний представник президента Сполучених Штатів Стів Віткофф висловив надію на "позитивні новини" в найближчі тижні стосовно завершення конфлікту між Росією та Україною, а також не відкинув можливість проведення зустрічі між Володимиром Зеленським та Владіміром Путіним у скорому майбутньому.

"Ми з Джаредом сподіваємося, що поклали на обговорення обом сторонам кілька пропозицій, які зблизять їх протягом наступних 3 тижнів і, можливо, навіть призведуть до саміту між Зеленським і президентом Путіним", - заявив Віткофф у інтерв'ю Fox News.

Також він поділився враженнями щодо відкритості російського лідера під час їхніх зустрічей.

"Він завжди відкрито висловлювався зі мною. Коли я це зазначаю, на мене можуть нападати. Але це абсолютно вірно. Він чітко озвучив свої межі. Знаєте, за те, що я зустрічався з ним вісім разів, на мене критикували," - поділився Віткофф.

Однак він підкреслив, що ці зустрічі були вкрай важливими для "досягнення угоди", і без них не можна було обійтися.

Очільник Міністерства оборони Британії Джон Гілі заявив, що сподівається стати першим міністром оборони, який розгорне британські війська в Україні, оскільки це стане сигналом про закінчення війни.

На його думку, "2026 рік має стати роком, коли закінчиться ця жахлива війна".

"Я прагну стати міністром оборони, який направить британські війська до України, оскільки це означатиме завершення війни. Це буде свідченням того, що ми досягли миру в Україні. А безпечна Європа вимагає потужної та незалежної України", - зазначив Гілі у своїй колонці для The Telegraph.

Екс-прем'єр Великої Британії Борис Джонсон вважає, що Сполучене Королівство та його партнери повинні терміново направити війська до України, щоб "змінити сприйняття" російського лідера Владіміра Путіна.

"Якщо ми можемо мати план щодо розгортання військ після війни, після того, як Путін погодився на перемир'я, то чому б не зробити це зараз?" - заявив він.

У суботу в Празі на Староміській площі зібралися сотні учасників мітингу "Разом за Україну", який відзначав четверту річницю агресії Росії проти України. Серед промовців були президент Петро Павел та колишній воротар хокейної збірної Домінік Гашек.

Після того, як Верховний суд США 20 лютого визнав незаконними масштабні глобальні тарифи президента США, Дональд Трамп підписав указ про 10% мита для всіх країн світу.

Невдовзі президент США повідомив про намір підвищити тимчасову митну ставку на імпорт до країни з 10% до 15%.

Єврокомісія вимагає ясності від США після рішення Верховного суду "вбити" тарифи Трампа.

Європейський парламент рухається до призупинення ратифікації торговельної угоди зі США у зв'язку з "тарифним хаосом" з боку адміністрації Дональда Трампа.

За даними Axios, один зі сценаріїв США передбачає ліквідацію верховного лідера Ірану та його сина.

Видання також зазначає, що Сполучені Штати чекають проєкту ядерної угоди від Ірану впродовж 48 годин.

Президент США Дональд Трамп знову активізував гібридні дії щодо Гренландії, заявивши про намір відправити туди "лікарняний корабель".

"Спільно з чудовим губернатором Луїзіани Джеффом Лендрі ми відправимо до Гренландії великий медичний корабель, щоб надати допомогу багатьом хворим людям, які не отримують необхідного лікування. Він уже в дорозі", - написав Трамп.

Трамп опублікував свій пост всього через кілька годин після того, як Об'єднане арктичне командування Данії оголосило про евакуацію члена екіпажу, який терміново потребував медичної допомоги, з американського підводного човна в водах Гренландії.

Данська влада не володіє ніякими відомостями про наміри відправити американське медичне судно до Гренландії, про які повідомив Дональд Трамп.

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен висловила свою реакцію на заяву президента США Дональда Трампа стосовно його "медичних проектів" в Гренландії.

"Я щаслива бути частиною країни, де кожен має рівний і безкоштовний доступ до медичних послуг. Тут не фінансові можливості чи страхування визначають, чи отримаєш ти необхідну допомогу. Подібна система функціонує і в Гренландії. Бажаю всім чудового недільного дня!" - зазначила прем'єрка.

Криза довкола арктичного острова спалахнула на початку року через прагнення президента США Дональда Трампа контролювати острів.

В суботу в Ліоні відбувся марш на знак протесту після вбивства французького ультраправого активіста Квентіна Деранка, де було зафіксовано нацистські вітання.

Численні учасники протесту носили хірургічні маски та сонцезахисні окуляри, щоб замаскувати свої обличчя, водночас вигукуючи гасла "ми вдома" і "антифа - вбивця".

У суботу вранці президент Франції Емманюель Макрон звернувся до громадян із закликом зберігати спокій напередодні запланованих акцій. Він також анонсував, що наступного тижня відбудеться зустріч з міністрами, на якій обговорять ситуацію з усіма насильницькими угрупованнями.

Сім людей знаходяться під формальним розслідуванням у зв'язку з можливим участю у вбивстві Деранка, серед яких є колишній асистент депутата від ультралевої партії "Нескорена Франція".

У середу в Парижі було проведено евакуацію офісу лівої партії "Нескорена Франція" через повідомлення про ймовірну наявність вибухового пристрою, однак інформація не знайшла підтвердження.

Посольство Сполучених Штатів у Франції разом із Бюро боротьби з тероризмом Державного департаменту США оголосили, що уважно слідкують за ситуацією. Обидві установи висловили занепокоєння щодо зростання насильницького радикального лівого руху, який, на їхню думку, варто вважати загрозою для громадської безпеки.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що викличе Чарльза Кушнера, посла США у Франції, у зв'язку з коментарями щодо вбивства французького ультраправого активіста Квентіна Деранка.

"Посольство Сполучених Штатів у Франції зробило заяву щодо цієї жахливої події… Ми категорично відкидаємо будь-які спроби використати цю трагедію… для політичних маневрів", - зазначив Жан-Ноель Барро.

Він додав, що Франція "не потребує навчань в питаннях насильства, особливо від реакційної міжнародної спільноти".

Чарльз Кушнер є батьком Джареда Кушнера і відповідно сватом президента США Дональда Трампа.

Один із співавторів терактів в Україні нещодавно отримав свободу завдяки помилуванню, яке надала президент Молдови Майя Санду.

У Флориді стався інцидент, коли чоловіка, озброєного рушницею, застрелили під час спроби потрапити до резиденції президента США Дональда Трампа.

Кремль пригрозив спрямувати на Естонію ядерну зброю.

У Білорусі вийшов з в'язниці політв'язень, який раніше відмовився від вигнання з країни.

Читайте також